ГДЗ до підручника «Всесвітня історія» О.І. Пометун. 7 клас

§ 27. Новгородська боярська республіка Велике князівство Московське в X—XV ст.

1. У чому були особливості розвитку Новгородської боярської республіки

Чому Новгород перетворився на боярську республіку? Кому належала і як здійснювалась влада у республіці?

У XII-XIII столітті Новгород став центром розвитку ремесла та торгівлі у Росії. Місто було організоване у вигляді великої республіки, де влада належала боярам. У цій республіці влада була досить демократичною, бояри збиралися на зборах - Вече, де приймали рішення щодо управління містом. Вече обирали керівника - князя, який займався виконанням рішень Вече. Важливим органом управління були дванадцять старійшин - Юрьєвих дніпровських, які входили до Ради Новгородської Республіки.

У Новгороді не було землеволодіння, яке належало б одній особі. Вся земля належала місту, а жителі могли займатися землеробством лише на правах власності, виконуючи зобов'язання перед містом.

Однією з причин перетворення Новгорода на боярську республіку був розкол між князями та боярами. Князі намагалися скористатися своєю владою, щоб позбутися від боярської опозиції та зміцнити свій вплив у місті. Однак бояри відстоювали свої права та владні позиції, і з часом вони зуміли виграти цю боротьбу.

Крім того, демократичний характер влади у Новгороді сприяв розвитку громадських установ та об'єднань, що сприяло стабільності та розвитку міста.

Знайдіть на карті (с. 101) Новгород. На основі карти та ілюстрації визначте, якими були особливості місцерозташування Новгорода. Як це вплинуло на його господарське життя?

Місцерозташування Новгорода мало деякі унікальні особливості, які вплинули на його господарське життя.

Перш за все, місто розташовувалося на перехресті важливих торгових шляхів, зокрема шляху "від Варягів до греків", що забезпечувало йому вигідне геополітичне положення і сприяло розвитку торгівлі. Крім того, місто розташовувалося біля річки Волхов, що дозволяло легко транспортувати товари до інших регіонів, а також розгалужена система каналів та шляхів забезпечувала зв'язок з іншими містами та регіонами.

Також важливою особливістю місцерозташування Новгорода була його близькість до лісових масивів, які забезпечували джерело деревини для будівництва та іншої промисловості, а також джерело дичини та меду для харчування.

Загалом, місцерозташування Новгорода сприяло розвитку торгівлі та забезпеченню ресурсів для розвитку промисловості, що стало основою його господарського життя та економічного розвитку.

Використовуючи репродукцію картини Аполінарія Васнецова «Новгородський торг», проведіть уявну екскурсію середньовічним Новгородом. Де він розташований? Чим торгують купці? Про що свідчить присутність на ринку міняйл, жінок, дітей, заморських купців? Чи можна за картиною встановити обсяги торгівлі в Новгороді?

Запрошую вас на уявну екскурсію до середньовічного Новгорода за допомогою репродукції картини Аполінарія Васнецова «Новгородський торг».

Ми бачимо, що ринок розташований в центрі міста, на великій відкритій площі, де зібралися купці з усіх кутків країни та заморські торговці з Балтики та Скандинавії. У центрі ринку знаходиться розкішний станок князя, що свідчить про те, що влада князів в Новгороді була значною.

Купці торгують різноманітними товарами, такими як солодощі, вино, фрукти, мед, деревина, шкури, тканини та інші речі, що свідчить про розвиток різних галузей економіки в місті.

Нам також бачимо на картині присутність міняйл, які займаються обміном грошей на місцеву валюту, а також заморських купців зі Скандинавії, які привезли до Новгорода свої товари. На ринку можна побачити жінок та дітей, що свідчить про те, що торгівля була не тільки роботою для чоловіків, але й справою всієї родини.

На жаль, за картиною неможливо точно встановити обсяги торгівлі в Новгороді, але можна припустити, що місто було важливим торговим центром і місцем перетину торговельних шляхів, що приносило значні прибутки місту та його жителям.

