Біологія. Довідник школяра та абітурієнта

Синтетична теорія еволюції (СТЕ)

У створенні синтетичної теорії еволюції брали участь багато вчених з різних країн, фундаментальні праці яких відобразили основні напрями цієї теорії. Одною з перших праць, що заклала основи синтетичної теорії еволюції, була праця Ф. Г. Добжанського «Генетика і походження видів» (1937), у якій учений запропонував розрізняти три рівні еволюційних перетворень усередині виду, котрі зумовлюють у кінцевому підсумку утворення видів і більш крупних таксонів. Перший з них зводиться до процесів спадкової мінливості — генних та хромосомних мутацій і рекомбінацій. На другому рівні здійснюється добір найбільш сприятливих мутацій і комбінацій генів. На третьому рівні еволюції відбувається утворення самостійних внутрішньовидових форм.

Одним з досягнень синтетичної теорії еволюції у період її формування було встановлення факту, що елементарною одиницею еволюції є популяція.

Основні положення синтетичної теорії еволюції

• 1. Елементарним матеріалом еволюції є спадкова мінливість (мутаційна й комбінативна) в особин популяції.
• 2. Елементарною одиницею еволюції є популяція, в якій відбуваються всі еволюційні зміни.
• 3. Елементарне еволюційне явище — це зміна генетичної структури популяції.
• 4. Елементарні фактори еволюції — дрейф генів, хвилі життя, потік генів — мають неспрямований, випадковий характер.
• 5. Єдиним спрямованим фактором еволюції є природний добір, що має творчий характер. Природний добір буває стабілізуючим, рушійним і розривним (дизруптивним).
• 6. Еволюція має дивергентний характер, тобто один таксон може дати початок кільком новим таксонам, тоді як кожний вид має лише одного предка (вид, популяцію).
• 7. Еволюція має поступовий і тривалий характер. Видоутворення як етап еволюційного процесу є послідовною зміною однієї популяції низкою інших тимчасових популяцій.
• 8. Розрізняють два види еволюційного процесу: мікроеволюція й макроеволюція. Макроеволюція не має своїх особливих механізмів і здійснюється лише завдяки мікроеволюційним механізмам.
• 9. Будь-яка систематична група може або процвітати (біологічний прогрес), або вимирати (біологічний регрес). Біологічний прогрес досягається завдяки змінам у будові організмів: ароморфозам, ідіоадаптаціям або загальній дегенерації.
• 10. Основними закономірностями еволюції є її необоротний характер, прогресивне ускладнення форм життя й розвиток пристосованості видів до середовища існування. Водночас еволюція не має кінцевої мети, тобто цей процес неспрямований.