Біологія. Довідник школяра та абітурієнта

Сприймання й розрізнення звуків

Звукові відчуття. Звук, що надходить до внутрішнього вуха, викликає певні звукові відчуття, які розрізняються за гучністю (силою звуку) і тональністю (частотою звукових коливань). Крім меж діапазону зазначених параметрів звуку, показником слухової системи тварин є також здатність розрізняти звуки за силою і висотою (амплітудно-частотний розрізняльний поріг).

Сприймання звуків різної частоти. Людина сприймає звуки у діапазоні 20-16 000 Гц (10-11 октав). Звуки, частота яких до 20 Гц називають інфразвуками, а понад 16 кГц — ультразвуками. Здатність людини й багатьох тварин розрізняти звуки за тонами є надзвичайно високою: поріг розрізнення частот оптимального діапазону (1 кГц) становить 0,3 % (3 Гц). Звук однієї частоти коливань називають тоном (чистим тоном). Більшість звуків створюється кількома частотами. Зазвичай поєднуються основна частота і кілька гармонік — частоти, кратні основній за значенням, — це музичні звуки. Звук, який складається з непов’язаних між собою частот, називають шумом (білим шумом), якщо в ньому однаковою мірою представлені всі основні частоти в діапазоні чутності. Чутливість людського вуха до звуків різної висоти неоднакова. Найкраще людина чує звуки, частота яких 2-5 кГц, хоча добре сприймає і звуки нижчої частоти, починаючи з 300-500 Гц. Звукові коливання саме цих частот людина використовує в процесі мовлення, і тому їх вона чує найкраще.