Усі уроки до курсу «Географія». 10 клас

УРОК 19

Географія світового транспорту

Мета: охарактеризувати значення транспорту у світовому господарстві, повторити та поглибити знання про основні техніко-економічні показники роботи транспорту, види транспорту; сформувати вміння характеризувати різні види транспорту, визначати сучасний стан розвитку, проблеми транспорту та вплив на нього НТР; розвивати вміння працювати з картами атласа, таблицями, діаграмами; виховувати просторове та економічне мислення, цікавість до теми.

Обладнання: політична карта світу, підручник, довідники, атласи, таблиці, діаграми.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

  • Яку роль відіграє транспорт у розвитку господарства країни?
  • Які види транспорту ви знаєте? Які показники використовуються для характеристики роботи транспортної системи та порівняння ефективності роботи різних видів транспорту?
  • Які види транспорту посідають провідне місце у вантажоперевезеннях та пасажироперевезеннях в Україні?
  • Які зміни відбуваються в транспортній системі під впливом НТР?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

На думку відомого економгеографа В. Максаковського, «світовий транспорт й нині залишається основою світового розподілу праці».

Завдання 1. Прокоментуйте цей вислів та висловіть свої міркування щодо значення транспорту у світовому розподілі праці і світовому господарстві.

Транспорт забезпечує та стимулює розвиток виробничих зв’язків, сприяє спеціалізації та кооперуванню підприємств, галузей, районів, країн. Без транспорту неможливим було б подолання територіального розриву між виробництвом та споживанням товарів і послуг і спілкування людей. З розвитком виробничих сил і внаслідок суспільного поділу праці розвивались і вдосконалювались транспортні засоби. Виокремлення транспорту в особливу галузь виробництва почалось у XV-XVI ст. і завершилось з переходом від мануфактурного до великого машинного виробництва, тобто наприкінці XVIII ст. Великі географічні відкриття зробили великий внесок у створення світової транспортної мережі. Проте ця мережа остаточно сформувалася у XX ст.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Загальна характеристика світової транспортної системи

Всі шляхи сполучення, транспортні підприємства і транспортні засоби в сукупності утворюють світову транспортну систему. У світовому транспорті зайнято понад 100 млн людей. Загальна протяжність транспортної мережі світу (без морських та авіатрас) складає 36 млн км. Щорічно всіма видами транспорту перевозиться понад 100 млрд т вантажів і понад 1 трлн пасажирів.

Основними техніко-економічними показниками роботи транспорту є обсяг перевезень, вантажообіг, пасажирообіг, густота транспортної інфраструктури, собівартість перевезень, швидкість, залежність від погодних та сезонних змін, маневреність. Різні види транспорту мають свої переваги та недоліки, тому їх використовують залежно від конкретних умов.

Завдання 2. Пригадайте переваги та недоліки основних видів транспорту та складіть схему в зошитах «Головні види транспорту».

У структурі транспортних шляхів найбільшу питому вагу мають автомобільні: понад 70 %, 1/5 частина припадає на авіалінії й лише 5 % — на залізниці. Далі йдуть трубопровідний та внутрішній водний транспорт.

2. Типи транспортних систем

Розрізняють транспортні системи економічно розвинених країн та країн, що розвиваються.

Найбільш розвинена транспортна система країн Європи та Північної Америки, де зосереджено більш ніж половину залізничних ліній, рухомого складу, шосейних доріг, автопарку тощо. У цих країнах досягнуто високого технічного рівня розвитку транспорту (великі швидкості, регулярність сполучення, відносна дешевизна, масові перевезення вантажів та пасажирів, відносна безпека, постійне оновлення засобів транспорту та ін.). Країнам, що розвиваються, властивий низький рівень розвитку видів транспорту: застарілий різнотипний склад, малопотужний парк локомотивів, вагонів, автомобілів, непридатне обладнання. У багатьох країнах Азії, Африки та Латинської Америки користуються послугами таких архаїчних видів транспорту, як в’ючний та гужовий, працюють носильники та рикші.

Поряд з розподілом світової транспортної системи на два типи за рівнем розвитку, існують підрозділи регіональних транспортних систем:

  • європейського типу (Західна і Центральна Європа, Японія);
  • північноамериканського типу (США, Канада, Австралія);
  • латиноамериканського типу;
  • азіатського типу;
  • система країн СНД;
  • африканського типу.

3. Характеристика основних видів транспорту

Завдання 3. Прослухайте повідомлення учнів про розвиток різних видів транспорту, законспектуйте головне у вигляді розгорнутого плану.

