Усі уроки «Всесвітня історія». 9 клас

УРОК 7

Велика Британія в першій половині XIX ст.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• розпізнавати на карті Велику Британію та інші країни Європи;

• характеризувати політичний та соціально-економічний розвиток Великої Британії в першій половині XIX ст.; процес становлення парламентської демократії;

• визначати причини прискорення розвитку економіки Великої Британії; структурних змін в економіці Англії;

• називати дати чартистського руху, парламентських реформ в Англії;

о пояснювати і застосовувати поняття: «парламентська демократія», «чартистський рух», «хартія», «робітничий рух», «професійна спілка», «тред-юніони», «майстерня світу», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм, «конституція», «демократія».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вправа «Займи позицію»

• Чартисти — це реформатори чи революціонери?

Робота з картою

1. На карті історичного атласу «Країни Європи у 1815-1847 рр.» і «Карта світу початку XVIII ст.» покажіть:

1) колонії європейських держав;

2) основні промислові райони Великої Британії, Франції та німецьких держав.

2. Визначте особливості економічного розвитку держав у першій половині XIX ст.

Робота з інформаційними ресурсами

• У двох групах опрацюйте матеріал підручника та інших інформаційних ресурсів та складіть розповідь про розвиток економіки Австрійської та Російської імперій за однаковим планом.

	Австрія	Російська імперія
Площа та особливості
Основа економіки
Пережитки
Стан промислового перевороту

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота над проблемним запитанням

• Визначте, як особливості економічного розвитку Великої Британії та інших країн Європи впливали на стабільність їхнього політичного розвитку.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Політичний устрій Великої Британії в першій половині XIX ст.

Учитель. Період після завершення наполеонівських війн і встановлення в Європі «віденської системи» називають добою політичної реакції. У цей час визначальним для діяльності більшості європейських політиків було намагання зберегти і закріпити давні, віджилі порядки. Монархи, аристократи, католицьке духовенство, усі ті, хто втратив у революційну епоху власність і владу, намагалися тепер повернути суспільне життя у той стан, яким він був до 1789 р.

Робота зі схемою

Учитель пояснює матеріал учням, користуючись нижченаведеною схемою.

Система парламентською монархії у Великій Британії

Перша парламентська реформа

Учитель. 1832 р. парламент прийняв Білль про реформу — першу парламентську реформу. Відтак кількість виборців збільшилася до 670 тис. осіб (із 14 млн населення). Право голосу отримали всі власники будинків у містах та орендарі в графствах (за умови певного щорічного доходу). Також було ліквідовано 56 «гнилих містечок» та створені нові виборчі округи.

1837 року королевою Британської імперії стала Вікторія (1837-1901).

Робота в групах з підручником

• Об’єднавшись у групи, опрацюйте текст підручника про першу парламентську реформу.

Англія — «майстерня світу»

Учитель. У середині XIX ст. в країні завершився промисловий переворот і Велика Британія посіла перше місце у світі за рівнем розвитку виробництва (45 % промислової продукції світу). Це стало можливим завдяки індустріалізації — появі нових промислових районів — на заході та півночі Британії. Тут розвивається металургійна, вугільна, текстильна промисловість, суднобудування. Основною формою виробництва стають фабрики та заводи, зростає кількість великих підприємств.

Британські товари витісняють товари інших держав. Збільшується експорт. Велика Британія вивозить продукцію промислових підприємств, а ввозить сировину. Лондон перетворюється на світовий фінансовий та торговельний центр. Зростання промислового виробництва приводить до збільшення попиту на сировину та продукти харчування, а це, у свою чергу, сприяє розвитку капіталістичних відносин у сільському господарстві. Британський флот панував на морі.

1815-1816 рр. імперію охопила економічна криза. Вона ускладнювалася тим, що декілька сотень тисяч демобілізованих солдатів і матросів становили величезну армію безробітних. Крім того, розорена війною Європа не потребувала величезної кількості британських товарів. Так, економічний спад, який розпочався 1819 р., призвів до погіршення стану робітників і загострення ситуації в країні.

