ГДЗ до підручника «Історія України. Рівень стандарту» О.В. Гісем. 11 клас

§ 28. Україна в системі міжнародних відносин. Збройна агресія Росії

1. Із якими країнами в 1991—2005 рр. Україні доводилося розв'язувати територіальні суперечки?

Україні доводилося розв'язувати територіальні суперечки з кількома країнами в період 1991-2005 років. Найбільш відомі з них:

Російська Федерація: суперечка стосувалася півострова Крим і Севастополя, що призвело до низки конфліктів між Україною та Росією.
Республіка Молдова: суперечка стосувалася Придністров'я, що призвело до війни між Україною та Молдовою.
Словацька Республіка: суперечка стосувалася водойми у Закарпатті, що вивело українську армію на кордон зі Словаччиною.

2. Якими були причини й наслідки конфлікту навколо острова Тузла?

Конфлікт навколо острова Тузла виник у 2003 році між Україною та Росією. Острів Тузла знаходиться в Керченській протоці та відокремлений від українського узбережжя штучним каналом, який було прокладено ще в 1954 році. Росія стверджувала, що острів належить їй, тоді як Україна вважала, що він є її територією.

У липні 2003 року Росія надіслала до острова Тузла свої війська та розпочала роботи з будівництва залізничного мосту, що сполучав би Крим з Росією. У відповідь, Україна вислала свої війська на острів, що призвело до напруження відносин між двома країнами.

Конфлікт було розв'язано за допомогою міжнародного посередництва. У вересні 2003 року Україна та Росія підписали договір, за яким острів Тузла було передано Україні, а Росія зобов'язалася здійснювати транспортне сполучення з Кримом лише через Керченський проток. Крім того, було створено спільну комісію з вирішення питань, що стосуються Керченської протоки та дводольного русла Дніпра.

Наслідком конфлікту навколо острова Тузла стало збільшення напруження відносин між Україною та Росією, а також зміцнення ролі міжнародного співтовариства в розв'язанні територіальних конфліктів. Крім того, конфлікт підкреслив важливість дотримання міжнародного права та принципу невтручання внутрішніх справ інших держав.

Зі звернення Верховної Ради України до ООН, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором (27 січня 2015 р.)

...Від початку агресії наприкінці лютого 2014 р. Російська Федерація систематично порушує загальновизнані норми міжнародного права, права людини, у тому числі право на життя мирних громадян України, які стали заручниками терористів на окупованій території Донбасу. Цинізм кремлівської агресії, яка включає активну підтримку терористів на державному рівні, перетворює вбивство безневинних мирних громадян на звичне повсякденне явище. Очевидною є причетність Росії до таких терактів, як збиття цивільного пасажирського літака рейсу МН17, трагедій у Волновасі, Донецьку та Маріуполі.

Попри злагоджені дипломатичні зусилля в Женевському, Нормандському та інших форматах, Росія не виконує своїх зобов'язань щодо дотримання загальновизнаних норм міжнародного права та вже досягнутих домовленостей. Так, Крим залишається окупованим, а вимоги демократичної спільноти щодо припинення агресії, постачання зброї, техніки та живої сили терористам ігноруються Кремлем. Добрі наміри залишати двері відкритими для діалогу з керівництвом Російської Федерації лише провокують нові криваві терористичні акти в Україні.

У зв'язку із цим, беручи до уваги Статут ООН та Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 р., Верховна Рада України визнає Російську Федерацію державою-агресором та закликає міжнародних партнерів України:

не допустити безкарності винних за злочини проти людяності, вчинені від початку російської агресії проти України;
визнати Російську Федерацію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку, а так звані «ДНР» і «ЛНР» визнати терористичними організаціями;
посилити тиск на Російську Федерацію, у тому числі шляхом запровадження нових секторальних обмежувальних заходів (санкцій), щоб зупинити російську агресію та примусити російське керівництво виконати в повному обсязі всі пункти Мінських домовленостей, припинити незаконну окупацію Криму, звільнити всіх заручників та незаконно утримуваних на території Російської Федерації громадян України, включаючи члена постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Ради Європи Надію Савченко;
обмежити повноваження російської делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи доти, доки Російська Федерація не припинить ігнорувати вимоги міжнародної демократичної спільноти;
надавати Україні необхідну військову допомогу з метою посилення її оборонних можливостей, гуманітарну допомогу для постраждалого мирного населення та внутрішньо переміщених осіб і сприяти відновленню критично важливої інфраструктури на Донбасі.

