Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас
Тема 2
США ТА КАНАДА У 1945 Р. — НА ПОЧАТКУ XXI СТ.
УРОК 8
США у 1945-1960-ті рр.
Мета: розкрити причини зміцнення міжнародного статусу США після Другої світової війни, наростання консервативних тенденцій у внутрішньополітичному житті, визначити особливості внутрішньої і зовнішньої політики американських адміністрацій в 40-50-ті роки XX ст., характеризувати масовий рух афроамериканців 60-х років: розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, аналізувати, порівнювати, робити висновки, працювати з різноманітними історичними джерелами, висловлювати власну точку зору; виховувати зацікавленість історією.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент уроку
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда
- 1. Поміркуйте, чому США вийшли із Другої світової війни сильною країною.
- 2. Назвіть найважливіші напрями зовнішньої політики США міжвоєнного періоду.
III. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Сполучені Штати Америки (США) — президентська республіка, федерація (50 штатів, столичний округ Колумбія). Столиця — місто Вашингтон. Президента — голову уряду і держави — обирають раз на чотири роки. Законодавча влада — двопалатний конгрес (сенат і палата представників). За владу борються дві партії — Демократична і Республіканська.
Упродовж Другої світової війни в житті США відбулися докорінні зміни. Воєнні дії розгорталися за тисячі кілометрів від їхньої території, країна не зазнала лиха і руйнувань, пов’язаних з війною. Порівняно невеликими були й людські втрати на фронтах — вони становили 292 тис. військових і 10 тис. цивільного населення.
США не тільки не виснажили свої матеріальні ресурси, а, навпаки, стали єдиною країною, яка в ході війни суттєво збільшила свою економічну та військову могутність.
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
• Зміцнення міжнародного статусу США після Другої світової війни
Учитель характеризує повоєнне становище в США, учні складають тезовий конспект.
• Особливості повоєнного становища
- 1. Порівняно незначні втрати в роки війни — фінансово-економічний і воєнно-політичний лідер західного світу.
- 2. Національний дохід за роки війни збільшився удвічі, у США було зосереджено 73 % світового запасу золота.
- 3. США випускали 50 % обсягу світової продукції.
- 4. Основні конкуренти або тимчасово вибули з боротьби (Німеччина, Японія), або потрапили у фінансово-економічну залежність (Велика Британія, Франція).
- 5. США володіли атомною зброєю і впливали на хід подій в усіх регіонах світу завдяки сучасному флоту і військово-морським базам.
- 6. Швидко розвивались електротехнічна, хімічна галузі промисловості.
Проблеми: високий рівень безробіття, розгортання страйкового руху, боротьба національних меншин за свої права, реконверсія (перехід промисловості на мирні рейки).
Висновок. США заволоділи новими ринками, збільшили експорт товарів і капіталу, створили велику «імперію долара».
• Напрями зовнішньої політики
1. Протидія посиленню впливу СРСР.
Створення НАТО |
«Доктрина Трумена» |
«План Маршалла» |
04.04.1949 р. |
1947 р. |
1947 р. |
Мета: колективна оборона від агресії |
Під виглядом допомоги Греції та Туреччині створити плацдарм проти СРСР і соцкраїн |
Програма відбудови і розвитку Європи після Другої світової війни |
2. Боротьба з СРСР за вплив на Китай і Корею.
3. Вплив на Латинську Америку.
4. Загострення відносин з СРСР, початок «холодної війни».
• Внутрішня і зовнішня політика американських адміністрацій в 40-50-х рр.
Учитель. Першим повоєнним президентом після смерті Ф. Д. Рузвельта став Г. Трумен (1945-1952). За Рузвельта він обіймав пост віце-президента. Аптекар за фахом, він не мав ні досвіду, ні авторитету свого великого попередника, проте саме він висунув доктрину американського лідерства у світі, головними інструментами якої стали монополія на ядерну зброю, економічне та технічне лідерство США після Другої світової війни і політика «стримування комунізму». Ця політика стала основою зовнішньополітичного курсу адміністрації Трумена з 1946 р. і, відповідно, була спрямована на загострення відносин з СРСР. Зазначений зовнішньополітичний курс було відтворено у проголошеній у березні 1947 р. так званій «доктрині Трумена» про право США втручатися у внутрішні справи зарубіжних країн у разі виникнення небезпеки для їх демократичного (капіталістичного) розвитку. Одночасно було запроваджено з метою економічної допомоги країнам Західної Європи і поширення на них політичного впливу США «план Маршалла», висунутий Державним Секретарем США Д. Маршаллом у червні 1947 року.
