Біологія. Довідник школяра та абітурієнта
Покривні тканини
Покривні тканини захищають рослину від несприятливих зовнішніх впливів і механічних, температурних коливань, сильної інсоляції (освітлення сонцем). Залежно від походження розрізняють три типи покривних тканин: епідерму, корок, або перидерму, кірку.
Молоді органи завжди вкриті епідермою, у дорослих стеблах та коренях наприкінці року або на другий рік її замінює корок. Стовбури старих дерев укриті кіркою.
Епідерма складається з одного, рідко двох і більше шарів живих клітин паренхімного типу. Оболонка клітин епідерми часто звивиста, що сприяє міцнішому з’єднанню клітин між собою.
Епідерма є постійною тканиною квіток деяких плодів, а також багатьох трав’янистих рослин. Товщина стінок клітин епідерми неоднакова: зовнішні (кутикула), що межують з навколишнім середовищем, товщі й просочуються особливою речовиною — кутином. Доволі часто кутикула покрита зверху воском.
Захисні функції епідерми посилюють також різними придатками: волосками, залозками, різноманітними за будовою, тощо. В епідермі є особливі утворення для газообміну й транспірації — продихи, які складаються з двох замикаючих клітин і продихової щілини між ними. Замикаючі клітини містять хлоропласти, зовнішні стінки товстіші, ніж внутрішні. Завдяки особливостям будови замикаючих клітин і зміні осмотичного тиску в них продихи відкриваються або закриваються.
Вторинні покривні тканини: а) утворення перидерми; б) схема будови кірки та її формування; 1 — епідерма; 2 — фелема (корок); 3 — фелоген (корковий камбій); 4 — фелодерма (коркова паренхіма); 5 — корова паренхіма; 6 — склереїди; 7 — клітини з друзами
Корок — мертва багатошарова тканина, яка утворена внаслідок діяльності вторинної меристеми — фелогену. Фелоген ділиться та диференціюється у відцентровому напрямку в корок (фелему), а в доцентровому — у шар живих паренхімних клітин (фелодерму). Комплекс тканин (корок, фелоген, фелодерма) називають перидермою. Захисну функцію виконує лише корок. Він складається з правильних радіальних рядів щільно зімкнених клітин, на стінках яких відкладається суберин. Функцію газообміну й транспірації у перидермі виконують сочевички, виповнені округлими клітинами, між якими розташовані великі міжклітинники.
Кірка — це комплекс прошарків корка та мертвих клітин первинної кори між ними. Кірка утворюється у дерев і кущів на зміну корку. У тканинах кори, що лежать глибше, закладаються нові ділянки фелогену (коркового камбію), які згодом теж відмирають, утворюючи нові шари корка. Внаслідок цього зовнішні тканини ізолюються від центральної частини органа й відмирають. Кірка значно краще, ніж корок, захищає рослину від зайвих витрат води, перегрівання різних температурних змін проникнення паразитів та обгорання під час лісових пожеж.