Закликаємо міжнародне співтовариство визнати факт агресії проти України, окупації її території і посилити вимоги щодо повернення до міжнародно визнаних кордонів України, запобігши створенню небезпечного прецеденту у вигляді грубого порушення світового порядку та системи безпеки, що склалися після Другої світової війни.

1. Що спонукало Верховну Раду України до ухвалення цієї постанови?

Головною причиною ухвалення цієї постанови було незаконне захоплення Росією Криму та початок війни на сході України, що були вважається актом агресії проти України.

2. Про які факти російської агресії ідеться в документі?

У документі зазначені наступні факти російської агресії: незаконне захоплення Росією Криму, підтримка терористичних організацій на сході України, поставки зброї та військової техніки з боку Росії на територію України, наявність російських військ на території України.

3. До чого закликає Верховна Рада України?

Верховна Рада України закликає міжнародну спільноту визнати Російську Федерацію державою-агресором проти України, підтримати суверенітет та територіальну цілісність України, ввести економічні та політичні санкції проти Росії та забезпечити мирне врегулювання конфлікту на сході України.

Запитання і завдання

1. Коли було скасовано українські візи для громадян країн ЄС та Швейцарії?

Україна скасувала візовий режим для громадян країн ЄС та Швейцарії 1 січня 2005 року. Це стало можливим після того, як Україна була визнана ЄС як "країна зі сприятливим режимом візового режиму" в 2003 році.

2. Коли Україну було визнано країною з ринковою економікою? У якому році вона стала членом СОТ?

Україну було визнано країною з ринковою економікою в 1991 році після отримання незалежності. Україна стала членом СОТ (Світової організації торгівлі) у травні 2008 року.

3. Чому в 2008 р. спроба України подати заявку на вступ до НАТО зазнала невдачі?

В 2008 році спроба України подати заявку на вступ до НАТО зазнала невдачі через внутрішню політику та опозицію частини населення, яка сприймала це як загрозу національній безпеці та розвитку відносин з Росією. Крім того, самі країни-члени НАТО мали певні застереження щодо можливості вступу України в союз, зокрема через нестабільність політичної ситуації в країні та необхідність реформування армії та правоохоронних органів.

4. Яку державу підтримувала Україна в агресії Росії проти Грузії у 2008 р.?

Україна в 2008 році підтримувала територіальну цілісність та суверенітет Грузії в конфлікті з Росією. На підтримку Грузії Україна надала їй гуманітарну та лікарську допомогу, а також надіслала на південний захід країни батальйон високомобільних десантників.

5. У яких регіонах України були ініційовані проросійські виступи?

Проросійські виступи були ініційовані в деяких регіонах сходу та південно-сходу України, зокрема в Донецькій та Луганській областях. У цих регіонах було створено так звані "народні республіки" Донецьку та Луганську, які заявили про своє незалежне існування.

6. Коли Росія здійснила окупацію Криму?

Росія здійснила окупацію Криму в березні 2014 року. На початку березня 2014 року збройні формування, які були без ознак ідентифікації та позбавлені національних символів, контролювали адміністративні будівлі, аеропорти та інші об'єкти на півострові. На запрошення керівників окупованої частини України у грудні 2014 року в Криму було проведено референдум щодо приєднання до Російської Федерації, який не визнавався Україною та більшістю країн світу, і після цього Крим було анексовано Росією.

7. Що стало приводом для здійснення АТО в окремих районах Донецької та Луганської областей?

Початок АТО (антитерористичної операції) в окремих районах Донецької та Луганської областей в 2014 році став реакцією уряду України на антиурядові протести та збройне повстання, яке почалося після прийняття Російською Федерацією рішення про анексію Криму. В окремих районах Донецької та Луганської областей було проголошено самопроголошені "Донецьку народну республіку" (ДНР) та "Луганську народну республіку" (ЛНР), які почали проводити військові операції проти українських силовиків.

8. Що примусило Україну у вересні 2014 р. укласти Мінські домовленості?