Робота з таблицею
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ТРУМЕНА
Проблеми, що постали |
Заходи щодо їх розв’язання |
У повоєнний період спостерігають: • скорочення державних замовлень; • зменшення попиту на робочу силу; • зменшення заробітної плати; • зростання страйкового руху; • невдоволення підприємців діяльністю профспілок (вони вимагали їх «приборкання») |
Оголосив «справедливий курс»: • реконверсія (перехід промисловості на мирні рейки); • «Солдатський білль про права» 1945 р. — пільги в освіті, кредитуванні житла і бізнесу; • закон Тафта-Хартлі 1947 р. — обмеження прав профспілок; • 1947 р. було створено Раду національної безпеки, Центральне розвідувальне управління (ЦРУ), реорганізовано військові органи. Закон про перевірку на лояльність державних службовців 1947 р. — виявлення «підривних» організацій, пошуки «ворогів» американської нації — «маккартизм» з 1950 р. |
Запитання
- Як би ви охарактеризували ці заходи?
Робота з документом
Закон Тафта-Хартлі (23.06.1947 р.)
3 метою доповнити Національний закон про трудові відносини (Закон Вагнера), полегшити посередництво у спорах, що впливають на ділову активність, урівняти відповідальність наймачів і організацій, що наймають і т. ін., Національний закон про трудові відносини з урахуванням внесених доповнень передбачав таке:
З боку наймача безчесно:
3) вдаватися до дискримінації у наближенні і продовженні строків найму з метою сприяти або протидіяти участі у будь-яких трудових організаціях...
5) відмовлятися від колективних переговорів з представниками тих, хто наймається...
З боку трудової організації або її представників буде безчесно:
4) брати участь або сприяти і заохочувати тих, хто наймається до будь-якого наймача, до участі у страйку...
6) змусити або поставити вимогу будь-якому наймачу, щоб він визнав або вів переговори з робітничою організацією як з представником своїх робітників...
...Вважається протизаконним для будь-якої особи, що перебуває на службі Сполучених Штатів або будь-якого агентства Сполучених Штатів, включаючи повністю належні урядові корпорації, брати участь у будь-якому страйку. Будь-яка особа, що перебуває на службі Сполучених Штатів або будь-якого такого агентства, що взяла участь у страйку, буде негайно усунена від роботи, позбавиться становища державного цивільного службовця і не буде знову допущена до служби Сполучених Штатів Америки або їх агентств протягом трьох років...
Узагальнена схема аналізу документа
- 1. Хто автор документа? Що відомо про нього (про них)?
- 2. Коли був написаний цей документ? Яке значення мала поява цього документа?
- 3. Які факти наведені в тексті? Які висновки з них можна зробити?
- 4. Чому було створено закон?
Робота над поняттям
Маккартизм (1950-1954 рр.) — реакційна політична течія (за прізвищем сенатора Джозефа Маккарті — голови сенатської підкомісії з питань розслідування антиамериканської діяльності).
Учитель. 9 лютого 1950 р. ексцентричний сенатор Д. Маккарті, розглядаючи комуністичну революцію в Китаї, заявив: «Шість років тому у сфері впливу СРСР перебувало 180 млн осіб... Тепер уже 800 млн осіб опинилися під абсолютною владою Радянської Росії — зростання на 400 %». Ця промова стала сигналом для активізації діяльності антикомуністичних сил. У вересні 1950 р. було прийнято закон «Про внутрішню безпеку». Почалися гоніння та арешти лідерів Комуністичної партії США.
Запитання
- 1. Чи був маккартизм закономірним явищем?
- 2. Чому маккартизм не став довготривалою тенденцією? (По-перше, у США була відсутня масова база для комуністичного руху; по-друге, неабияке значення мали успіхи США у протистоянні СРСР на зовнішньополітичній арені; по-третє, у середині 1950-х рр. спостерігалося потепління міжнародного становища.)
