Біологія. 7 клас. Андерсон

§ 28. Покритонасінні. Квітка та суцвіття

Рослинний орнамент завжди був невід’ємною частиною української культури. І кожна з квіток, яку майстри й майстрині турботливо вплітали у вишивку, прикраси, предмети побуту, гончарства, ковальства, мала своє особливе значення (іл. 94). Така увага до квіток обумовлена їхньою красою та розмаїттям. А яке ж біологічне значення квітки?

Покритонасінні, або квіткові рослини, — найчисленніша група рослинного світу, яка об’єднує близько 240 тис. видів. Ці рослини пристосовані до найрізноманітніших умов зростання, зустрічаються в тропічних лісах і тундрі, у пустелях, на морських узбережжях і гірських вершинах. Особливістю, яка відрізняє покритонасінні рослини від усіх інших, є утворення квітки та плоду, що вможливлює ефективне розмноження цих рослин.

Будова квітки. Ми легко розпізнаємо рослини, коли побачимо їхню квітку: вони часто яскраві, з різними пелюстками. Але квітки різних рослин мають подібну будову.

Роздивіться квітку рослини (іл. 95). Вона утворена квітконіжкою, квітколожем, оцвітиною та головними частинами: маточками та тичинками.

Квітконіжка — це частина квітконосного стебла безпосередньо під квіткою, на якому немає листків. Квітколоже є віссю, до якої прикріплені всі інші частини квітки: оцвітина, тичинки, одна або кілька маточок. Поруч із основою тичинок у деяких квітів розташовані нектарники, у яких утворюється солодкий сік — нектар. Складниками оцвітини є чашечка та віночок. Чашечка — це сукупність чашолистків, які зазвичай зелені. Віночок утворений яскраво забарвленими пелюстками. Чашолистки та пелюстки походять від листків.

Іл. 94. Квіти в традиційному костюмі

Вбрання жіноче святкове з колекції Музею Івана Гончара

Іл. 95. Будова квітки

Ознайомтеся з колекцією Музею Івана Гончара. Створіть просвітницький проект «Заквітчані вишиванки».

Досить часто оцвітина не розчленована на чашечку та віночок, а всі її листочки однаково забарвлені. У такому випадку оцвітину називають простою. Якщо у квітки є і чашечка, і віночок, причому різного забарвлення і форми, оцвітину називають подвійною.

Тичинка складається з тичинкової нитки та пиляка, всередині якого утворюються мікроспори. Мікроспори не розсіюються, а продовжують перебувати всередині пиляка. Надалі в них утворюються пилкові зерна (чоловічі гаметофіти). Пилкові зерна забезпечують формування сперміїв — чоловічих статевих клітин (іл. 96).

Маточка складається з нижньої, дещо розширеної частини — зав’язі, середньої, видовженої — стовпчика, та верхньої — приймочки. У зав’язі утворюється один, кілька або багато насінних зачатків. Всередині насінного зачатка утворюється мегаспора. Надалі розвивається зародковий мішок, у якому формується жіноча статева клітина — яйцеклітина (іл. 96). З насінного зачатка після запилення та запліднення розвивається насінина.

Отже, квітка є генеративним органом покритонасінних рослин, у якому спочатку утворюються спори, а надалі — чоловічі та жіночі статеві клітини. Варто нагадати, що гаметофіти дуже чутливі до нестачі води, за якої вони можуть загинути. Тому скорочення тривалості їхнього життя та зменшення розмірів є пристосуванням до життя на суходолі.

Квітки, що мають і тичинки, і маточки, називають двостатевими, а ті, що мають лише тичинки або лише маточки, — одностатевими.

Іл. 96. Квітка — генеративний орган покритонасінних рослин

Сформулюйте мету та складіть план лабораторного дослідження будови квітки.

Наведіть аргументи, чому квітку можна віднести до генеративних органів.