У вересні 2014 року Мінські домовленості були укладені після тривалих переговорів між Україною, Росією, Францією та Німеччиною відносно конфлікту на сході України. На той момент бойові дії між українськими силами та сепаратистськими силами ДНР та ЛНР тривали вже понад п'ять місяців. Мінські домовленості передбачали припинення вогню, відведення важкого озброєння, створення безпекових зон, обмін утримуваними особами та інші заходи для розв'язання конфлікту на сході України. Однак, домовленості не дали стійкого ефекту, бойові дії періодично відновлювалися, та в даний час конфлікт на сході України все ще не розв'язаний.

9. Скільки днів тривала оборона Донецького аеропорту?

Оборона Донецького аеропорту тривала майже 242 дні, з 26 травня 2014 року до 21 січня 2015 року.

10. Хто був Президентом України у 2014—2019 рр.?

Президентом України у 2014—2019 рр. був Петро Порошенко. Він обіймав цю посаду з 7 червня 2014 року до 20 травня 2019 року.

11. Яка ділянка фронту стала епіцентром бойових дій взимку 2015 р.?

Епіцентром бойових дій взимку 2015 року стала ділянка фронту в районі селища Авдіївка, що на Донбасі.

12. Що таке декомунізація? Якими є її результати?

Декомунізація - це процес зміни символіки, назв і пам'яток, пов'язаних з комуністичною та радянською історією, що здійснюється з метою зміцнення національної свідомості та підвищення патріотизму в Україні. Результати декомунізації включають зміну назв вулиць, населених пунктів, пам'ятників, демонтаж радянських символів та заборону використання радянських символів у громадській сфері. Процес декомунізації був започаткований в Україні після Революції гідності у 2014 році та був законодавчо закріплений Законом про декомунізацію в Україні в 2015 році.

13. Чим були зумовлені різкі зміни в зовнішній політиці України у 2005, 2010 та 2014 рр.?

Різкі зміни в зовнішній політиці України у 2005, 2010 та 2014 роках були зумовлені різними факторами. У 2005 році на посаду Президента України прийшов Віктор Ющенко, який був проросійським політиком. Його перемога на виборах була суперечливою, і він шукав підтримки у західних країнах, зокрема в Європейському Союзі та НАТО. У 2010 році на посаду Президента прийшов Віктор Янукович, який був більш проросійським, ніж Ющенко. Він сприяв підписанню Україною угоди про асоціацію з Російською Федерацією та виступав за збереження добрих відносин з Москвою. Проте в 2014 році Янукович був змушений втекти з країни після Майдану, і на посаду Президента прийшов Петро Порошенко, який був більш прозахідним політиком і підтримував євроатлантичну інтеграцію України. Зміна політичного керівництва України суттєво вплинула на зовнішню політику країни та її стосунки з Росією.

14. Як розвивалися події, що призвели до окупації Криму Російською Федерацією?

Події, що призвели до окупації Криму Російською Федерацією, почалися в лютому 2014 року, коли в Україні виникли протести на підтримку євроінтеграції країни, що відомі як Майдан. Президент Віктор Янукович був змушений втекти з країни, і на його місце прийшов Петро Порошенко. У цей час Російська Федерація почала збільшувати свою військову присутність на кордоні з Україною, в той час як в Криму була встановлена російська влада під керівництвом Сергія Аксьонова, який був призначений прем'єр-міністром Криму без демократичного відбору.

З 27 лютого 2014 року на території Криму були розміщені військові частини Російської Федерації, які прийняли участь у незаконному референдумі про приєднання Криму до Росії, який відбувся 16 березня 2014 року. Результати референдуму не були визнані українською владою та міжнародним співтовариством, як незаконні.

Після референдуму Росія оголосила про приєднання Криму до свого складу, що викликало реакцію української влади та міжнародного співтовариства, які ввели на Росію економічні та політичні санкції. Зараз Крим є тимчасово окупованою територією України, але Росія продовжує висувати свої територіальні претензії.

15. Охарактеризуйте перебіг бойових дій на Донбасі.

Бойові дії на Донбасі розпочалися в квітні 2014 року, коли військові формування, які підтримували Росія, почали захоплювати будівлі державних установ та установлювати контроль над територією. У липні 2014 року українські війська розпочали антитерористичну операцію, щоб повернути контроль над територією. У перший рік бойових дій було важко зберегти контроль над Донецьком та Луганськом, і влада України втратила контроль над значною частиною території.

