Серія «Конструктор уроку». «Всесвітня історія». 10 клас

Урок 27. Неп. Створення СРСР

Мета: сформувати в учнів уявлення про нову економічну політику в радянській Росії; створити умови для розуміння учнями причин запровадження непу та створення СРСР; проаналізувати внутрішню політику радянської Росії в 1920-ті рр.; описати становлення СРСР; розглянути зовнішнє політичне становище радянської Росії; охарактеризувати проблеми непу; навчити учнів порівнювати дії правих та лівих політичних сил.

Обладнання: підручник, атлас, стінні карти світу, Європи, Азії, Америки.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: нова економічна політика (неп), продподаток, концесії, трести, синдикати, РРФСР, Закавказька федерація.

Історичні постаті: Г. Сокольников, Й. Сталін, В. Ленін, М. Бухарін, Л. Троцький.

Основні дати та події: 1921 р. — голод, серпень 1921 р. — початок непу, 1922 р. — грошова реформа, 1923 р. — криза «ножиць цін», 1925 р. — криза хлібозаготівель, 30 грудня 1922 р. — Перший Всесоюзний з’їзд Рад, створення СРСР, 1924 р. — Другий з’їзд Рад, прийняття Конституції СРСР.

Очікувані результати: учні навчаться:

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Презентація творчого домашнього завдання

Учитель пропонує двом-трьом учням презентувати результати роботи.

Фронтальне опитування

1. Чому комуністи Німеччини не підтримали вибори до Національних зборів?
2. Що таке Веймарська конституція?
3. Чому президенту Німеччини надавалися такі повноваження?

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Нова економічна політика.
2. Створення СРСР.

Слово вчителя

Початок 1920-х рр. поставив перед радянською Росією проблеми, які виникли унаслідок політики «воєнного комунізму» — масові повстання (Україна, Поволжя, Кубань і Дон, рух басмачів у Туркестані). Найбільшим було повстання на чолі з О. Антоновим, що охопило Воронезьку і Тамбовську губернії. Кількість учасників опору досягала 50—70 тис. осіб. Проти загонів Антонова воювали частини регулярної армії на чолі з М. Тухачевським. Одночасно тривала повстанська боротьба в Україні під керівництвом різних отаманів. Навесні 1921 р. відбулося повстання моряків у Кронштадті, яке більшовикам вдалося придушити. Містами прокотилася хвиля робітничих страйків. Економічна та суспільно-політична криза 1921 р. змусила більшовицьке керівництво терміново переглянути стратегію економічної політики, особливо щодо селянства. Початком здійснення нової економічної політики став X з’їзд РКП(б), який у березні 1921 р. прийняв резолюцію «Про заміну продрозкладки продподатком».

Робота з документом

Опрацювати витяг із резолюції X з’їзду РКП(б) і відповісти на запитання.

Робота в групах

Кожна група розглядає один із проявів непу і готує свої коментарі. Після підготовки матеріалу представники груп виступають із поясненнями проведених більшовиками заходів і наслідків цих заходів.

Зразок завдань групам (на вибір учителя)

1. Заміна продрозкладки продподатком (із 1924 р. — єдиний сільгоспподаток).
2. Оренда землі, наймання робочої сили на селі, особиста відповідальність селян замість кругової поруки.
3. Використання найманої праці на дрібних промислових виробництвах.
4. Створення саморозрахункових об’єднань — трестів та синдикатів.
5. Комерціалізація та самофінансування державної промисловості.
6. Відновлення банківської активності (кредитування).
7. Скасування загальної трудової повинності.
8. Запровадження гнучкої податкової системи.
9. Грошова реформа.

Додаткова інформація

Неп пройшов кілька криз (1923 р. — криза «ножиці цін», 1925—1928 рр. — дві кризи хлібозаготівель). Проте він залишався тимчасовим явищем для перегрупування сил, і в 1929 р. було проголошено закінчення цієї політики. Результатом непу стало відновлення господарства, зруйнованого в роки Першої світової та Громадянської воєн, зростання промислового й сільськогосподарського виробництва, пожвавлення торгівлі й товарообміну, ослаблення соціальної напруженості.

Розповідь учителя

На початку 1920-х рр. влада більшовиків поширилася на території Росії, України, Білорусії, Закавказзя. Постало питання про юридичне оформлення відносин між республіками. Серед більшовиків існувало кілька позицій щодо форми майбутнього об’єднання.

Робота в групах

Захистити проект форми майбутнього об’єднання радянських республік: перша група — автономізація (відстоював Й. Сталін, усі радянські республіки входять до складу Російської Федерації на правах автономії), друга група — федералізація (запропонував В. Ленін, усі радянські республіки об’єднуються на рівноправній основі в федеральну державу), третя група — конфедералізація* (прибічниками були представники комуністичної партії Грузії, незалежні радянські республіки будують свої відносини на основі договорів).

Після підготовки матеріалу представники груп виступають зі своїми аргументами щодо їхнього проекту об’єднання радянських республік.

Розповідь учителя

30 грудня 1922 р. відбувся перший Всесоюзний з’їзд Рад. На з’їзді було проголошено створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), обрано Центральний виконавчий комітет (ЦВК) і Президію СРСР, а також чотирьох голів Президії ЦВК СРСР, які мали по черзі головувати на засіданнях: від РРФСР — М. Калінін, від УРСР — Г. Петровський, від БРСР — О. Черв’яков, від ЗРФСР — Н. Наріманов. Також з’їзд вирішив створити комісію з доопрацюванню документів щодо утворення держави.

Але союзний договір так ніколи й не було доопрацьовано і підписано. «Комісію 13» з доопрацювання договору було ліквідовано. У січні 1923 р. ЦВК СРСР утворив Конституційну комісію, яка підготувала проект конституції СРСР. Його було затверджено на Другому з’їзді Рад у січні 1924 р. Конституція містила Декларацію та Договір про утворення СРСР, який не мав нічого спільного з проектом договору 1922 р. З’їзд рекомендував союзним республікам ратифікувати текст конституції, що й було зроблено. Так відбулося конституційне оформлення СРСР, про створення якого було оголошено ЦВК СРСР у липні 1923 р. у «Зверненні до народів та урядів світу».

Робота з документом

Опрацювати витяг із Компетенції Союзних органів згідно із Союзним договором і відповісти на запитання.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Робота з таблицею

Заповнити таблицю, вписавши в перший стовпчик досягнення непу, а в другий — його прорахунки та недоліки.

Досягнення	Недоліки

V. Підсумки уроку

Аналіз роботи груп

Основні висновки

Під тиском обставин було запроваджено неп, завдяки якому вдалося відновити зруйноване за роки бойових дій господарство.

VI. Домашнє завдання

1. П: ____ .

2. ТЗ: Скласти стисле повідомлення про створення СРСР.

* Проект конфедералізації мало відомий, тому питання формування третьої групи залишається на розгляд вчителя.

Роздавальний матеріал

Із резолюції XIV з'їзду ВКП(б). 23 грудня 1925 р.

...Вести економічне будівництво під таким кутом зору, щоб СРСР із країни, що ввозить машини та обладнання, перетворився на країну, що виробляє машини та обладнання, аби таким чином СРСР в умовах капіталістичного оточення не міг перетворитися на економічний придаток капіталістичного світового господарства, а був самостійною економічною організацією...

...Поставити завдання повного забезпечення перемоги соціалістичних господарських форм над приватним капіталом, зміцнення монополії зовнішньої торгівлі, зростання соціалістичної держпромисловості та залучення під її керівництво і за допомогою кооперації дедалі більшої маси селянських господарств у русло соціалістичного будівництва...

Запитання до документа

1) За текстом документа з’ясуйте мету індустріалізації в СРСР.
2) За рахунок чого була проведена індустріалізація в СРСР?
3) Чому в СРСР усі зусилля були «кинуті» на проведення індустріалізації?

Компетенція Союзних органів згідно із Союзним договором 30 грудня 1922 р.

Ст. 1. Компетенція Союзних органів

представництво Союзу в міжнародних відносинах;
зміна зовнішніх кордонів СРСР;
укладання договорів про входження до складу Союзу нових членів;
оголошення війни й укладання миру;
укладання зовнішніх державних позик;
ратифікація міжнародних договорів;
встановлення системи зовнішньої і внутрішньої торгівлі;
встановлення основ і загального плану всього народного господарства Союзу;
регулювання транспортних і поштово-телеграфних справ;
встановлення основ організації збройних сил СРСР;
утвердження єдиного бюджету, встановлення монетної, грошової та кредитної системи, а також системи загальносоюзних, республіканських і місцевих податків;
встановлення загальних початків землеустрою і землекористування;
встановлення основних законів про працю;
встановлення загальних основ народної освіти;
встановлення загальних заходів у галузі охорони здоров’я;
встановлення системи мір і вагів;
організація загальносоюзної статистики;
основне законодавство щодо союзного громадянства, іноземців;
право загальної амністії.