Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Рівень стандарту
УРОК № 10
Тема. Узагальнення знань учнів за темою «Україна на початку XX ст.».
Мета: повторити, узагальнити, закріпити й оцінити знання, набуті учнями впродовж вивчення теми; розвивати вміння та навички, сформовані на попередніх уроках; виховний аспект уроку реалізується в результаті осмислення учнями розглянутих подій історії України і формування позитивного емоційно-особистісного ставлення до них; спонукати учнів до подальшого поглиблення своїх знань.
Тип уроку: повторювально-узагальнюючий із перевіркою набутих учнями вмінь та навичок.
Обладнання: підручник, атлас, схеми, таблиці, стінні карти, що використовувалися впродовж вивчення теми.
• Методичні рекомендації щодо проведення уроку
Необхідність періодичної систематизації знань, умінь і навичок, які учні набувають під час вивчення матеріалу, та оцінювання їхнього рівня не підлягає сумніву. У шкільній практиці реалізація цих завдань здійснюється на уроках узагальнення й оцінювання за окремими темами, розділами та підсумками курсу в цілому.
Метою повторювально-узагальнюючих уроків, відповідно до досягнень вітчизняної педагогіки, вважаються:
• систематизація й узагальнення набутих учнями знань, удосконалення вмінь і навичок;
• створення в учнів цілісної картини подій, явищ і процесів, які раніше розглядалися частинами;
• допомога учням у переході від знання окремих фактів до їх узагальнення і встановлення причинно-наслідкових зв’язків між ними. Узагальнення як форма навчальної діяльності учнів є процесом формування в них умовиводів загального характеру, які виникають у результаті осмислення окремих історичних фактів, поєднання їх у дещо єдине й формулювання загального висновку.
Звичайно, кожний урок має також супроводжуватися підбиттям підсумків за розглянутим на ньому матеріалом. Проте саме уроки-узагальнення повинні вивести засвоєння учнями окремих фактів на якісно новий рівень.
У сучасній методиці викладання історії в школі використовуються різноманітні форми повторення й узагальнення матеріалу:
• відповіді на запитання в процесі розгорнутої бесіди за вивченою темою;
• складання логічних схем, повторювально-узагальнюючих, хронологічних і синхроністичних таблиць;
• виконання картографічних завдань;
• аналіз наочних історичних джерел;
• робота з документами та першоджерелами за розглянутим матеріалом;
• визначення проблеми й проведення уроку-дискусії з її обговорення;
• підготовка й заслуховування повідомлень учнів за матеріалом теми;
• урок-мандрівка країною, історія якої вивчається. Урок-узагальнення не має перетворюватися на механічне відтворення учнями всього вивченого матеріалу. Здійснити це за 45 хвилин усім учням неможливо і недоцільно. Варто також пам’ятати, що одноманітні форми роботи суттєво погіршують пізнавальну діяльність учнів на уроці. Здійснюючи повторення розглянутого раніше матеріалу, учитель, за наявності часу, може викласти нові факти, які учні опанують досить легко, оскільки вони увійдуть до вже сформованої системи знань.
Наведений матеріал для проведення уроку-узагальнення має рекомендаційний характер. Обсяг його використання та форму проведення уроку вчитель визначає відповідно до своїх педагогічних уподобань і конкретної ситуації.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель повідомляє учням тему, завдання уроку та інформує про заплановані форми роботи.
II. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ
Учитель стисло нагадує основний матеріал, що вивчався впродовж опрацювання теми.
• Вступна бесіда
1. Яку назву має тема, вивчення якої ви завершили? Якими є її хронологічні межі?
2. У чому, на вашу думку, полягає важливість цього періоду для курсу історії України в цілому? Обґрунтуйте свою точку зору.
І варіант
• Запитання і завдання
1. Складіть перелік подій з історії України початку XX ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.
2. Поясніть значення термінів і понять: русифікація, індустріалізація, концентрація виробництва, монополія, кооператив, пролетар, сепаратизм, ради робітничих депутатів, чорносотенці, великодержавний шовінізм, реалізм, модернізм, сектантський рух.
3. На історичній карті покажіть:
а) які регіони України у складі яких держав перебували на початку XX ст.;
б) якою була господарська спеціалізація українських земель у цей період;
в) найбільші місця виступів робітників, селян і військових в Україні в роки революції 1905—1907 рр.;
г) місця, пов’язані з розгортанням українського національного руху в Наддніпрянській та Західній Україні;
д) місця, пов’язані з розвитком культури України на початку XX ст.;
е) регіони переважання православної та греко-католицької церков серед віруючих у цей період.