У 2015 році ситуація загострилася, коли бойовики отримали нову партію озброєнь та здійснювали напади на українські позиції. Особливо гостро ситуація була в зоні Дебальцевого, де російсько-підтримувані силовики оточили українські війська. У серпні 2015 року було досягнуто домовленостей про припинення вогню, проте бойові дії продовжувалися в окремих районах.

16. Обговоріть у групах прояви гібридної війни Росії проти України.

Гібридна війна - це війна, що ведеться не тільки збройними силами, а й іншими методами, такими як дезінформація, кібератаки, підривна діяльність та інші.

У контексті конфлікту між Україною та Росією гібридна війна проявилася наступним чином:

Дезінформація та пропаганда: Російські ЗМІ розповсюджують неправдиву інформацію про ситуацію в Україні, а також проводять пропагандистську кампанію, щоб підірвати довіру українців до власної держави та збільшити підтримку для російської агресії. Це включає в себе розповсюдження фейкових новин, маніпулювання інформацією та навіть фальсифікацію доказів.
Кібератаки: Російські хакери використовують кібератаки для здобуття доступу до конфіденційної інформації та підриву роботи українських урядових та бізнесових структур. Кібератаки були здійснені на об'єкти як в Україні, так і в інших країнах світу, які підтримують Україну.
Підривна діяльність: Росія підтримує проросійські сили в Україні, що включає в себе фінансову підтримку, постачання зброї та іншого обладнання, а також військові консультування. Російські спецслужби також займаються дестабілізацією ситуації в Україні, включаючи організацію терористичних актів та підбурювання до розбрату між різними групами населення.
Інші прояви: Росія також використовує інші методи, щоб змінити ситуацію на свою користь. Наприклад, вона намагається змінити склад населення в окупованому Криму, проводить блокаду українських портів на Азовському морі, а також намагається відірвати південні регіони України від держави.

Усі ці прояви гібридної війни мають на меті підрив української державності та зміну її геополітичної орієнтації на користь Росії. Така війна не дає можливості вести бойові дії у відкритому полі бою, що дозволяє Росії здійснювати агресивну діяльність без наслідків і навіть приховувати свою причетність. Гібридна війна також надає можливість Росії впливати на українське суспільство, змінюючи його погляди та переконання. Україна, у свою чергу, намагається протидіяти гібридній війні, зокрема, шляхом зміцнення своєї інформаційної безпеки, вдосконалення кіберзахисту, підвищення бойової готовності та іншими заходами.

17. Заповніть таблицю «Газові конфлікти з Росією».

Таблиця "Газові конфлікти з Росією":

Період	2005—2006 рр.	2008—2009 рр.	2014—2015 рр.
Зміст	Росія зупинила поставки газу до України через конфлікт з транзитними тарифами	Росія знову зупинила поставки газу через конфлікт щодо тарифів на газ	Росія перестала постачати газ Україні через конфлікт щодо анексії Криму
Шляхи розв'язання	Домовленість про підвищення транзитних тарифів та збільшення платежів за газ	Підписання договору про транзит газу через Україну на Європу з початку 2009 року	Домовленість про поставки газу через посередництво Єврокомісії та внесення передоплати за газ
Результат	Відновлення постачання газу до України	Відновлення постачання газу з Росії до Європи	Зменшення залежності від російського газу шляхом пошуку альтернативних джерел

18. Визначте передумови, ознаки та наслідки агресії Росії проти України.

Передумови агресії Росії проти України були відомі вже задовго до самого конфлікту. До них відносяться:

1. Геополітичні інтереси Росії в Україні, зокрема, її бажання зберегти вплив у Криму та на сході України.

2. Напруження у відносинах між Україною та Росією, зокрема, через бажання України підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом.

3. Внутрішньополітична ситуація в Росії, зокрема, потреба режиму Путіна в зовнішньополітичній перемозі для зміцнення своєї влади та легітимності.

Ознаки агресії Росії проти України включали:

1. Анексію Криму в 2014 році.

2. Війну на сході України, яка триває з 2014 року і внаслідок якої загинули тисячі людей.

