Людина і світ. 11 клас: Опорні конспекти

Інформаційний простір в Україні

Інформаційний простір — сукупність територій, охоплених засобами масової інформації певної категорії (регіональними, національними, світовими).

Інформаційний простір характеризують:

1) матеріальні засоби підготовки й поширення інформації;

2) соціально-економічні можливості доступу до інформації населення;

3) наявність національної системи інформації та зв’язку;

4) національне законодавство в галузі інформації, яке регулює діяльність ЗМІ;

5) наявність законодавчої бази міжнародного рівня, міжнародних та регіональних угод у галузі масової інформації, що забезпечують обмін нею між державами.

Засоби масової інформації допомагають розвитку демократії в Україні.

Основні засади свободи доступу до інформації сформульовано в міжнародно-правових документах.

У статті 19 Загальної декларації прав людини (1948 р.) вказано, що кожна людина має право одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.

Органи державної влади зобов’язані:

інформувати суспільство про свою діяльність;

створювати спеціальні інформаційні служби;

забезпечувати вільний доступ громадян до інформації;

доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів.

Чинним законодавством встановлено відповідальність за:

ненадання інформації, на одержання якої громадянин має право;

поширення відомостей, що не відповідають дійсності;

неправдиву інформацію, що ганьбить честь і гідність особи;

використання і поширення інформації стосовно особистого життя громадянина без його згоди на те тощо.

Інформаційне наповнення телебачення й радіомовлення в Україні залежить від фінансово-промислових груп, а значить від політичних перспектив власників.

ЗМІ можуть служити не лише демократичним цілям: вони можуть розвивати в людей прагнення до свободи, соціальної справедливості, допомагати їм у компетентній участі в політиці, розвивати активність громадян, але можуть і духовно закріпачувати, дезінформувати, залякувати населення, вселяти недовіру, розвивати пасивність, маніпулювати суспільною свідомістю.

Творчі завдання

Запитання

1. Чому ЗМІ називають “четвертою владою”?

2. Яке значення інформації в сучасному суспільстві?

3. Яка взаємодія громадян і ЗМІ в процесі побудови громадянського суспільства?

4. Чому так важливо створити громадське телебачення?

Есе

За яких умов українські мас-медіа можуть стати “четвертою владою”?

Круглий стіл

1. Повага до правди й права громадськості знати правду є першим обов’язком журналіста.

2. Чи можна за допомогою ЗМІ захистити права людини?

Проаналізуйте і зробіть висновки

Вплив телебачення на глядачів, ознаки цього впливу:

провокація агресивної поведінки дітей і підлітків пропагандою жорстокості й насильства;

паралізувальний вплив реклами;

вироблення рис пасивного спостерігача;

зниження розумових здібностей дітей та підлітків;

погіршення пам’яті;

мало читають, що призводить до невміння викладати свої думки;

слабко розвинені навички усного мовлення.

Дискусійні питання

Чи можливе співіснування цензури й демократії?

Що охоплює поняття „свобода слова”?

Здатність ЗМІ об’єктивно висвітлювати політичні події — одна з найважливіших гарантій стабільності демократичної держави.

Чи може Інтернет бути чинником демократизації суспільства?

Доведіть або спростуйте думку

1. ЗМІ допомагають розвитку демократії в Україні.

2. ЗМІ виконують функцію „сторожового собаки’’.

3. Газетна качка (псевдоінформація, вигадана сенсація, а іноді й брехня) — ознака жовтої преси і є засобом боротьби за привернення уваги читачів, збільшення тиражу.

4. ЗМІ — найважливіший інструмент завоювання влади, а отже, і прибутків.

Чи згодні ви з думкою?

В аналітичній доповіді “Про рекламу” сказано так: “У нашому суспільстві реклама — один з могутніх соціальних чинників. Вона не просто “ продає” продукцію, вона нав’язує концепції, цінності, уявлення про наші погляди, які, в свою чергу, визначають нашу поведінку”.

Прокоментуйте

1. Вислів Вольтера: “Я не погоджуюсь із жодним вашим словом, але я готовий померти за ваше право говорити це”.

2. Слова Т. Джефферсона: “Наша свобода залежить від свободи преси, а цю останню не можна обмежувати, не загубивши її цілком. Свобода не така небезпечна як її придушення”.