На початку 20-х рр. XIX ст. ситуація в економіці покращилась і уряд здійснив низку змін: були скасовані деякі мита на продукцію та сировину, що сприяло пожвавленню промисловості й торгівлі. Також була скасована заборона на створення професійних організацій робітників (тред-юніонів), робітникам дозволялося вільно переселятися тощо. Проте економічна криза 1825 р. знову загострила ситуацію в країні. І так відбувалось періодично — 1836,1847 рр. — через кризи перевиробництва.

Щоб зменшити негатив страшного голоду 1845-1846 рр., що забрав життя понад півмільйона британців, парламент зменшив ввізні мита на продовольчі товари та сировину. Це призвело до поступового зниження вартості англійських товарів, що сприяло розвитку експорту. Велика Британія перейшла до політики вільної торгівлі.

Соціальна політика торі та вігів у Великій Британії

Учитель. Торі, що були при владі у Великій Британії, до 1827 р. прийняли так звані «хлібні закони». Однак в умовах економічного спаду, що розпочався 1819 р., рівень життя населення погіршився. Як результат посилився страйковий рух.

Уряд вдався до репресивних дій. Так, у серпні 1819 р. в Манчестері була розігнана 80-тисячна маніфестація (загинуло та було поранено близько 1000 робітників). Ця подія дістала назву «Манчестерська бійня».

Для унеможливленім подібних виступів парламент прийняв шість так званих «актів для затикання рота»: право забороняти збори, проводити обшуки в приватних будинках, заарештовувати та висилати до колоній осіб, які підбурюють до заколотів. Також була введена цензура, заборонені мітинги й демонстрації.

1830 р. на виборах перемогли віги, які і сформували уряд на чолі з Чарльзом Греєм. Ситуація виходила з-під контролю — британці громили збройні магазини, руйнували в’язниці, підпалювали будинки аристократів.

Згодом уряд опанував ситуацію і почав діяти на користь суспільства. 1833 р. було скасовано рабство в колоніях Великої Британії та привілеї Ост-Індської кампанії. Того самого року парламент прийняв закон, який обмежував тривалість робочого дня для дітей на текстильних фабриках. 1834 р. був прийнятий Закон про бідних, який скасовував спеціальний податок на бідних і запроваджував робочі будинки. До цих будинків направляли старих, безробітних та сиріт, де вони повинні були тяжко працювати. 1835 року відбулися зміни в системі управління містами.

Робота з історичним джерелом

• Прочитайте історичне джерело та дайте відповіді на запитання.

1. У чому чартисти бачили задачі державної влади?

2. Як, на вашу думку, державна влада Англії ставилася до народу?

3. Чому чартисти вважали бідність небезпечною для держави?

Друга петиція чартистів

«Петиція народу Сполученого королівства, що підписався нижче, стверджує: урядова влада має своїм першоджерелом народ, її задача — захист свободи всіх і сприяння добробуту всіх. Вона повинна бути відповідальною перед усім народом. Там, де відмовляють у представництві, треба чинити опір щодо обкладення податками. З 26 млн тільки 900 000 мають право голосу. В Англії, Ірландії, Шотландії та Уельсі тисячі людей вмирають через гостру потребу. І Ваші прохачі, усвідомлюючи, що бідність є головною причиною всіх злочинів, з почуттям здивування, змішаного з тривогою, стежать за тим, як мало робиться для бідних, немічних і старих...»

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Вправа «Коло ідей»

• Об’єднавшись у групи, визначте взаємовплив політичного та економічного розвитку Великої Британії.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Дати відповідь на запитання і завдання до нього.

3. Підготували повідомлення про причини та особливості прийняття Конституції Франції («Хартія 1830 року»).