Біологія. Довідник школяра та абітурієнта

Надклас риби (Pisces)

Клас Хрящові риби (Chondrichthyes)

Особливості будови, процесів життєдіяльності на прикладі катрана звичайного (Squalus acanthias)

Катран звичайний, або морський собака (Squalus acanthias) має видовжене, веретеноподібне тіло. Голова закінчується довгим рилом (рострум). Парні плавці (грудні й черевні) рухаються лише у вертикальній площині і являють собою органи, які спрямовують рух риби, утримують тіло в нормальному положенні та виконують роль керма під час занурення й поворотах. Непарних спинних плавців два — передній і задній. Перед кожним з них є вільний колючий шип. Хвостовий плавець гетероцеркальний. Між черевними плавцями міститься клоакальний отвір. Над ротовим отвором, що має вигляд поперечної щілини, розташовані парні носові отвори. По боках голови міститься по 5 (іноді більше) зябрових щілин. На голові розташовані порівняно великі парні очі, а позаду кожного з них — бризкапьце, яке відкривається в глотку.

Шкірні покриви мають будову, властиву хребетним. Тіло вкрите плакоїдною лускою. Кожна лусочка — це пластинка овальної форми із зубцем, вершина якого спрямована назад. До складу луски входить дентин; вершина зубчика вкрита емальованим ковпачком. Лусочки на щелепах більші за розміром й утворюють зуби. У розвитку зубів і плакоїдних лусок багато спільного, що свідчить про їх гомологію. Крім зубів, плакоїдна луска дає початок також ганоїдній і кістковій лусці. По боках тіла, вздовж голови й тулуба, проходить бічна лінія.

Скелет акул складається з основного скелета, черепа й скелета кінцівок та їх поясів. Хорда пронизує весь хребет, потовщується між хребцями, звужується в тілі хребця, набуваючи чоткоподібної форми.

Нервова система характеризується високою диференціацією головного мозку. Півкулі переднього мозку відносно великі. Боки, дно й покрив утворені з нервової речовини. На покриві проміжного мозку розташований епіфіз, на нижньому боці — гіпофіз. Середній відділ мозку й власне мозок великі. Основних нервів 11 пар, причому одинадцятої пари (додаткові), як у всіх риб, немає, але є дванадцята пара (під’язикові).

Органи чуттів. Орган нюху представлений парами нюхових міхурців, що сліпо закінчуються. Орган зору — парні очі, оточені в деяких видів мигальною перетинкою, що затягує очне яблуко знизу до верху. Рогівка плоска, кришталик кулеподібний. Органи слуху представлені внутрішнім вухом, або перетинчастим лабіринтом із трьома півколовими каналами. Добре виділена бічна лінія, яка в більшості риб являє собою канал, з’єднаний із зовнішнім середовищем отворами.

Органи травлення починаються ротовим отвором, що веде в ротову порожнину. Краї її вистелені кількома рядами порівняно великих конічних зубів. Глотка переходить у короткий стравохід, який відкривається в дугоподібний зігнутий шлунок. Передню частину шлунка, як і в інших хребетних, називають кардинальною, задню — пілоричною. Від задньої частини шлунка відходить коротка тонка кишка, що переходить у товсту, всередині якої є висока складка — спіральний клапан, розвинений у акул. Між тонкою кишкою і шлунком розташована підшлункова залоза. Дволопатева печінка має жовчний міхур, протока якого відкривається у початковий відділ товстої кишки.

Органи дихання представлені зябрами.

Кровоносна система хрящових складається із кровоносних судин і відносно малого серця. Серце має чотири відділи: венозна пазуха, передсердя, шлуночок й артеріальний конус. Від артеріального конуса відходить черевна аорта, яка розгалужується на п’ять пар приносних зябрових артерій.

Виносні зяброві артерії несуть кров у парні судини — корені аорти, які, сполучаючись, утворюють спинну аорту, що забезпечує внутрішні органи кров’ю. Венозна кров від передньої частини тіла (голови) збирається парними яремними венами, від тулубової частини — парними кардинальними венами, які біля серця зливаються з яремними, утворюючи кюв’єрові протоки, що впадають у венозний синус. Від парних плавців кров по бічних венах проходить у кюв’єрові протоки.

Функцію органів виділення виконують тулубові нирки.

Органи розмноження у самок є найчастіше парні яєчники, яйцепроводи, які не з’єднуються з яєчниками, а у верхній частині яйцепроводів містяться шкаралупові залози. Нижні відділи яйцепроводів трохи розширені і відкриваються в клоаку. Статеві й сечові шляхи у самок розділені.

Органи розмноження самців представлені парними сім’яниками, які зв’язані з нирками за допомогою канальців. Функцію органів виділення виконують задні частини нирок. Передні частини нирок є придатками сім’яників. Сім’япроводи, розширюючись у нижньому відділі, утворюють сім’яні міхурці. Вольфові канали (у самців виконують функцію сечоводів і сім’япроводів), відкриваються у сечостатевий синус, а останній — у клоаку. Є два класи сучасних хрящових риб: підклас Пластинчастозяброві (надряди Акули і Скати) та підклас Суцільноголові (ряд Химероподібні).