Залізничний транспорт

Залізничний транспорт виник у першій половині XIX ст. у зв’язку з розвитком великої промисловості, зокрема кам’яновугільної і металургійної.

Довжина сучасних залізниць світу становить приблизно 1,3 млн км. Більше половини експлуатаційної довжини припадає на розвинені країни і лише 1/5 — на ті, які розвиваються. Найбільш висока щільність доріг у Німеччині, Бельгії, Швейцарії: 4-18 км/100 км2. У багатьох країнах цей показник не перевищує 0,1-0,5 км/100 км2. Є країни, які не мають залізниць: Кіпр, Лаос, Ніґер, Чад, Бурунді, Ісландія тощо.

Показники рівня технічної оснащеності найвищі у США та Західній Європі: там більша частина доріг укладена рейками важкого типу. На станціях широко застосовуються централізація управління та автоблокування, радіотелефони та телебачення. Рухомий склад — з потужних локомотивів та вагонів великої вантажності, пасажирських вагонів високої комфортності. На дорогах США та Західної Європи, Японії діють магістралі зі збільшеною швидкістю руху. У 1964 р. в Японії почали функціонувати швидкісні поїзди («шинксансен» — куля-поїзд), які розвивають швидкість 210 км/год. Згодом швидкісні залізниці були споруджені у Франції, а наприкінці XX ст. — у Німеччині. У світі з’явилися комутаторні поїзди, швидкотранзитні легкорейкові системи, потяги, що приводяться в рух стисненим повітрям тощо.

Нині у більшості європейських країн довжина залізничної мережі скорочується. Це зумовлено конкуренцією автомобільного транспорту, який здатний виконувати перевезення за принципом «від дверей — до дверей». У великих за площею країнах, які освоюють свої території, багаті на природні ресурси, довжина залізничної мережі збільшується, зокрема у Китаї, Росії, Індії, Канаді. Китай щороку будує 1 тис. км залізниць.

Автомобільний транспорт

У світі налічується понад 600 млн автомобілів і щороку ця цифра збільшується. Близько 80 % їх кількості зосереджено у США, Японії та Західній Європі. 50 % жителів цих країн мають автомобілі. У країнах, що розвиваються, цей показник в середньому становить 1 %. Навіть у таких відносно розвинених країнах, як Мексика і Бразилія, він не перевищує 6 %.

У розрахунку на 1000 жителів найбільша кількість автомобілів припадає на США, ФРН, Нову Зеландію, Канаду, Австралію, Швейцарію, Швецію, Італію, Францію. Сучасний автомобільний транспорт постійно технічно переоснащується і вдосконалюється, у результаті чого з’являються потужніші, швидкісніші, комфортабельніші й ефективніші автомобілі.

Необхідною умовою розвитку автотранспорту є сучасні автошляхи. Нині загальна довжина світових автомобільних доріг з твердим покриттям становить понад 20 млн км, найгустіша їх мережа у Західній Європі. Найрозвиненішу мережу автошляхів мають ті країни, де розміщена значна частина автопарку світу: США, Західна Європа, Японія, Канада. Там споруджуються автобани — багатосмужні магістралі з високою пропускною здатністю.

Трубопровідний транспорт

Трубопровідний транспорт, як і залізничний, з’явився у XIX ст., його появі сприяв розвиток нафтової промисловості. Призначений здебільшого для транспортування газу (газопровід магістральний), нафти (нафтопровід), твердих матеріалів (гідравлічний і пневматичний). Зараз у світі нараховується більше 13 млн км трубопроводів, і щороку ця цифра зростає.

Найбільш потужний розвиток трубопровідний транспорт одержав у нафто- й газодобувних країнах і країнах-споживачах нафти, нафтопродуктів та газу — США, Росії, Канаді, Китаї, ФРН, Франції, Італії, Саудівській Аравії, Мексиці.

У Західній Європі напрямок нафтопроводів — від портів до великих промислових центрів, наприклад: Гавр — Париж, Кадіс — Сараґоса, Марсель — Кельн та ін. У країнах Близького Сходу та Північної Африки напрямок нафтопроводів — від родовищ до портових міст.

Газопроводи експлуатуються переважно в країнах Європи та Північної Америки. Більше половини газопроводів світу зосереджено у США. Магістральні газопроводи є підземні, надземні, підводні. Тиск транспортного газу — до 75 атмосфер — підтримується газокомпресорними станціями, діаметр труб досягає 1420 мм.