Як зміст ілюстрацій пов'язаний з особливостями розвитку Новгорода?

Обидві ілюстрації пов'язані з особливостями розвитку Новгорода.

Софійський собор, зображений на сучасному фото, був побудований у XI столітті і є однією з головних пам'яток міста. Він свідчить про значення релігії в житті Новгорода і про те, що православ'я вважалося однією з основних складових культури та ідеології міста.

Новгородський вічовий дзвін на ілюстрації з середньовічної книжки символізує важливу інституцію управління містом - віче. Віче - це загальногромадське зібрання, яке вирішувало важливі питання місцевого самоврядування. Ця ілюстрація показує важливу роль віча у житті Новгорода та його політичному устрої.

Обидві ілюстрації також підкреслюють значення історичної та культурної спадщини Новгорода. Софійський собор є однією з головних культурних пам'яток міста, а Новгородський вічовий дзвін - важливим символом його історії та самоврядування.

2. Коли і як відбулась монгольська навала на Русь

Використовуючи текст та ілюстрації (с. 152), доберіть 3-4 ключових слова, що дадуть вам змогу розтлумачити поняття: «монголи», «монгольська навала».

монголи, Монгольська імперія, чингізхан, нашестя, завойовництво, орди, військо, Київська Русь, Середній Вік.

3. Як Іван ІІІ сприяв піднесенню Москви

Знайдіть на карті (с. 101) Велике князівство Московське. Визначте, як змінилася його територія у XV ст. Які землі сучасної України були приєднані до цієї держави? Працюючи в парах, охарактеризуйте основні напрями діяльності Івана III.

Велике князівство Московське в XV столітті включало території на північному сході Європи, включаючи території сучасної Росії, України, Білорусії та частини Польщі. У XV столітті Московське князівство почало активно розширювати свої кордони. Найбільш значимими територіальними змінами були приєднання до Московського князівства Новгородської землі та Псковської землі.

Іван III, який був великим князем Московським з 1462 року і став першим царем Російської імперії у 1547 році, працював над збільшенням території та посиленням влади Московського князівства. Основні напрями діяльності Івана III були:

1. Розширення території Московського князівства шляхом захоплення нових земель.

2. Зміцнення централізованої влади шляхом обмеження повноважень бояр та зменшення ролі земщини.

3. Поліпшення економіки країни шляхом розвитку ремесла та торгівлі.

4. Збільшення влади церкви в Московському князівстві.

1. Що таке віче?

Віче - це народне збори в Давній Русі, на яких приймали рішення з питань внутрішньої та зовнішньої політики, вибирали князів і владу.

2. Хто такий баскак і що таке ярлик?

Баскак - це татарський урядник, що збирав податки у підданих татарського хана на території Російської держави. Ярлик - це документ, який видавав князь або цар для піддання своєї влади над певною територією.

3. Хто писав на берестяних грамотах?

Берестяні грамоти були письмовими джерелами, де записані різні правові, економічні та соціальні документи відповідно до потреб певного місцевого населення, такі як грамоти земських громад, купців, ремісників, монастирів.

4. Що таке «Судебник»?

"Судебник" - це збірник правових актів Давньої Русі, що включав норми, що регулювали кримінальну та цивільну відповідальність, поділ майна, шлюбні відносини та інші аспекти правового життя. Судебник складався зі збірок різних законів та статей, що регулювали життя на Русі від XI до XV ст.

5. Порівняйте Московське князівство з Новгородською республікою або іншою державою Середньовіччя.

Московське князівство та Новгородська республіка були двома різними формами політичної організації на території сучасної Росії. Новгород був республікою, де влада здійснювалась через віче, а князь був обраний і обмежений владою народних депутатів. Московське князівство ж було монархією, де князь був абсолютним правителем, хоча й залежним від згоди бояр. Однак, обидві держави використовували військову силу для збільшення територій, торгівлю та розвиток культури та освіти.