3. Фінансову, військову та інформаційну підтримку проросійських сил на сході України.

4. Кібератаки на українські компанії та урядові структури.

5. Блокаду українських портів на Азовському морі.

6. Намагання змінити склад населення в окупованому Криму.

7. Намагання відірвати південні регіони України від держави.

Наслідки агресії Росії проти України дуже серйозні і відчутні дотепер. Вони включають:

1. Загибель понад 13 тисяч людей внаслідок війни на сході України.

2. Політичну та економічну ізоляцію Росії на міжнародній арені.

3. Збільшення військової присутності НАТО в Європі та зміцнення обороноздатності країн регіону.

4. Економічні втрати для України, зокрема, внаслідок втрати Криму та втрати контролю над частинами Донбасу.

5. Порушення міжнародного права та принципів міжнародних відносин, зокрема, порушення суверенітету та територіальної цілісності України.

6. Погіршення відносин між Росією та багатьма країнами світу, зокрема, з Європейським Союзом та США.

7. Роздвоєність українського суспільства та політики, зокрема, через розбіжності в оцінках війни на сході та відносин з Росією.

19. Підготуйте презентацію на тему «Добровольчий і волонтерський рухи в роки російської агресії».

Презентація "Добровольчий і волонтерський рухи в роки російської агресії"

Slide 1: Вступ

Протягом останніх років Україна стала свідком російської агресії, яка спровокувала зростання добровольчого та волонтерського рухів. Ці люди віддали свої життя та час, щоб допомогти захистити свою країну від зовнішньої агресії та підтримати українську армію в часи бойових дій.

Slide 2: Що таке добровольчий та волонтерський рух?

Добровольці та волонтери - це люди, які працюють безкоштовно, надаючи свої послуги, щоб допомогти іншим. Це може бути у формі надання медичної допомоги, матеріальної підтримки, підтримки української армії, роботи з біженцями та багато іншого.

Slide 3: Добровільні батальйони

Під час російської агресії на сході України, де проти нашої країни воюють проросійські сепаратисти та російські війська, утворилися добровільні батальйони. Ці батальйони складалися з добровольців з різних регіонів України, які надали свої послуги у складі збройних сил України. Добровільні батальйони були важливим елементом в українській армії під час війни.

Slide 4: Волонтери

Під час російської агресії на сході України також виникла потреба в підтримці військових та біженців. Волонтери відіграли важливу роль у наданні матеріальної та моральної підтримки українській армії та мирному населенню. Вони збирали кошти, одяг, продукти харчування та інші необхідні речі, які передавали на фронт та до біженців. Волонтери також забезпечували підтримку ветеранам та постраждалим від війни.

Slide 5: Жіночі добровольчі загони

Жінки також взяли участь у добровольчих та волонтерських рухах в роки російської агресії. Жіночі добровольчі загони складалися з жінок різного віку та професій, які допомагали на фронті та в тилу. Вони збирали кошти, медикаменти та інші необхідні речі, приготовлювали їжу для військових, допомагали постраждалим та біженцям.

Slide 6: Студентські добровольчі загони

Студенти також взяли участь у добровольчих та волонтерських рухах. Вони збирали кошти, організовували акції та заходи на підтримку української армії та постраждалих від війни. Студентські добровольчі загони допомагали на фронті та в тилу, забезпечуючи військових та мирне населення необхідними речами.

Slide 7: Висновок

Добровольці та волонтери відіграли важливу роль у підтримці української армії та населення в роки російської агресії. Вони надали неоціненну підтримку та виявили високу громадську активність, допомагаючи українцям зіграти ключову роль у захисті своєї країни від агресора. Можливості для добровольців та волонтерів продовжуються й досі, оскільки Україна продовжує боротися з наслідками війни та окупації. Ці люди продовжують зібрати кошти та надавати підтримку ветеранам, постраждалим та біженцям, що свідчить про велику міць громадської допомоги та підтримки. Важливо пам'ятати про цільовий характер допомоги, професіоналізм та координацію роботи волонтерів та добровольців, а також про те, що кожен з нас може допомогти в цьому важливому завданні.

20. Складіть хронологію основних подій АТО.

