Історія України. Інтерактивний довідник. 6-11 класи

ТЕМА 6. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.

Національно-визвольна війна українського народу

Причини

— Національно-релігійні: відсутність власної державності; поширення унії; полонізація.

— Соціально-економічні: посилення кріпацтва (панщина 5-6 днів на тиждень, збільшення податків); обмеження православних у заняттях ремеслом і торгівлею, усунення від участі в місцевому самоврядуванні.

— Обмеження прав козацтва — «Ординація Війська Запорізького»; перебування на Запоріжжі польських залог.

Лідер	Б. Хмельницький.
Сподвижники Б. Хмельницького	І. Богун, М. Кривоніс, М. Кричевський, М. Небаба, А. Жданович, Д. Нечай

Привід

Напад польського шляхтича Д. Чаплинського на хутір Б. Хмельницького за його відсутності. Було розграбовано маєток, забито до смерті сина; неспроможність добитися правосуддя в польському суді.

Підготовка

— Поширення універсалів із закликом піднятися на боротьбу проти магнатів і шляхти, тікати на Січ (показачення).

— Налагодження виробництва пороху, купівлі зброї та набоїв.

— Домовленість із реєстровцями про їхній перехід на бік повстанців.

— Угода з кримським ханом Іслам-Гіреєм III про військову допомогу.

Розгортання Національно-визвольної війни протягом 1648-1649 рр.
1648 р.	— Битва під Жовтими Водами, у ході якої на бік повстанців перейшли реєстровці; завершилася нищівною поразкою поляків. — Битва під Корсунем, у якій козацькі війська здобули перемогу. — Битва під Пилявцями, яка завершилася поразкою поляків. — Облога Львова; зняття облоги після сплати викупу татарам. — Облога Замостя, яка закінчилася укладенням перемир’я із Польщею у зв’язку зі складним становищем армії.
1649 р.	— Збаразько-Зборівська кампанія: • облога військом Б. Хмельницького Збаража; • виступ із Варшави Польського війська на чолі з королем Яном Казимиром на допомогу оточеним; основна частина козацького війська непомітно для ворога вирушила назустріч королю; • оточення й поразка польського війська під Зборовим; • перехід хана Іслам-Гірея III на сторону польського короля.

Укладення Зборівського договору (8 серпня 1649 р.)
Причина укладення	Зрада кримського хана та неспроможність Б. Хмельницького вести війну одночасно проти Польщі й Кримського ханства.
Основні положення	— Поширення влади гетьмана на Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводства; реєстр — 40 тис. козаків. — Винесення питання про долю унії на найближчий сейм. — Повернення шляхти до своїх володінь, а селяни змушені виконувати довоєнні повинності в маєтках своїх власників.
Результати й наслідки	— Договір не відповідав фактичним успіхам війни, проте мав виняткове значення для піднесення ідеї української державності. — Договір не задовольняв жодну зі сторін: почалися антигетьманські виступи селян і міщан, які не потрапили до реєстру.

Зміни в суспільно-політичному житті

— Ліквідація великого й середнього феодального землеволодіння, кріпацтва, фільварково-панщинної системи.

— Істотні зрушення в соціальній структурі українського суспільства:

• провідний привілейований стан — козацтво, яким закріплювалися права власності на землю, звільнення від податків, участі в політичному житті; головний обов’язок козака — військова служба, яку він ніс за власний кошт; формування з козацької старшини нової української знаті;

• збереження привілейованого становища шляхти, яка складалася із середніх і дрібних землевласників, що приєдналися до Б. Хмельницького і пішли на певні поступки іншим станам;

• здобуття селянством особистої свободи і права земельної власності; сплата селянами грошових податків на користь держави (чинш);

• послаблення податкового тиску на міщанство; звільнення міст з-під влади магнатів і шляхти;

• зміцнення позицій православного духовенства.

Утворення української козацької держави — Гетьманщини

Органи державної влади

— Найвищий законодавчий орган — Генеральна рада; зменшення значення Генеральної ради, роль якої згодом зайняла Старшинська рада, яка складалася з полковників і генеральної старшини; поступово її склад розширився завдяки представникам міст, шляхти, духівництва; рада розглядала питання міжнародної політики, затверджувала міські привілеї.

— Зосередження виконавчої й судової влади в руках гетьмана, який видавав універсали, брав участь у судочинстві, керував дипломатичними зносинами, був головнокомандувачем.

— Генеральна старшина — уряд, до складу якого входили писар, обозний, 2 осавули, 2 судді, підскарбій, хорунжий і бунчужний.

Адміністративно-територіальний устрій

— Територія Гетьманщини, кордони якої змінювалися україно-польськими договорами.

— Запровадження полкового устрою.

— Містами, які мали магдебурзьке право, керували магістрати на чолі з війтами; у селах справами відали старости, яких обирала селянська громада, а справами козаків — обирані ними отамани.

Армія

— Армія була однією з найсильніших у Європі; більшість становило показачене селянство, проте ядром армії були реєстровці й запорожці; основа — піхота, під час війни була створена кіннота; до складу армії входили підрозділи розвідки, фортифікаційної та прикордонної служб, загони варти.

Фінанси

— Запровадження посади підскарбія, який опікувався бюджетною сферою, податковою і митною системами.

Судочинство

— Найвища судова установа — Генеральний військовий суд, який розглядав апеляційні справи полкових і сотенних судів.

— Діяльність у містах із магдебурзьким правом міських судів.

Зовнішня політика

— Підтримка дипломатичних контактів з Кримським ханством, Туреччиною, Річчю Посполитою, Молдовським князівством, Трансільванією, Росією тощо.

Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1651-1653 рр.
1651 р.	— Битва під Берестечком: поразка козаків, які через зраду кримського хана опинилися в оточенні; порятунок частини війська завдяки рішучості І. Богуна; втрати козаків — понад 30 тис. осіб. — Укладення Білоцерківського мирного договору: • поширення влади гетьмана тільки на Київщину; • скорочення козацького реєстру до 20 тис. осіб; • повернення польської шляхти до своїх маєтків, селян — до шляхти; • розрив Б. Хмельницьким союзу з Кримським ханством; • позбавлення гетьмана права дипломатичних відносин.
1652 р.	Битва під Батогом, під час якої козаки розгромили польську армію.
1653 р.	Облога Жванця; від остаточної поразки поляків знову врятували татари; хан і польський король уклали усну угоду, за якою воєнні дії припинялися, татари отримали право брати ясир на західноукраїнських землях.

Молдавські походи

Молдавські походи — походи проти Молдавського князівства, союзника Речі Посполитої, здійснені під проводом Б. Хмельницького і Т. Хмельницького.

І похід (серпень—вересень 1650 р.)

Захоплення українсько-татарським військом столиці Молдови Ясс; укладення договору, за яким молдавський володар В. Лупул відмовлявся від союзу з Польщею і вступав у союз із Б. Хмельницьким; гарант союзу — шлюб доньки Лупула — Розанди з Т. Хмельницьким.

II похід (липень-серпень 1652 р.)

Розрив В. Лупулом угоди 1650 р. після поразки козацького війська в битві під Берестечком; похід Т. Хмельницького до Ясс після Батозької битви, унаслідок якого українсько-молдавський союз було поновлено; відбулося весілля Тимоша й Розанди.

III похід (квітень-травень 1653 р.)

Відрядження Б. Хмельницьким до Молдови 8-тисячного загону козаків на чолі з Тимошем для відновлення влади В. Лупула, яку він втратив унаслідок державного перевороту; відновлення влади В. Лупула, який підштовхнув Тимоша до походу проти Валахії, що завершився поразкою і спричинив виникнення антиукраїнської коаліції Речі Посполитої, Валахії і Трансільванії.

IV похід (серпень—вересень 1653 р.)

1653 р. — В. Лупул знову втратив владу; йому на допомогу, за наказом гетьмана, рушив 6-тисячний загін козаків, очолюваний Тимошем; останній похід Т. Хмельницького на Молдову; оточення козаків під Сучавою, під час якого Т. Хмельницький отримав смертельне поранення; укладення капітуляції на почесних для козаків умовах.

Наслідки

Молдовський напрям політики Б. Хмельницького не приніс бажаних результатів.

Переяславська рада (8 січня 1654 р.)
Передумови	Скликання царем Олексієм Михайловичем Земського собору, який прийняв рішення про прийняття Війська Запорозького під протекторат московського царя.
Перебіг подій	— 8 січня 1654 р. — загальна Військова рада в Переяславі, яка прийняла рішення про перехід України під зверхність (протекторат) царя. — Відмова присягати на вірність російському цареві окремих полків, полковників І. Богуна, І. Сірка.

Березневі статті (21 березня 1654 р.)

Зміст

— Перехід України (колишні Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводства) під протекторат Росії.

— Збереження козаками всіх прав та вольностей; реєстр — 60 тис. осіб.

— Обрання гетьмана козацьким військом і сповіщення про це царя.

— Право України на власну зовнішню політику (окрім відносин із Польщею і Туреччиною).

— Збереження містами права на самоуправління.

— Визнання самостійності української православної церкви.

— Зобов’язання московського уряду розпочати війну з Польщею навесні 1654 р.; спільні воєнні дії проти Кримського ханства у разі татарських нападів на Україну.

Перебіг воєнних дій протягом 1654-1655 рр.
1654 р.	— Невизнання Польщею Переяславського договору, розрив дипломатичних стосунків і початок війни з Росією. — Воєнні дії на території Брацлавщини, Волині, Поділля; безуспішна облога Умані польськими військами.
1655 р.	— Битва під Охматовим (великі втрати з обох сторін). — Облога Львова козаками; знята після сплати викупу львів’янами. — Ускладнення становища козацького війська через вторгнення татарської армії на Поділля; завдання українсько-російською армією поразки татарам під Озерною; Кримське ханство знову стало союзником Б. Хмельницького.

Віденське перемир’я 1656 р. між Польщею і Росією
Передумови	1655 р. — Швеція розпочала війну проти Польщі; зближення Москви з Польщею для спільної боротьби проти Швеції.
Зміст	— Припинення воєнних дій між Московською державою і Річчю Посполитою; спільні воєнні дії проти Швеції. — Отримання московським царем Олексієм Михайловичем можливості бути обраним польський королем після смерті Яна Казимира.
Наслідки	— Звинувачення Б. Хмельницьким царя в порушенні Переяславської угоди. — Пошук нових союзників: • укладення союзу із Трансільванією; • переговори зі Швецією, яка обіцяла сприяти створенню самостійної Української держави.

Дії українського війська протягом 1656-1657 рр.

— 1656 р. — трансільванський князь Д’єрдь II Ракоці переходить Карпати, розгортання бойових дій у Галичині.

— 1657 р. — відрядження на допомогу Д’єрдю II Ракоці козацького корпусу під керівництвом А. Ждановича, а згодом І. Богуна; здобуття об’єднаними військами Перемишля, Кракова, Варшави, Любліна й Берестя.

— Погіршення становища союзницьких військ через розгортання широкого визвольного руху в Польщі, напад Данії на Швецію, прибуття до Польщі кримського хана.

— Охоплення панікою Д’єрдя II Ракоці, який розпочав переговори з польським командуванням і капітулював; повернення козацького війська додому.