Учитель. Провали реформаторської діяльності демократів сприяли зростанню авторитету республіканської партії. Популярний національний герой Ейзенхауер (головнокомандуючий військами союзників в Європі під час Другої світової війни) став офіційним кандидатом від республіканців на посаду президента. Вибори 1952 р. перетворилися на особистий тріумф Д. Ейзенхауера.
Робота з таблицею
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА Д. ЕЙЗЕНХАУЕРА
Внутрішня політика |
Зовнішня політика |
• Обмеження державного регулювання і втручання у справи бізнесу; • покращення матеріального становища більшості американців; • різке зменшення золотого запасу країни до рівня 1940 р.; • помітне відставання темпів зростання економіки від інших розвинених країн; • періодичні спади в розвитку економіки; • розгортання НТР; • міністерство оборони — Пентагон — одна із найвпливовіших сил країни: військові витрати досягали 60 млрд доларів |
• Закінчення у 1953 р. Корейської війни; • неучасть у воєнних конфліктах; поліпшення відносин з СРСР (у 1959 р. відбувся візит лідера СРСР М. Хрущова до США); • США підтримали Францію під час війни в Індокитаї; • взяли участь в створенні 1954 р. СЕАТО — блоку держав Південно-Східної Азії та прилеглих до неї районів Тихого океану; • продовжували генеральну лінію для досягнення ядерної переваги над СРСР і зменшення його впливу у світі |
Завдання
Ознайомтеся з політикою Д. Ейзенхауера і назвіть позитивні і негативні ознаки його внутрішньої і зовнішньої політики США.
• Масовий рух афроамериканців у 60-х рр. XX ст.
Учитель. Початок 60-х років ознаменував новий етап руху афроамериканців — масову боротьбу за:
- соціальні права;
- справжнє громадянське рівноправ’я;
- доступ до політичної влади.
У 1960-63 рр. у південних штатах США було проведено безліч масових «рейдів свободи» проти всіх форм расової дискримінації. 28 серпня 1963 р., після завершення загальнонаціонального маршу учасників боротьби за цивільні права афроамериканців, у Вашингтоні біля меморіалу Лінкольна відбувся мітинг за участі 250 тис. осіб. У цих подіях виявилася єдність чорних і білих трудящих, що, на думку М. Кінга, було обов’язковою умовою для успішної боротьби за свободу та рівність негрів.
Найважливішим результатом піднесення негритянського руху було прийняття в 1964-65 рр. актів про громадянські права негрів. Але якими б не були ці важливі закони, вони мало що змінили в реальному економічному становищі темношкірого населення. Тому в середині 60-х рр. почався новий етап в розвитку руху афроамериканців, який відрізнявся крайньою жорстокістю боротьби, повстаннями в чорних гетто багатьох міст Півночі.
У квітні 1968 р. в Мемфісі (Теннессі) від кулі найманого вбивці загинув темношкірий громадський діяч Мартін Лютер Кінг. Водночас розпочалася кампанія жорстоких переслідувань лідерів «Чорних пантер». Активну участь у ній взяли і репресивні органи федерального уряду. Загибель М. Кінга не була марною. Підсумком його діяльності стала законодавча заборона всіх видів расової дискримінації.
Робота зі схемою
Учні креслять у зошитах разом з учителем схему (див. с. 55).
Учитель
- «Довге гаряче літо» 1967 р. — повстання темношкірого населення по всій Америці.
- 4 квітня 1968 р. — убивство лідера руху афроамериканців Мартіна Лютера Кінга у м. Мемфіс, штат Теннессі.
- Квітень 1968 р. — повстання темношкірого населення майже по всій Америці, його придушення за допомогою національної гвардії, поліції та армійських підрозділів.
РУХ АФРОАМЕРИКАНЦІВ У 60-х рр. XX ст.
Висновок. Наростання расових проблем у країні, в’єтнамська війна та невтішні наслідки боротьби з бідністю стали основними причинами поразки демократів під час президентських виборів у листопаді 1968 року.
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
- 1. Як змінилася роль США у світі після Другої світової війни?
- 2. Якими були наслідки маккартизму для розвитку США?
- 3. Чому маккартизм не перетворився на довготривалу тенденцією?
- 4. Чим відрізнялася зовнішня політика демократів і республіканців у 1940-1950-ті рр.?
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника і записи в конспекті.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України