Історія України. 7 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 17

Тема. Роздробленість Київської держави: Переяславське, Галицьке і Волинське князівства.

Мета: визначити особливості політичного і соціально-економічного розвитку Переяславського, Галицького і Волинського князівств у зазначений період; пояснити зміст термінів і понять «Україна», «степ»; розвивати вміння аналізувати і систематизувати матеріал; виховувати повагу до історичного минулого.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, карта «Українські землі в другій половині XII — першій чверті XIII ст.».

Основні терміни і поняття: Україна, степ.

Основні дати і події: 1141 р. — об'єднання галицьких земель у єдине князівство Володимиром Володаревичем; 1152—1187 рр. — правління Ярослава Осмомисла у Галицькому князівстві; 1170 р. — початок князювання Романа Мстиславича на Волині; 1187 р. — перша літописна згадка назви «Україна».

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Переяславське князівство.

2. Галицьке князівство. Ярослав Осмомисл.

3. Волинське князівство.

V. Закріплення нових знань

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

I варіант

Дидактична гра «Снігова куля»

Правила гри наведені в розробці уроку № 4.

Для гри використовуються обрані вчителем запитання з II варіанта перевірки домашнього завдання.

II варіант

Запитання і завдання

1. Охарактеризуйте причини роздробленості Київської держави.

2. Чи призвела поява самостійних князівств до припинення існування єдиної державності на Русі? Свою відповідь обґрунтуйте.

3. Чому в другій половині XII — на початку XIII ст. велася запекла боротьба між князями за Київ?

4. Якими, на вашу думку були позитивні й негативні риси роздробленості Русі?

5. Якими були особливості розвитку Київського князівства в добу роздробленості?

6. Які риси визначають розвиток Чернігово-Сіверського князівства у період роздробленості?

7. Обговорення результатів підготовки учнями повідомлень за темою «“Слово о полку Ігоревім” як літературна пам’ятка та історичне джерело».

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Запитання і завдання

1. Покажіть на карті території Переяславщини, Волині та Галичини.

2. Які східнослов’янські союзи племен заселяли ці землі?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Випереджальне завдання

Учитель доручає учням продовжити роботу із систематизації нового матеріалу за формою таблиці, розпочатої на минулому уроці.

1. Переяславське князівство

Розповідь учителя

Переяславське князівство як один із трьох осередків формування Русі склалося ще з його розподілу між синами Ярослава Мудрого. На відміну від інших князівств, у XII — першій половині XIII ст. Переяславське князівство не мало політичної самостійності й було цілком залежним від Києва, а пізніше — від Суздаля і Чернігова. У ньому зазвичай правили князі, які мали посісти київський престол, або ті, хто отримував це князівство як компенсацію за відмову від претензій на Київ. Територія князівства була порівняно невеликою: на заході межа Переяславщини проходила по Дніпру; на півночі — по верхів’ях Удаю, Сули, Хоролу і Псла; на сході й півдні переяславські землі межували зі Степом. Тут розташовувалися опорні пункти оборони від кочівників: фортеці Воїнь, Лубни, Полтава. Єдиним великим містом князівства була його столиця Переяслав.

Попри небезпечне сусідство зі Степом, господарство князівства було розвиненим: на родючих землях збирали великі врожаї, паслися численні череди худоби. Проте згодом часті набіги кочівників зумовили занепад господарства. Князівство стало отримувати продовольчу допомогу від київських князів.

Найвизначнішим із переяславських князів був Володимир Глібович — онук Юрія Долгорукого, який правив у 1169—1187 рр. Його головною турботою була боротьба з половецькими ханами Кобяком і Кончаком. Після невдалого походу 1185 р. новгород-сіверського князя Ігоря проти половців Переяславське князівство опинилося у вкрай важкому становищі. У 1186 р. половці обступили місто. Попри це Володимир зміг розгромити їх під стінами міста, а наступного року разом з іншими князями відігнав половців далеко від Русі. Проте під час походу 1187 р. він захворів і невдовзі помер. Саме в оповіді про смерть Володимира Глібовича літописець вжив стосовно земель Південної Русі назву «Україна»: «І плакали по ньому всі переяславці... За ним же Україна багато потужила». Це найдавніша згадка назви «Україна» в писемних джерелах. Другу згадку про Україну той самий літописець подає під 1213 р., розповідаючи, що князь Данило (Галицький) «прийняв Верестій, і Угровеськ, і Верещин, і Стовп’є, Комов, і всю Україну».

2. Галицьке князівство. Ярослав Осмомисл Колективна робота учнів з підручником

Учитель організовує самостійне опрацювання учнями відповідного матеріалу параграфа з наступним визначенням особливостей розвитку Галицького князівства за критеріями таблиці з випереджального завдання.

Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за допомогою наведеного матеріалу.

Додаткова інформація

Галичина була розташована у східних передгір’ях Карпат, у верхів’ях річок Дністер і Прут. У X ст. за правління Володимира Великого землі Галичини, заселені білими хорватами, частково тиверцями та уличами, увійшли до складу Київської держави. Вони мали вдале розташування й були недосяжними для нападів кочівників зі Степу. Ці землі відрізнялися високою густотою населення та великим рівнем розвитку господарства, а їхні міста стояли на важливих торговельних шляхах із Заходу. Крім того, у Галичині були зосереджені значні родовища солі — важливого товару, яким забезпечувалася вся Русь та сусідні держави.

Ще до входження до складу Русі в Галичині існували зародки державного життя, сформувалася власна владна верхівка, яка стала основою для майбутнього багатого й могутнього боярства.

