Людина і світ. 11 клас: Опорні конспекти

Сім’я

Велику роль у соціалізації відіграє сім’я, бо вона є першою ланкою підготовки людини до життя в суспільстві.

Сім’я — основа суспільства

Людина — суспільна істота і вона не може існувати сама по собі, все її життя пов’язане з різними людськими об’єднаннями, спільнотами або групами.

Група — обмежена певною чисельністю спільнота людей, що виділяється в суспільстві на основі певних ознак (виду діяльності, соціальної належності тощо). Серед них важлива роль належить сім’ї.

Сім'я — заснована на шлюбі або кровноспоріднених зв’язках мала соціальна група людей, члени якої пов’язані спільністю побуту й майна, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою. Сім’я є взаєминами між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми.

У сім’ї людина народжується, зростає і виховується, вступає в перші людські контакти, вчиться ходити, розмовляти, любити, тобто бути людиною.

У сім'ї і через сім’ю здійснюється входження індивіда у свідоме суспільне життя.

Таким чином, сім’я — основа суспільства

Соціальні функції сім’ї

1. Репродуктивна — відтворення людини.

2. Соціалізація особистості — входження індивіда у свідоме суспільне життя.

3. Виховання людини.

4. Ведення спільного господарства.

5. Господарсько-побутова — цілеспрямований розподіл обов’язків у домашньому господарстві.

6. Рекреативна — відтворення фізичних і психічних сил людини у сімейному колі.

7. Організація дозвілля — забезпечує спільний відпочинок і одночасно виконує соціальний контроль у цій сфері.

8. Сексуальна — задоволення сексуальних потреб людини.

Сім’я є об’єктом дослідження багатьох наук — історії, економіки, юриспруденції, психології, педагогіки, демографії, етнографії, соціології тощо.

Тенденції розвитку сучасної сім’ї в Україні

XX століття принесло кризу патріархальної сім’ї, яка триває і на сучасному етапі.

Вона проявляється в:

емансипації жінок;

зниженні народжуваності, що зумовлено змінами в соціально-економічній сфері;

звільненні сім’ї від виховних функцій завдяки вдосконаленню системи суспільного виховання та освіти;

збільшенні розлучень;

зростанні громадянських шлюбів;

небажанні значної частини молоді одружуватися і створювати сім’ю;

збільшенні неповних сімей, у яких питанням виховання дітей займається одна мати.

Криза сім’ї має загальний характер майже для всіх країн світу і є породженням індустріальної цивілізації.

У більшості сучасних держав закон вимагає оформлення (реєстрації) шлюбу.

Для України питання сім’ї дуже важливе, оскільки кризові явища значно погіршили становище сім’ї в суспільстві. У багатьох сім’ях прибутки значно нижчі за необхідні витрати, що спричинило зменшення витрат на культурні потреби. Особливо ці зміни зачепили молоді сім’ї.

В Україні налічується 17 млн сімей, з яких:

11,2 млн — у міських поселеннях,

5,8 млн — у сільській місцевості.

Частка сімей з однією дитиною становить 30,4%,

з двома — 49,3%,

з трьома — 7,4%,

багатодітних і бездітних — 10%.

Нині в Україні переважають прості сім’ї, які в своєму складі мають подружжя з дітьми будь-якого віку або без них. Таких сімей 75%.

Сімей, які складаються з двох і більше подружніх пар, коли одружені діти живуть разом з батьками, є 4,8%.

В Україні характерні такі тенденції розвитку сім’ї:

наростання процесу руйнування традиційної сім’ї, виникнення різноманітних варіантів співіснування людей;

збільшення кількості бездітних шлюбів;

піднесення серед сімейних цінностей матеріального забезпечення;

ослаблення почуття сімейного обов’язку в окремих сім’ях: у батьків — перед дітьми, у дітей — перед батьками, молодших - перед старшими, у подружжя — одне перед одним.