Українська література у стислому переказі. 8 клас

Олександр Довженко

(1894—1956)

Ніч перед боєм

У ніч перед боєм танкісти зібралися у землянці. Молодий солдат Іван Дробот спитав у свого капітана Петра Колодуба про те, як він, маленький і не дуже здоровий, завжди з бою виходить переможцем. Капітан розказав історію із власного життя. Під натиском німців разом з товаришами він відступав на схід. На інший берег Десни хлопців перевозили дід Платон та Савка. Усю дорогу Платон докоряв солдатам, що вони тікають. Солдатам було дуже соромно, й Петро попросив пробачення у діда, сказавши, що вони ніколи його не забудуть. «Іди, — сказав Платон Півторак. По сухому його лицю текли сльози».

Колодуб говорив, що мріє приїхати до діда і вклонитися за науку. Тоді Іван Дробот, який виявився онуком діда Савки, розповів, що дідів вже немає. Що вони, випливши на середину Десни, перевернули човни й загинули разом з німцями, їхнім обладнанням та зброєю.

— Встать! — скомандував Колодуб.

Всі встали.

— Готові до бою? — спитав Колодуб і виріс перед бійцями, як дід Платон на Десні.

— Готові на будь-який огонь!!!

Коментар

«Ніч перед боєм» — це перший твір у воєнній творчості О. Довженка та й у тогочасній літературі, у якому художньо узагальнено об'єктивні картини війни початкового періоду. Головні гербі цього твору — дід Платон і Савка — топлять у річці човен з німцями ціною свого життя. І цим вони подають приклад іншим воїнам — тим, що відступають розгублені, тим, що збираються йти в бій проти переважаючих сил противника. На боротьбу з ворогом піднявся весь народ, і це вселяло віру в неминучу перемогу.