4. Назвіть імена видатних історичних діячів початку XX ст. У чому ви вбачаєте їхній внесок в історію України цієї доби?
5. Опишіть основні прояви індустріалізації й модернізації суспільного життя в тогочасній Україні.
6. Порівняйте процеси індустріалізації й модернізації суспільного життя в Наддніпрянській та Західній Україні між собою, а також з аналогічними західноєвропейськими та світовими процесами.
7. Наведіть факти політизації тогочасного українського суспільства і національно-визвольного руху.
8. Визначте та схарактеризуйте особливості, прояви та здобутки українського національного руху в Наддніпрянській Україні та на західноукраїнських землях на початку XX ст.
9. Назвіть та конкретизуйте фактами характерні риси розвитку культури України в цей період.
10. Розкрийте взаємозв’язки між процесами становлення індустріального суспільства, розвитком культури та розгортанням українського національного руху в Україні.
• Тестові завдання
1. На скільки губерній поділялася територія Наддніпрянської України?
А шість
Б сім
В вісім
Г дев’ять
2. Яка форма монополістичних об’єднань була найпоширенішою в промисловості Наддніпрянщини?
А трести
Б синдикати
В картелі
Г концерни
3. Яка галузь випереджала інші в розвитку тогочасної промисловості Галичини?
А деревообробна
Б металургійна
В нафтовидобувна
Г текстильна
4. У якому році утворено Революційну українську партію?
А 1900
Б 1901
В 1902
Г 1903
5. Яка політична партія Наддніпрянщини своїм гаслом проголосила «Україна для українців»?
А УРП
Б РУП
В УНП
Г УДП
6. Хто очолював делегацію галицьких українців, яка 22 січня 1906 р. звернулася до австрійського імператора з проханням про зміни у виборчому законодавстві для населення краю?
А Ю. Романчук
Б А. Шептицький
В А. Потоцький
Г М. Січинський
7. У якому році засновано першу українську фізкультурно-спортивну організацію «Січ»?
А 1900
Б 1901
В 1904
Г 1905
8. Яка політична партія Наддніпрянщини на з’їзді в грудні 1905 р. змінила свою назву на Українську соціал-демократичну партію?
А УНП
Б УДП
В РУП
Г УРП
9. У складі якої Державної думи 47 українських депутатів створили «Трудову громаду»?
А Першої
Б Другої
В Третьої
Г Четвертої
10. Представники якої загальноросійської політичної партії вважали український рух «німецькою інтригою», вигаданою для ослаблення Російської імперії?
А більшовики
Б кадети
В октябристи
Г чорносотенці
11. Хто був автором повісті «Земля»?
А В. Винниченко
Б В. Стефаник
В О. Кобилянська
Г Леся Українка
12. Хто очолював Мукачівську греко-католицьку єпархію в 1891—1914 рр.?
А А. Шептицький
Б Ю. Фірцак
В А. Гриневич
Г М. Сендерко
II варіант
• Дидактична гра «Інтелектуальний турнір»
Правила гри. У грі беруть участь пари учнів, які змагаються у своїх знаннях з вивченої теми. Шляхом жеребкування визначається, хто розпочне гру. Перший гравець має поставити запитання за розглянутим матеріалом другому, а той — відповісти. Якщо його відповідь правильна, він отримує право поставити власне запитання першому учаснику гри. Тривалість «турніру» можна обмежити кількістю запитань або визначити, що він припиняється, коли один з його учасників відповість неправильно або не зможе поставити власне запитання другому гравцю. Перемагає той, хто останнім відповів правильно й поставив запитання, яке залишилося без відповіді. Якщо гра завершується дуже швидко, після двох-трьох запитань, то з переможцем змагається інший гравець. Можливо організувати участь у грі всього класу, об’єднавши учнів у дві команди й відповідно скоригувавши умови гри.
III. ПІДСУМКИ УРОКУ
Учитель підсумовує роботу учнів на уроці й оцінює результативність їхньої участі у ньому. Доцільно акцентувати також увагу на тому, якими є навчальні досягнення учнів за темою в цілому.
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
За курсом всесвітньої історії повторити матеріал про утворення Антанти, Троїстого союзу й основні суперечності між провідними державами світу на початку XX ст.