6. Складіть історичний портрет Івана ІІІ.

Іван III (1440-1505) був великим князем Московського князівства з 1462 року та першим, хто називав себе царем. Він був відомий своєю державністю та розширенням територій Московії. Іван III вважав себе спадкоємцем імперії Візантії та встановив Московський кремль як символ імперської влади. Він також здійснив ряд реформ, включаючи утворення Земського собору, що об'єднував різні шари населення в управлінні країною.

7. Які джерела ви дослідили на уроці? Які з них ви вважаєте найбільш об'єктивними? Обґрунтуйте свою думку.

Джерелами для дослідження можуть бути історичні хроніки, офіційні документи, книги, архівні матеріали та інші. Найбільш об'єктивними можуть бути офіційні документи, які відображають офіційну позицію держави, а також сучасні історичні дослідження, які засновані на аналізі різних джерел та фактів. Проте кожне джерело має свої переваги та недоліки, тому важливо використовувати різноманітні джерела та проводити їх критичний аналіз. Наприклад, хроніки можуть містити історичні факти, але їх автор може бути прихильником певного політичного руху, що може впливати на його бачення подій. Археологічні знахідки можуть бути об'єктивними джерелами, але їх тлумачення може бути різним серед дослідників. Тому важливо збирати якомога більше різних джерел та аналізувати їх в контексті історичних подій та періоду, який досліджується.

1. Пригадайте, у яких містах було зведено Софійські собори. Що їх об'єднувало?

Софійські собори були зведені у Києві, Новгороді та Софіївці (сучасна Польща). Їх об'єднувала не тільки однойменна назва, але й роль як символів християнської віри, культурного та архітектурного наслідку Київської Русі. Вони також відображали важливість релігії для держави та народу, що було характерним для середньовічної культури.

2. Уявіть, що ви створюєте сценарій фільму «Новгород і Ганза». Доберіть ілюстрації — «кадри» для нього і складіть у зошиті їх перелік. Знайдіть у тексті підписи-пояснення.

Перелік ілюстрацій для фільму "Новгород і Ганза":

1. Головний площа міста Новгорода з Кремлівською вежею і Софійським собором.
2. Оборона Новгороду від нападу шведських військ (гравюра).
3. Магазин Ганзейської ліги в Брюгге, де торгували російськими товари (фото).
4. Копія берестяної грамоти, яка засвідчує участь Новгорода у Ганзейській лізі (фото).
5. Ганзейські кораблі на річці Волхов (ілюстрація з архіву Ганзейської ліги).
6. Біржа в місті Любек, де проводилися торги з російськими товари (фото).
7. Різдвяна ярмарка в Новгороді зі стендами, де торгували різними продуктами (ілюстрація).
8. Посольство Ганзейської ліги в Новгороді (ілюстрація).

Підписи-пояснення:

1. Головний площа міста Новгорода з Кремлівською вежею і Софійським собором — символ міста, його культурного і релігійного центру.
2. Оборона Новгороду від нападу шведських військ — приклад захисту міста від ворожого нападу.
3. Магазин Ганзейської ліги в Брюгге — зображення місця, де збиралися купці, щоб торгувати російськими товарами.
4. Копія берестяної грамоти — доказ того, що Новгород був членом Ганзейської ліги.
5. Ганзейські кораблі на річці Волхов — зображення засобів транспорту, які використовувалися для перевезення товарів з Росії до країн Європи.
6. Біржа в місті Любек — місце, де проводилися торги з російськими товарами і було центром торгівлі Ганзейської ліги.
7. Різдвяна ярмарка в Новгороді — святкування, яке збирало купців та жителів міста з усієї Росії та Європи.
8. Посольство Ганзейської ліги в Новгороді — місце, де зустрічалися представники ліги з місцевими владами та обговорювали питання торгівлі і політики.