Водний транспорт

Морський транспорт здійснює перевезення вантажів і пасажирів океанами, морями і морськими каналами.

Людство з давніх-давен використовувало вітрильники. Нині на кораблях використовують дизельні, ядерні, теплові двигуни. Найінтенсивніші вантажопотоки йдуть через Атлантичний океан, на другому місці — Тихий, на третьому — Індійський океан. Велике значення для розвитку морського транспорту мають Суецький і Панамський канали.

Морський транспорт служить переважно для зовнішньоекономічних зв’язків. Лише у деяких країнах, таких як Росія, США, Китай, Канада, Туреччина, Франція, він здійснює міжрайонні внутрішні перевезення. Цей транспорт перевозить понад 70 % зовнішньоторговельних вантажів, завдяки своїй дешевизні.

Морський флот зосереджений у десятьох найбільших судновласницьких країнах світу: США, Великобританії, Японії, Німеччині, Франції, Італії, Ліберії, Панамі, Греції, Норвегії. На їхню частку припадає 70 % тоннажу світового флоту. До числа великих власників флоту належать також Швеція, Іспанія, Кіпр, Сінґапур, Індія, Данія, Нідерланди, Росія, Китай, Польща, Естонія, Болгарія, В’єтнам тощо.

Судноплавні компанії багатьох країн реєструють свої судна під «зручним», або «підставним», прапором. Тому до великих судновласницьких країн належать Панама, Греція, Ліберія, Сінґапур, Кіпр. У цих країнах податки на прибуток у кілька разів нижчі, ніж у США, Німеччині, Японії, заробітна платня моряків значно менша, їхні права погано захищені, технічному стану суден приділяється менше уваги.

У світі налічується понад 2000 морських портів різної величини. До найбільших належать порти з вантажообігом понад 100 млн т. їх близько 20: Шанхай, Нінбо, Роттердам (найбільший Європи), Сінґапур, Ґуанджоу, Марсель, Гавр, Антверпен, Гамбурґ, Ґенуя, Лондон, Аперпорт (група портів у гирлі річки Делавер), Новий Орлеан, Нью-Йорк, Гемптон, Ванкувер, Сан-Себастьян, Кобе, Йокогама, Наґоя, Кітакюсю, Кавасакі.

Головні вантажі морського транспорту — нафта й нафтопродукти, залізна руда, зерно, кам’яне вугілля, сировина та напівфабрикати для алюмінієвої промисловості, фосфорити, ліс та лісоматеріали.

Загальна протяжність ліній внутрішнього водного транспорту (на ріках, озерах, каналах) у світі перевищує 550 тис. км. Цей вид транспорту розвинений у США, Росії, Канаді, Німеччині, Нідерландах, Китаї. У багатьох країнах він практично відсутній з огляду на природні умови. У світі налічується близько двохсот міжнародних річок. Це, зокрема, Дунай, Рейн, Амазонка, Замбезі, Ніл, Конґо та ін.

Десята частина внутрішніх водних шляхів припадає на поліпшені людиною ділянки. Це ріки зі шлюзами, а також канали (шлюзовані та каналізовані ріки).

Найбільші порти внутрішніх водних шляхів зосереджені у гирлах річок: Гамбурґ, Бремен, Роттердам, Антверпен, Гавр, Арханґельськ, Астрахань, Херсон та ін.

Країни, що розвиваються, мають потужні річкові системи: Амазонка, Меконґ, Тіґр, Ніґер, Конґо, Замбезі тощо. Проте у цих країнах немає мережі судноплавних каналів, і тому річки використовуються не повною мірою.

Повітряний транспорт

Основне призначення повітряного транспорту — швидкісне перевезення пасажирів, пошти, вантажів і багажу.

Активний розвиток авіатранспорту спостерігається в економічно розвинених країнах. Найбільші міжнародні авіакомпанії сполучають Північну та Південну Америку з Європою, західноєвропейські країни — з Азією та Африкою, Південну та Південно-Східну Азію — з Австралією.

На відміну від залізничного транспорту, де власником у більшості країн виступає держава, в авіатранспорті значна частка отводиться приватним компаніям. У США майже весь авіатранспорт перебуває в руках приватних компаній, а у Великобританії, Франції, Нідерландах, ПА, Австралії, Канаді він цілком або частково одержавлений.

Протяжність повітряних шляхів світу становить близько 8 млн км. Нині у країнах світу функціонує близько 600 міжнародних аеропортів. Окремі аеропорти справді велетенські (щодня обслуговують понад 1000 літаків). Аеропорти є великими підприємствами, на яких працюють тисячі людей.

