Біологія. Довідник школяра та абітурієнта
Больова рецепція
Біль — суб’єктивне відчуття людини. Біль є дуже специфічною сенсорною модальністю, що спричинює особливий психофізіологічний, мотиваційно-емоційний стан людини. На відміну від усіх інших модальностей, біль надає організму дуже бідну, але надзвичайно важливу інформацію. Вона сигналізує організму про небезпеку ушкодження, руйнування та вмикає ланцюг захисних реакцій, що є елементами програми больової поведінки. Біль відрізняється від інших почуттів тим, що зумовлює негативний емоційний стан і через різні рівні ЦНС формує багатокомпонентні реакції організму. Наприклад, під час сильного болю під впливом імпульсації від больових рецепторів підвищується тонус симпатичної нервової системи, внаслідок чого через α-адренорецептори скорочується м’яз-розширювач зіниці й зіниця розширюється. Ще одна особливість болю — якісна неспецифічність подразника. Ним може бути подразник будь-якої модальності. Крім того, у больовій сенсорній системі немає адаптації.
Класифікація больових відчуттів. За низкою ознак біль поділяють на соматичний і вісцеральний. Коли соматичний біль виникає на поверхні шкіри, його називають поверхневим, а якщо від м’язів, кісток, суглобів — глибоким. Прикладом глибокого соматичного болю є головний біль. Якщо вколоти шкіру голкою, тобто викликати поверхневий біль, то спочатку відчувається ранній біль, який легко локалізується, а після цього, особливо при значних стимулах, виникає пізній біль з латентним періодом 0,5-1 с. Це тупий тривалий біль, який доволі важко локалізувати.
Вісцеральний біль, що охоплює внутрішні органи, також буває тупим чи дифузним; він схожий на глибокий соматичний біль.
Вісцеральний біль спричиняється імпульсацією від больових рецепторів у внутрішніх органах. Він, по суті, є глибоким болем і здебільшого тупим, дифузним, погано локалізованим. Так, у серцевому м’язі у випадках локального порушення кровотоку (ішемія серця) виникають больові відчуття, які сприймаються людиною як загрудинний біль або біль під лівою лопаткою (стенокардія). Гладком’язові стінки порожнистих внутрішніх органів за їх сильного розтягання також спричинюють вісцеріальний біль, що поширюється на всю черевну порожнину.
Больові рецептори (ноцицептори) морфологічно є первинночутливими вільними нервовими закінченнями. За характером сприймання стимулів розрізняють специфічні й полімодальні больові рецептори (термоноцицептори, механоноцицептори, механотермоноцицептори); за механізмом збудження — механоноцицептори і хемоноцицептори. Больова чутливість шкіри є нерівномірною: больових точок з полімодальними больовими рецепторами у 8-10 разів більше, ніж точок, чутливих лише до тиску чи змін температури. Отже, можна говорити про існування специфічних больових рецепторів, які реагують лише на інтенсивні стимули, викликаючи відчуття болю. Виняткову больову чутливість мають тканини, де переважають вільні нервові закінчення (рогівка ока, пульпа зуба). Оскільки серед вільних нервових закінчень є специфічні низькопорові механорецептори й терморецептори, ймовірно, що їх сенсорну модальність визначають не будова чи форма, а певні хімічні чинники.
Центр болю. Нейрохірурги під час операцій на головному мозку під місцевим знеболюванням встановили, що електричне чи механічне подразнення різних ділянок кори великого мозку спричинює різноманітні відчуття, за винятком больового. Отже, біль — це єдине відчуття, яке формується за межами кори великого мозку. У людей з патологічним процесом у таламусі будь-яке подразнення шкіри викликає сильний біль. Це дало підставу локалізувати центр болю саме у цій частині проміжного мозку.
Особливі види болю. В окремих випадках відчуття болю може виникати не там, звідки виходить больове подразнення. Відбитий біль виникає при захворюваннях внутрішніх органів. Це відчуття, яке спричиняється больовим подразненням внутрішнього органа, локалізується не лише в цьому органі, а й у віддалених ділянках — на поверхні тіла. Такий біль проектується завжди на ті ділянки шкіри, які іннервуються від того самого сегмента спинного мозку, що й ушкоджений внутрішній орган. Фантомний біль виникає у людини, якій ампутували кінцівку; така людина тривалий час і навіть усе життя продовжує відчувати в ній біль. Здебільшого людина відчуває ампутовану кінцівку здерев’янілою, зведеною судомою, тобто в такому стані, в якому вона мала б боліти. Фантомний біль зазвичай чітко локалізується у певній частині фантомної (відсутньої) кінцівки, виникає без видимих причин і може спричиняти тривалі нестерпні страждання. Причиною фантомного болю можуть бути механічні подразнення кінців перерізаних нервів м’язами чи рубцями кукси. Проте часто цей біль ніяк не пов’язаний із сенсорними імпульсами від кукси і, ймовірно, виникає у зоні представництва ампутованої кінцівки в сенсомоторній корі великого мозку, функціонування якого перестало бути нормальним після припинення потоку аферентних сигналів від відсутньої кінцівки.