Хронологія основних подій АТО (Антитерористичної операції) на сході України:

2014 рік:

6 квітня - початок АТО на Донбасі після захоплення будівлі Донецької обласної державної адміністрації терористичними групами.
17 квітня - підпорядковані РФ терористи захоплюють будівлю Служби безпеки України у Луганську.
25 травня - проведення президентських виборів в Україні, у зоні проведення АТО голосування не відбулося.
27 червня - Верховна Рада приймає Закон про статус ветеранів АТО.
17 липня - катастрофа малайзійського літака MH17 над Донбасом.
5 вересня - підписання Мінських угод, які мали допомогти врегулювати конфлікт на сході України.
16 вересня - Верховна Рада ухвалила Закон про режим права на стан.

2015 рік:

12 февраля - українські війська контролюють Дебальцево.
26 лютого - підписання Других Мінських угод.
6 червня - українські війська звільняють Мар'їнку та Красногорівку.
14 вересня - ухвалення Закону про статус Донбасу.
2 грудня - прийняття важливого закону про амністію в рамках Мінських угод.

2016 рік:

17 лютого - в Олександрії помер народний герой України Надія Савченко.
19 вересня - оголошення перемоги українських військових у битві за Водяне.
28 грудня - Верховна Рада затверджує Закон про збройні сили України.

2017 рік:

1 лютого - затвердження наказу про припинення вогню на Донбасі, який працював до 20 лютого.
18 лютого - з відзначенням Дня Героїв Небесної Сотні, розпочинається "безвіз" між Україною та ЄС.
20 червня - Російська Федерація виходить з Ради Європи.
26 липня - Верховна Рада приймає законопроєкт про реінтеграцію Донбасу.

2018 рік:

8 лютого - український військовий літак АН-26 збитий неподалік Одеси.
15 лютого - проведення кібератаки "NotPetya", яка стала найбільшою в історії.
26 лютого - оголошення майбутньої розширеної місії ОБСЄ на Донбасі.
16 листопада - на азовському побережжі Росія нападає на українські кораблі, захоплюючи їх та їхній екіпаж.

2019 рік:

17 вересня - припинення вогню на Донбасі після зустрічі "нормандської четвірки" у Парижі.

2020 рік:

8 липня - Верховна Рада ухвалила закон про мову.
27 вересня - обмін полоненими між Україною та Росією.

2021 рік:

11 лютого - Верховна Рада затверджує стратегію національної безпеки.
19 квітня - посилення напруги на кордоні з Росією, збільшення кількості російських військових.
23 червня - початок військових навчань "Слобожанський щит" поблизу кордону з Росією.
23 серпня - Росія розпочинає військові навчання на заході та півночі своїх кордонів з Україною.

Хронологія подій АТО може продовжуватися, оскільки конфлікт на сході України продовжується і досі. Завершення конфлікту та повне відновлення миру на Донбасі залишається однією з найбільш важливих та актуальних тем для України та міжнародної спільноти. Важливо продовжувати вирішувати цю проблему дипломатичним шляхом, з метою забезпечення стабільності та безпеки не тільки в Україні, а й в регіоні в цілому.

21. Які реформи були проведені або започатковані в період президентства П. Порошенка?

Президентство Петра Порошенка (2014-2019 роки) було періодом проведення важливих реформ в Україні. Деякі з найбільш значимих реформ, які були започатковані або проведені під час його президентства, включають:

1. Децентралізація влади - було створено нову систему місцевого самоврядування з метою передачі більшої кількості повноважень на рівень місцевих громад та забезпечення більш ефективного використання бюджетних коштів.

2. Реформа правосуддя - було створено нову систему вищих судових інстанцій, запроваджено систему електронного судочинства та внесено зміни до процедури призначення та звільнення суддів.

3. Антикорупційна реформа - було створено Національне антикорупційне бюро, Національне агентство з питань запобігання корупції, та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, що має на меті боротьбу з корупцією в Україні.

4. Реформа освіти - було запроваджено нову систему загальної середньої освіти, зокрема, замінено 11-класну систему на 12-класну, а також забезпечено безкоштовну шкільну освіту для всіх дітей.

5. Реформа енергетики - було запроваджено нову систему тарифів на електроенергію, з метою зниження залежності від імпорту та підвищення енергоефективності.