Робота з термінами і поняттями

Степ — степові простори, що прилягали до Русі з півдня та сходу. Ними постійно переміщувалися хвилі кочових народів, що рухалися в Європу і навпаки.

Формування Галицького князівства розпочалося в другій половині XI ст. Після смерті Ярослава Мудрого в Галичині склалася власна династія, родоначальником якої став онук Ярослава — тмутараканський князь Ростислав Володимирович. Його сини Рюрик, Володар і Василько в 1084 р., спираючись на підтримку місцевих бояр, самочинно проголосили себе князями в цих землях і заснували три удільних князівства. У Перемишльському князівстві (землі над Сяном і верхів’ям Дністра) сів старший брат Рюрик, у Теребовлянському (землі Поділля, Буковини і східної частини Українських Карпат) — Василько, а у Звенигородському, що розташовувалося на північ від Теребовлянського, правив Володар. Спроби великого київського князя вигнати їх звідти не мали успіху, і тоді на Любецькому з’їзді було визнано їхнє право на ці землі як на вотчину.

Після смерті братів у 1124 р. (Рюрик помер раніше — 1094 р.) між їхніми нащадками спалахнула міжусобна війна, перемогу в якій здобув Володимир Володаревич на прізвисько Володимирко (1124— 1152 рр.). У 1141 р. він об’єднав галицькі землі в одне князівство із центром у Галичі. Як мудрий політик, Володимирко знайшов спільну мову з місцевими боярами, заручився підтримкою Юрія Долгорукого і зміг відстояти свою незалежність від Києва у війні 1149—1152 рр. Проте в останньому бою він загинув.

Найбільшої могутності Галицьке князівство досягло за часів правління сина Володимирка Ярослава (1152—1187 рр.). До Галицького князівства були приєднані землі аж до пониззя Дунаю, що відкривало нові торговельні шляхи по Дністру та Дунаю і сприяло розвитку міст.

Ярослав установив дружні відносини з Польщею та Угорщиною, а щоб запобігти їхнім можливим нападам, зблизився зі Священною Римською імперією. Галицькі воїни навіть брали участь в одному з хрестових походів. Ярослав вів боротьбу з половцями, будував укріплені міста на кордонах галицької землі. До середини 80-х рр. XII ст. Ярослав, якого прозвали Осмомислом (тобто багатодумним), став найвпливовішим князем на Русі.

Цікаво знати

ПРО ЯРОСЛАВА ОСМОМИСЛА (ЗІ «СЛОВА О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»)

Галицький Осмомисле Ярославе!

Високо сидиш ти

На своїм золотокованім престолі,

Підперши гори угорські

Своїми залізними військами,

Заступивши королеві дорогу,

Зачинивши ворота на Дунаї,

Через хмари каміння кидаючи,

Суд по Дунаю рядячи.

Грози твої по землях течуть.

Одчиняєш ти браму Києву,

Стріляєш із отчого столу золотого На султанів у далеких землях.

(Переклад М. Рильського)

Найскладнішою проблемою для князя було постійне протистояння з боярством, яке не бажало погоджуватися з втратою свого переважаючого впливу в суспільстві. У цьому питанні Ярослав так і не досяг бажаного успіху.

3. Волинське князівство

Розповідь учителя

На північний схід від Галичини була розташована Волинь. Ці землі були густо заселеними й економічно розвинутими. Ще до входження їх до складу Русі тут існував могутній Дулібський союз племен.

У складі Русі Волинська земля мала традиційні міцні зв’язки з Києвом. Із часів Ярославичів київські князі вважали її своєю вотчиною і не бажали віддавати в спадкове володіння будь-якій князівській лінії. Унаслідок цього до середини XII ст. Волинь не мала власної династії князів: вона або безпосередньо управлялася з Києва, або ж волинський престол займали київські ставленики. Окрему князівську династію на Волині започаткував онук Володимира Мономаха Ізяслав

Мстиславич, який князював у Володимирі протягом 1136—1142, 1146—1154 рр.

За об’єднання і зміцнення Волинського князівства боролися його син Мстислав Ізяславич (1154—1170 рр.)» а також його наступник Роман Мстиславич (1170—1205 рр.), якому довелося відіграти вирішальну роль у подальшій долі Волинського і Галицького князівств та всієї Південно-Західної Русі.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

I варіант

Випереджальне завдання

Учитель організовує перевірку результатів роботи учнів із систематизацією матеріалу за формою таблиці, отриманої перед початком розгляду матеріалу.

II варіант

Бесіда за запитаннями

1. Хто був наймогутнішим серед переяславських князів?

2. Яким роком датується перша згадка назви «Україна»?

3. Де розташована Галичина?

4. Коли розпочалося формування Галицького князівства?

5. За правління якого князя Галицьке князівство досягло найбільшої могутності?

6. Коли на Волині з’явилася власна династія князів?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

(Учитель привертає увагу учнів до провідних ідей матеріалу, розглянутого на уроці, і за потребою супроводжує їх коротким коментарем.)

У другій половині XII — на початку XIII ст. відбувся остаточний розпад Русі на окремі князівства, які, у свою чергу, поділялися на уділи. На південноруських землях постали Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське і Галицьке князівства. Із часом Київ втратив роль політичного центру Русі, що призвело до його занепаду.

У другій половині XII — на початку XIII ст. змінилися регіональні центри, у кожному утвердилася власна княжа династія, але всі походили від Рюрика, тобто були родичами. Це була одна з особливостей роздробленості Русі порівняно з іншими європейськими країнами, що породжувала примарну ідею про майбутню єдність колишньої Київської держави.

Роздробленість засвідчувала новий закономірний етап розвитку земель Русі.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 12 підручника.

2. Підготуйте повідомлення про Ярослава Осмомисла.