Посібник «Мій конспект. Всесвітня історія. 9 клас»

Урок 24. ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ «РЕФОРМИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН У XIX — НА ПОЧАТКУ XX СТ.»

Очікувані результати

Після цього уроку учень/учениця має

• вміти: порівнювати реформаторські заходи, здійснені урядами Росії, Австро-Угорщини, Німеччини, Франції, Великої Британії та Італії під впливом модернізаційних процесів у XIX — на початку XX ст. (на вибір учителя).

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Остання третина XIX — початок XX ст. характеризувалися подальшим розвитком індустріального суспільства у провідних країнах світу. За цей період промислове виробництво у світі зросло майже втричі. Найбільш динамічно розвивалась Німеччина, яка навіть потіснила світового лідера Англію. Ці країни розпочали боротьбу за першість як в економіці, так і політичній сфері. Тому сьогодні ми спробуємо визначити спільне та відмінне в розвитку цих країн.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Практична робота «Порівняння економічного і політичного розвитку Великої Британії та Німеччини в 70-90-хрр. ХІХ ст.»

Спільне

1. В обох державах у цей час відбувається концентрація виробництва і капіталу, утворюються монополістичні об’єднання. Однак у Великій Британії процес монополізації промисловості поступався Німеччині. В обох державах у цей період зростає роль банків в економічному житті.

2. В обох державах у цей період було здійснено соціальні реформи. Німеччина стала першою у світі державою, де було прийнято розгорнуте соціальне законодавство, положення якого передбачали, зокрема, страхування на випадок хвороби, каліцтва, старості та непрацездатності, створення спеціальних кас для інвалідів праці. У Великій Британії соціальні реформи передбачали обмеження тривалості робочого дня, заборону праці дітей віком до 10 років, покращення житлових умов робітників, узаконення профспілок, запровадження безкоштовної початкової освіти. Водночас у Німеччині тривала запекла боротьба з профспілками в межах «Виняткового закону проти соціалістів».

3. В обох державах поступово розширювалося коло виборців, проте всі були позбавлені виборчого права.

4. Обидві держави проводили активну колоніальну політику. Велика Британія, втративши провідні позиції у світовому капіталістичному господарстві, намагалась утримати динамічний розвиток економіки за рахунок нових територіальних надбань, маючи при цьому найбільше колоній, тоді як Німеччина прагнула створити власну колоніальну імперію, коли світ уже був майже повністю поділений.

Відмінне

1. Якщо Німеччина в цей час поступово виходила на провідні позиції у світовій промисловості та торгівлі, то Велика Британія поступово почала їх втрачати. Темпи зростання виробництва промислової продукції в Німеччині більш ніж удвічі перевищували британські.

2. Якщо на промислових підприємствах Великої Британії застосовували переважно застарілу техніку, то німецькі підприємці запроваджували новітні досягнення науки і техніки, зокрема й англійські. Якщо конкурентоспроможність британських товарів на світовому ринку падала, то німецьких — зростала.

3. Велика Британія володіла величезними колоніями, що гарантувало їй ринки збуту, дешеву робочу силу та сировину, які сприяли зниженню собівартості продукції, прибутки промисловців були високими навіть за умов використання застарілої техніки. У Німеччини таких можливостей майже не було, проте вона ефективно використала 5 млрд контрибуції, отриманих від Франції, та природні ресурси анексованих земель.

4. Якщо капіталовкладення вітчизняних підприємців у британську економіку були незначними через вивезення капіталу за кордон, то в Німеччині підприємці максимально вкладали гроші в розвиток вітчизняної економіки. Німецький капітал за кордон вивозили значно менше, ніж у Великій Британії.

5. У Німеччині пріоритетним були новітні галузі — машинобудування, електроенергетика, хімічна та електротехнічна, тоді як у Великій Британії, як і раніше, переважали судно- та верстатобудування, текстильна промисловість.

6. Німецький уряд здійснював політику протекціонізму щодо вітчизняної промисловості, тоді як британський уряд усе ще дотримувався фритредерської політики. У Німеччині було встановлено державну монополію на деякі види продукції, влада активно втручалася в економіку та суспільне життя.

7. Якщо аграрне господарство Великої Британії розвивалося на капіталістичних засадах (основними виробниками продукції були фермери-орендарі), то сільське господарство Німеччини розвивалось в умовах збереження напівфеодальної системи поміщицьких господарств і малоземелля (або безземелля) селян. У цей період у Німеччині, на відміну від Великої Британії, відбулося зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. В обох державах відбувався процес масового зубожіння виробників сільськогосподарської продукції, які переїжджали до міст, створюючи ринок дешевої робочої сили, що стримувало процес розвитку внутрішнього ринку.

8. Якщо у Великій Британії двопартійна система була представлена ліберальною та консервативною партіями, то в Німеччині палітра політичних партій була значно ширшою. Так, у рейхстазі було представлено п’ять політичних партій, з яких три були опозиційними. У Великій Британії, на відміну від Німеччини, робітничий клас протягом тривалого часу не мав вагомого представництва в органах законодавчої влади.

9. Якщо у Великій Британії утвердилися принципи парламентської монархії, відповідно до яких уряд був повністю підзвітним парламенту, то в Німеччині уряд звітував лише перед кайзером.

10. У Німеччині значно більше, ніж у Великій Британії, були поширені радикально-революційні теорії, що зумовило створення й активну діяльність робітничих партій марксистського спрямування.

11. Якщо Німеччина в ході загострення британсько-німецьких суперечностей дедалі більше зближувалася з Австро-Угорщиною та Італією, то Велика Британія — з Францією та Росією.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Метод «Займи позицію»

♦ Провести обговорення питання «Позитивні наслідки реформ у Німеччині та Великої Британії».

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до уроку узагальнення та тематичного оцінювання.