6. Реформа охорони здоров’я - було запроваджено нову систему охорони здоров’я, зокрема змінено механізм фінансування медичних закладів та введено систему електронної медичної картки.

7. Реформа армії - було запров аджено реформування Збройних Сил України з метою підвищення їх ефективності та відповідності стандартам НАТО. Були проведені реформи в системі підготовки військовослужбовців, їхнього забезпечення, лікування та підтримки. Також було створено Національну гвардію та Національну поліцію, які мають на меті забезпечення безпеки в Україні.

Загалом, президентство Петра Порошенка було періодом проведення великих реформ у багатьох сферах життя України, з метою зміцнення демократії, боротьби з корупцією, покращення економіки та забезпечення кращого життя для громадян. Однак, деякі з цих реформ ще потребують додаткового вдосконалення та впровадження.

22. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «Мінські домовленості: за і проти».

Дискусія на тему "Мінські домовленості: за і проти". Ця тема стосується конфлікту на сході України та укладення Мінських домовленостей в 2015 році.

За ці домовленості можуть стояти такі аргументи:

Мінські домовленості дали змогу знизити напруженість на лінії фронту та зменшити кількість втрат серед цивільного населення та військових.
Ці домовленості містять положення щодо проведення політичних та конституційних реформ на Донбасі, що може привести до мирного врегулювання конфлікту.
Мінські домовленості були укладені за участю всіх сторін конфлікту, тому вони мають легітимність та можуть бути основою для майбутніх переговорів.

Проти Мінських домовленостей можуть бути такі аргументи:

Росія не виконує своїх зобов'язань за Мінськими домовленостями, що приводить до продовження бойових дій та загострення конфлікту.
Домовленості не враховують інтереси української держави та її територіальної цілісності, а також не забезпечують захисту прав українського населення на окупованій території.
Мінські домовленості не містять жодних заходів щодо покарання за злочини, які були скоєні під час конфлікту.

Таким чином, обидві сторони мають свої аргументи щодо Мінських домовленостей. Однак, можна зробити висновок, що ці домовленості були складені з метою знайти мирне врегулювання конфлікту на сході України. Важливою умовою їх реалізації є виконання всіма сторонами зобов'язань, які були взяті на себе. Зокрема, Росія повинна виконувати свої зобов'язання, що передбачають припинення постачання зброї, бойовиків та іншої підтримки бойовиків на окупованих територіях.

У свою чергу, українська держава повинна виконувати положення домовленостей, що передбачають проведення реформ та політичних змін на Донбасі, а також надання спеціального статусу окремим районам Донецької та Луганської областей.

Важливо зрозуміти, що Мінські домовленості є компромісом між різними сторонами та єдиним шляхом до мирного врегулювання конфлікту. Необхідно продовжувати діалог та зусилля для досягнення повного виконання цих домовленостей та подальшого розвитку мирного процесу.

23. Визначте особливості президентських виборів 2019 р. Дайте власну оцінку їх результатам.

Президентські вибори в Україні 2019 року були важливими та напруженими. Основні особливості включали:

1. Велика кількість кандидатів - на виборах було зареєстровано 44 кандидати, що свідчить про високий рівень політичної конкуренції в країні.

2. Активна роль соціальних мереж - соціальні мережі стали важливим інструментом для проведення передвиборної кампанії та мобілізації виборців.

3. Висока явка - за попередніми даними Центральної виборчої комісії, явка на виборах склала 62,8%, що є високим показником порівняно з попередніми президентськими виборами.

4. Кандидат без політичного досвіду - переможцем виборів став Володимир Зеленський, який не мав жодного досвіду в політиці перед вступом у виборчу кампанію.

Щодо результатів виборів, вони отримали широкий резонанс в Україні та за її межами. Перемога Володимира Зеленського була вважана непередбачуваною і сигналом змін для українського політичного ландшафту. Однак, пройшовши майже два роки з моменту виборів, деякі питання щодо реформ та боротьби з корупцією залишаються невирішеними. Тому, результати президентських виборів 2019 року можна оцінити як початок нового етапу української історії, але також як сигнал до подальших зусиль у політичній, економічній та соціальній сферах для досягнення позитивних змін в країні.

Підручник можна знайти тут (Укр. мова. 2019).

Зміст