Історія України. Опорні конспекти та практичні заняття. 8 клас
Запорозька Січ
Нова (Підпільненська) Січ (проіснувала з 1734 по 1775 рр.)
За гетьманування Д. Апостола запорожці, які з часів насильницького знищення Запорозької Січі у 1709 р. Петром І проживали на території Кримського ханства (в урочищі Олешки), домоглися повернення під гетьманську владу.
У 1734 р. вони знову поселилися на своїх колишніх землях і заснували Нову (Підпільненську) Січ на правому березі Дніпра, в урочищі Базавлук, неподалік зруйнованої у 1709 р. Чортомлицької Січі.
У Новій (Підпільненській) Січі мешкало 15-20 тис. осіб, більшість із яких жила не на Січі, а в слободах, яких налічувалося понад 100.
Запорожці перебували на службі в російського уряду, за що одержували платню грішми (20 тис. крб. щорічно), а також додаткові кошти на спорудження січових укріплень і платню порохом, свинцем, борошном і крупами. Запорожці брали участь у війнах із Туреччиною.
Адміністративно-територіальний поділ запорозьких земель
Велика територія Запорожжя поділялася на особливі військово-адміністративні округи — паланки. Козацьке населення кожної з паланок було приписане до одного з 38 куренів.
Спочатку паланок було 5, а згодом — 8:
• на правому березі Дніпра — Кодацька, Бугогардівська, Інгульська;
• на лівому — Протовчанська, Орельська, Самарська, Кальміуська;
• у пониззі Дніпра — Прогноїнська.
Центри паланок — слободи, де містилися органи влади, що обиралися паланковою радою, суд, церкви, ремісничі майстерні.
Адміністративний апарат паланок складався з полковника, писаря, судді, осавула. Сюди входили й отамани слобод з відповідної округи. У паланках поряд із козаками жили й селяни, які мали право обирати своїх отаманів.
На час зруйнування Запорозької Січі вона мала:
• 500 майстерень, торгових будинків;
• 45 сіл — володінь запорожців;
• 1600 хуторів-зимівників, які були основною формою ведення господарства на Січі: тут оброблялися сади та городи, розводили бджіл, тримали худобу;
• наприкінці існування Запорозької Січі налічувалося понад 4 тисячі зимівників.
В зимівниках господарювали одружені козаки.