Ще одна ознака зовнішньої будови квіток — симетрія. Розрізняють квітки правильні та неправильні. Правильною називають квітку, через вісь якої можна провести не менше як дві площини симетрії, що поділяють квітку на рівні половини (квітки вишні, абрикоса). Неправильною є квітка, через вісь якої можна провести лише одну площину симетрії (квітки квасолі).

Яке ж значення оцвітини? Оцвітина відіграє насамперед захисну роль. Перед дощем або на ніч віночок і чашолистки у деяких рослин закриваються, що знеможливлює проникнення крапель дощу чи ранкової роси до тичинок і маточок. Завдяки ним усередині квітки підтримується більш-менш стала температура. Після запліднення квітка закриватися перестає. Це добре помітно у сон-трави.

Квітки привертають нашу увагу, а чи лише нашу? Яскраві забарвлення віночка, великі розміри й аромат квітів, наприклад, у шипшини, вишні, лілії, приваблюють комах-запилювачів у пошуках їжі. У деяких рослин окремі тичинки перетворилися на нектарники — органи виділення цукристого соку (нектару) та пахучих речовин. Заради нектару різні комахи та деякі птахи й відвідують квітки. Про значення запилення, зокрема комахами, ви дізнаєтеся в наступному параграфі.

Іл. 97. Прості суцвіття: а — схеми суцвіть; б — китиця (конвалія); в — головка (конюшина)

Наведіть приклади рослин із простими суцвіттями, схеми яких наведено.

Поясніть, яких переваг надає рослинам утворення суцвіття.

Суцвіття та його біологічне значення. Переважна більшість квіткових рослин утворюють суцвіття — сукупність квіток, розміщених на одному квітковому пагоні в певній послідовності. Розрізняють прості й складні суцвіття. Суцвіття, у яких квіти розташовуються на головній осі, називають простими. До простих суцвіть належать (іл. 97):

• китиця — окремі квітки на квітконіжках однакової довжини розміщені на видовженій головній осі суцвіття (конвалія, смородина);
• колос — будова суцвіття схожа на китицю, але квітки сидячі (подорожник);
• головка — на вкороченій потовщеній головній осі розташовані квітки сидячі або на вкорочених квітконіжках (конюшина);
• щиток — квітки на квітконіжках різної довжини розміщені вздовж головної осі, при цьому квітконіжки нижніх квіток довші ніж квітконіжки верхніх, і квітки через це знаходяться на одному рівні (груша, яблуня);
• кошик — квітки без квітконіжок розміщені на розширеній блюдцеподібній головній осі (соняшник, кульбаба);
• зонтик — поодинокі квітки з квітконіжками майже однакової довжини прикріплюються до верхівки головної осі (вишня).

Складні суцвіття утворюються з простих внаслідок розгалуження головної осі. До складних суцвіть належать складний колос, складна китиця (волоть), складний зонтик, складний щиток (іл. 98):

• складний колос — на спільній осі розміщені прості колоски (пшениця, жито);
• складна китиця (волоть) — на головній осі розташовані прості суцвіття типу колос (овес) або китиця (бузок);
• складний зонтик — від верхівки головної осі розходяться прості зонтики (морква, кріп, петрушка);
• складний щиток — на головній осі розташовані прості щитки (деревій).

Суцвіття збільшують імовірність запилення та кількість утворених плодів. Це сприяє зростанню чисельності та розселенню виду.

Іл. 98. Складні суцвіття: а — схеми будови; б — складний зонтик (кріп); в — складний щиток (деревій)

• 1. Дайте означення понять квітка, суцвіття.
• 2. Назвіть складники квітки.
• 3. Опишіть будову оцвітини та поясніть її біологічне значення.
• 4. Наведіть власні приклади рослин із суцвіттями: китиця, кошик, головка, складний колос.
• 5. Порівняйте прості та складні суцвіття.
• 6. Чому квітку відносять до генеративних органів?