Філософія Г. Сковороди

Мета: розкрити філософські погляди Г. Сковороди; виховувати шанобливе ставлення до різних філософських думок.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма проведення: евристична бесіда.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

1. Дати характеристику філософських поглядів давніх слов’ян.

2. Дати характеристику філософських поглядів вчених Києво-Могилянської академії.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Як ви розумієте слова Г. Сковороди «Не розуміти себе — те саме, що загубити себе»?

Учні пояснюють думку філософа.

Учитель. Сьогодні ми на уроці ознайомимося з поглядами Г. Сковороди.

IV. Вивчення нового матеріалу

Повідомлення учня «Мандрівний філософ Г. С. Сковорода».

Учитель. Останні 25 років життя Григорій Сковорода мандрував Україною, ненадовго залишаючись у маєтках приятелів, і проповідував свої філософські погляди. Філософія, за Сковородою, є власне життям, тому головним у людині є не стільки її «теоретичні» пізнавальні здібності, скільки емоційно-вольове єство її духу, серце, з якого виростає й думка, й стремління, й почування.

Протягом усього життя Сковорода вивчав Біблію. Вважав, що у Біблії зашифрована мудрість багатьох поколінь, тому свої твори писав на теми афоризмів із Біблії, намагаючись розкрити їхній таємничий символічний світ. На цій основі Сковорода розробив своє вчення про дві природи й три світи. Дві природи — видима й невидима — є у кожній речі чи явищі. Видима одразу впадає у вічі, а невидима — це справжня сутність, прихована від спостерігача поверхового, дошукатися її може лише допитливий розум.

Розкриття таємниць прихованої природи доступне лише зацікавленим, духовно багатим людям, особистостям, які не вдовольняються минущими матеріальними благами, а прагнуть осягнути й збагнути щось вище, вічне, невмируще. Вічне, на думку Сковороди, є у кожній речі, насамперед у душі людини. Він не визнавав зовнішніх, показних атрибутів пошанування Бога, був переконаний, що пишні обряди й вишукано оздоблені храми не є ознакою глибокої релігійності людини.

Для Сковороди важливим було визнання Бога як основи гуманності, толерантності, високої моральності, чесноти, справедливості. Усі ці ознаки притаманні істинній людині, яку Сковорода порівнював з Богом.

Три світи у вченні Сковороди — це Всесвіт, Біблія і людина. Всесвіт-макросвіт зашифрований у світі символічному — Біблії, який належить пізнати людині — мікросвітові.

Сковорода — філософ доби Просвітництва, метою якої було через розум і поглиблення освіти зробити людину кращою і щасливішою, вдосконалити суспільні відносини. Сковорода вважав, що людину може ощасливити не розум чи знання, а серце й душа. Прагнучи вказати шлях до щастя, він розробив теорію «спорідненої праці», в основі якої лежить сократівська ідея самопізнання, розкриття своїх нахилів і таланту. Людина осягне щастя лише тоді, коли пізнає свою невидиму природу — сутність, посяде у суспільному організмі визначене їй місце й буде задоволена результатами своєї праці.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

1. Що нового ви дізнались про філософські погляди Г. Сковороди?

2. Як ви розумієте процес пізнання й самопізнання за Г. Сковородою?

3. Дайте відповідь на запитання, чому важливо розуміти самого себе в цьому житті.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Виписати основні філософські думки Г. Сковороди у зошит.

3. Підготувати електронні проекти за темами: