Серія «Конструктор уроку». «Всесвітня історія». 10 клас

Урок 28. Польща та Чехословаччина

Мета: сформувати в учнів уявлення про Польщу та Чехословаччину; створити умови для розуміння причин створення Чехословаччини; проаналізувати причини та наслідки радянсько-польської війни; описати становлення режиму Ю. Пілсудського; розглянути конституційні документи Польщі та Чехословаччини; охарактеризувати режим «санації»; порівняти становлення Польщі та Чехословаччини і висловлювати свою думку щодо впливу національних ідей на формування авторитарних режимів.

Обладнання: підручник, атлас, стінні карти світу, Європи.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: Начальник держави, «лінія Керзона», ЗУНР, «диво на Віслі», Ризький договір, «санації», Чехословацький легіон.

Історичні постаті: Ю. Пілсудський, С. Войцеховський, Т. Масарик, Е. Бенеш, К. Крамарж.

Основні дати та події: 6 листопада 1918 р. — проголошення Польської республіки, 1920—1921 рр. — радянсько-польська війна, березень 1921 р. — прийняття Конституції Польщі, травень 1926 р. — переворот Ю. Пілсудського, 28 жовтня 1918 р. — проголошення незалежності Чехословаччини, березень 1920 р. — прийняття Конституції ЧСР.

Очікувані результати: учні навчаться:

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Перевірка творчого домашнього завдання

Учитель пропонує двом-трьом учням виступити з повідомленнями. Решта учнів виступають як рецензенти.

Експрес-контроль

Виконати тест 17 посібника.

Метод «Обери зайве»

Вибрати заходи, які не належать до непу.

1) Заміна продподатку продрозкладкою; 2) використання найманої праці на дрібних промислових виробництвах; 3) створення саморозрахункових об’єднань, трестів та синдикатів; 4) націоналізація великих банків; 5) комерціалізація та самофінансування державної промисловості; 6) відновлення банківської активності (кредитування); 7) скасування загальної трудової повинності.

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Становлення та особливості соціально-економічного та політичного розвитку Польщі.
2. Становлення та особливості соціально-економічного та політичного розвитку Чехословаччини.

Слово вчителя

Перша світова війна призвела до розпаду Австро-Угорської та Російської імперій та утворення нових національних держав у Центральній та Східній Європі.

Робота в групах

Об’єднати учнів у дві групи. Перша група буде працювати з матеріалами з історії Польщі, друга — з історії Чехословаччини (у зв’язку з важливістю інформації, кількість учнів у групах має співвідноситися як 2/3 до 1/3).

Після об’єднання в групи учні додатково об’єднуються в міні-групи, які будуть обробляти інформацію щодо конкретного пункту з історії певної держави. Відповідь слід представити у вигляді таблиці.

Завдання

Польща: 1. Відновлення державності. 2. Празька мирна конференція. 3. Радянсько-польська війна. 4. Режим «санації» та особливості соціально-економічного та політичного розвитку Польщі.

Чехословаччина: 1. Утворення Чехословаччини. 2. Мирні конференції та кордони. 3. Конституція 1920 р. 4. Особливості соціально-економічного та політичного розвитку Чехословаччини.

Робота з документом

1. Опрацювати витяг із Конституції Польської Республіки і відповісти на запитання.
2. Опрацювати витяг із Декларації чеських депутатів австрійського парламенту і відповісти на запитання.

Зразок відповіді

План характеристики	Характеристика
Назва країни	Чехословаччина
Місцезнаходження	Центр Європи (Чехія (Богемія), Тешинська область, Моравія, Словаччина, Судетська область, Закарпаття)
Державний устрій	Республіка
Голова держави	Президент (Т. Масарик, Е. Бенеш)
Представницькі органи влади	Національні збори (Сенат та Палата депутатів)
Політичні партії	Національно-демократична партія, Аграрна партія, Народна партія, Комуністична партія, Соціал-демократична партія та ін.
Політична ситуація	Діяло близько 20 основних партій. Найбільшою підтримкою користувалися центристські й лівоцентристські партії, які утворювали урядові коаліції
Економічна ситуація	Успадкувала 4/5 промислового потенціалу імперії Габсбургів, увійшла до десятки найбільш промислово розвинених країн світу. Швидкими темпами тут розвивалися провідні галузі виробництва, особливо важкої промисловості. Промисловість ніколи не працювала на повну потужність через вузькість внутрішнього ринку і залежність від експорту
Зовнішня політика	Орієнтувалася на Францію, а в 1920—1921 рр. разом із Румунією та Королівством сербів, хорватів і словенців створила Малу Антанту
Видатні особистості	Т. Масарик, Е. Бенеш

Зверніть увагу!

Питання радянсько-польської війни більш детально розглядається в курсі історії України, а питанню «санації» слід приділити особливу увагу.

Додаткова інформація

Режим «санації». Починається в 1926 р. після військового перевороту Ю. Пілсудського.

Державний устрій: республіка; президента та прем’єр-міністра обирав сейм (парламент); домінуючий вплив Ю. Пілсудського в політичному житті, хоча він формально був лише воєнним міністром; обмеження ролі парламенту з розширенням повноважень виконавчої влади.

Політичний режим: обмежений вплив політичних партій; значний вплив військових, особливо однополчан Ю. Пілсудського на політичне життя суспільства; існування парламентської опозиції; складна виборча система; обмеженість свободи слова і друку; відносно незначні масштаби політичних репресій; заборона офіцерам вступати до політичних партій; спроби порозуміння з національними меншинами.

Громадське життя: культ особи Ю. Пілсудського; критика діяльності Ю. Пілсудського; відсутність панівної ідеології; існування різноманітних молодіжних організацій.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Фронтальне опитування

1. У результаті розпаду яких імперій утворилися нові національні держави у Східній і Центральній Європі?
2. У створенні якої держави відіграв головну роль Ю. Пілсудський?
3. У створенні якої держави відіграв головну роль Т. Масарик?
4. Що таке «режим санації»?
5. У яких новоутворених державах відбувалися революції?

Робота з таблицею

Заповнити таблицю, вписавши в перший стовпчик досягнення режиму «санацій», а в другий — його прорахунки та недоліки.

Досягнення	Недоліки

V. Підсумки уроку

Аналіз роботи груп

Основні висновки

У Польщі криза парламентської форми правління призвела до встановлення режиму санації.

VI. Домашнє завдання

1. П: ____ .

2. ТЗ: Скласти історичний портрет Ю. Пілсудського або Т. Масарика.

Роздавальний матеріал

Конституція Польської Республіки. 17 березня 1921 р.

Розділ І. Республіка.

Ст. 2. Вища влада в Польській Республіці належить народові.

Розділ II. Законодавча влада.

Ст. 10. Право законодавчої ініціативи належить урядові та сейму.

Ст. 11. Сейм складається з депутатів, що обираються на п’ять років загальним, таємним, прямим, рівним і пропорційним голосуванням.

Ст. 12. Право обирати має кожний польський громадянин без різниці статі, якому виповнився на день виборів 21 рік.

Ст. 35. Кожний проект закону, прийнятий сеймом, передається на розгляд сенату.

Розділ III. Виконавча влада.

Ст. 39. Президента Республіки обирають на сім років абсолютною більшістю голосів сейм і сенат, що об’єднані в Національні збори.

Ст. 44. Кожний урядовий акт президента Республіки вимагає підпису голови Ради міністрів і відповідного міністра, які, підписавши акт, беруть відповідальність за нього на себе.

Ст. 45. Президент республіки призначає та відкликає голову Ради міністрів, за його пропозицією призначає міністрів, а за законодавчо передбаченою пропозицією Ради міністрів призначає на громадські та військові посади.

Розділ V. Загальні громадянські обов’язки та права.

Ст. 95. Польська Республіка гарантує на своїй території повну охорону життя, свободи і майна всім без різниці походження, національності, мови, раси або релігії.

Ст. 99. Польська Республіка визнає будь-яку власність...

Ст. 114. Римсько-католицьке віросповідання, що є релігією переважної більшості народу, посідає в державі провідне становище з-поміж рівноправних віросповідань.

Запитання до документа

1) Як співвідносяться Конституція та режим «санації»?
2) Чи можна порівняти конституційні процеси в Польщі та СРСР?

Із Декларації чеських депутатів австрійського парламенту. 30 травня 1917 р.

Депутати чеського народу, виходячи з глибокого переконання, що теперішню дуалістичну форму держави було створено... на шкоду спільним інтересам пануючих і пригноблених народів і тільки перетворення Габсбурзько-Лотаринзької монархії у федеративну державу вільних і рівноправних національних держав усуне будь-які національні привілеї та забезпечить всебічний розвиток кожної нації в інтересах імперії та династії.

У цей історичний момент, спираючись на природне право народів на самовизначення і вільний розвиток, посилене в нас, крім того, і невід’ємними історичними правами, і повністю визнаними державними актами, ми на чолі свого народу будемо домагатися об’єднання всіх гілок чеської нації в чеську демократичну державу, включно зі словацькою гілкою нації, яка проживає в нерозривній єдності з чеською історичною батьківщиною.

Запитання до документа

1) Якими були основні вимоги лідерів чеського національно-визвольного руху? Чим вони аргументували свою позицію?
2) Яким способом мало відбуватися відновлення чеської державності згідно з декларацією?