Біологія. Практичний довідник. 9 клас

Гіпотеза чистоти гамет (Г. Мендель, 1865). Закон чистоти гамет (У. Бетсон, 1902)

Г. Мендель передбачив, що кожна спадкова ознака залежить від особливих елементів, які в соматичних клітинах є у подвійній кількості (до того ж один набір елементів отриманий від батьківського, а другий — від материнського організму). У процесі утворення статевих клітин (які Мендель називає зародковими й пилковими клітинами) ці елементи розходяться до різних клітин, унаслідок чого статеві клітини завжди мають лише один їх набір. Соматичні клітини, які містять два набори елементів, для кожної спадкової ознаки можуть містити два однакові елементи — чисті зиготи (гомозиготи за сучасною термінологією) за цією ознакою або містять два різні елементи — нечисті зиготи (гетерозиготи) за цією ознакою. Статеві клітини, які містять лише один елемент для кожної спадкової ознаки завжди чисті за елементами всіх спадкових ознак. З наведеного переказу гіпотези чистоти гамет видно значну подібність між поведінкою елементів і поведінкою хромосом. Але за часів Менделя багато важливих особливостей статевого процесу були ще невідомі науці. Гіпотеза чистоти гамет Менделя прозвучала як дотепна, але недостатньо переконлива здогадка. Тепер з’ясовано, що елементи Менделя відповідають генам — ділянкам хромосом, тому стала цілком зрозумілою подібність між поведінкою елементів (генів) і поведінкою хромосом. Поява серед нащадків особин з рецесивним станом ознак дозволило Менделю зробити висновок про те, що «спадкові задатки» можуть пригнічуватись, але не зникати. Оскільки передавання станів ознак здійснюється через гамети, то була сформульована гіпотеза чистоти гамет (Г. Мендель, 1865): у процесі утворення статевих клітин у кожну з гамет потрапляє лише один алель з пари апелів даного гена.

Згодом ця гіпотеза отримала цитологічне пояснення. У 1902 р. англійський генетик У. Бетсон сформулював закон чистоти гамет, який стверджує, що в гібридного (гетерозиготного) організму гамети «чисті». Кожна з гамет не може одночасно нести два алельних гени, а несе лише один з певної їх сукупності.

Цитологічними основами закону чистоти гамет є такі твердження:

  • під час статевого розмноження спадкова інформація передається за участі гамет, які утворюються внаслідок мейозу;
  • під час мейозу гомологічні хромосоми розходяться й утворюються гамети;
  • кожна гамета диплоїдного гетерозиготного організму несе лише один алельний ген і не може одночасно містити обидва.