Зі 100 найбільших аеропортів світу (пасажирообіг понад 1 млн чол.) половина знаходиться у США: Чікаґо, Нью-Йорк, Вашинґтон, Лос-Анджелес, Сан-Франціско, Майамі, Гонолулу тощо. У країнах Західної Європи найбільшими аеропортами є: Париж, Лондон, Франкфурт-на-Майні, Рим, у Японії — Токіо.

Подальший розвиток повітряного транспорту пов’язаний перш за все з технічним удосконаленням літаків та навігаційного обладнання.

4. Проблеми та перспективи розвитку світової транспортної системи

Ідеї про створення нових видів транспорту з’явилися вже давно, проте на сучасній технічній основі реалізуються вони лише зараз. До таких видів транспорту належать системи, які відрізняються від традиційних принципом дії, конструкцією двигуна: пневмоконтейнерний транспорт, трубопровідний гідротранспорт, монорельсові шляхи, судна на повітряній подушці, поїзди на магнітному підвісі та інші.

В епоху НТР світова транспортна система постійно удосконалюється не тільки технічно, але й організаційно. У країнах з розвиненою транспортною системою окремі види тісно взаємопов’язані між собою. Завдяки цьому успіхом користуються нові форми співпраці та кооперації різних видів транспорту, у деяких країнах створено об’єднані міністерства транспорту.

Однією з найважливіших тенденцій у розвитку світового вантажного транспорту є формування контейнерної системи. У контейнерах перевозиться близько 40 % генеральних вантажів. Складаються трансконтинентальні контейнерні «мости» — комбінація морського транспорту, маршрутних залізничних складів і автопоездів-контейнеровозів. Найбільшими контейнерними портами світу є Сінґапур і Сянґан (Китай).

У Європі ведеться робота зі створення транс’європейської транспортно-енергетичної мережі, концепція якої з’явилась ще у 1990 році. Сутність концепції — у відпрацюванні чіткого механізму координації роботи різних видів транспорту, зокрема в організації комбінованих (змішаних) перевезень. Розроблено 10 схем доставки вантажів комбінованими перевезеннями.

Завдання 4. Сформулюйте головні проблеми транспорту в сучасному світі.

Головними проблемами світової транспортної системи є:

  • нерівномірність розвитку транспортних систем окремих країн та регіонів, що знижує ефективність використання природних, матеріальних та людських ресурсів;
  • залежність видів транспорту від природних умов. Однак в епоху НТР актуальність цієї проблеми поступово знижується;
  • негативний вплив транспорту на навколишнє середовище.

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Питання для обговорення

  • 1) Чим обумовлено формування різних типів регіональних транспортних систем у світі? Яка різниця між північноамериканською та західноєвропейською транспортними системами? Між транспортною системою країн СНД та західноєвропейською транспортною системою?
  • 2) До якої транспортної системи належить транспортна система України? Чому транспортну систему країн СНГ виділяють окремо?

VI. Підсумок уроку

  • Транспорт об’єднує світове господарство і є матеріальною основою територіального поділу праці.
  • Транспортна мережа на земній кулі розвинена нерівномірно. Рівень і характер розвитку транспорту окремих країн залежить від рівня розвитку продуктивних сил, розмірів території тощо.
  • За об’ємом і структурою транспортних перевезень визначають рівень розвитку й особливості структури господарства країни або регіону, а за конфігурацією транспортної мережі — особливості розміщення господарської діяльності.
  • Розвиток світової транспортної системи характеризується збільшенням шляхів сполучення і вантажних та пасажирських перевезень. При цьому темпи зростання перевезень перевищують темпи збільшення довжини транспортної мережі.

VII. Домашнє завдання

1. Підручник, опрацювати § ____ .

2. Наведіть приклади 3-4 морських портів світового значення та поясніть їх розміщення.

3. Позначте на контурній карті найбільш інтенсивні морські шляхи міжнародних перевезень. Спробуйте приблизно підрахувати, у скільки разів скорочується довжина водного шляху між Лондоном і Токіо при використанні Суецького каналу.

4. Випереджальне. Розпочати підготовку до ділової гри за темою «Розширене засідання ООН з питань глобальних проблем людства»; об’єднатися в групи, розподілити теми, розпочати пошук матеріалів, підготовку питань тощо.

5. Випереджальне (окремим учням). Підготувати мультимедійні презентації (5-7 хв.) на теми «Найбільш популярні туристичні об’єкти Європи»; «Найбільш популярні туристичні об’єкти США та Канади».



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.