Історія України. Інтерактивний довідник. 6-11 класи

ТЕМА 20. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ

Брестський мирний договір між УНР та державами Четверного союзу

27 січня (9 лютого) 1918 р. — підписання Брестського мирного договору між Україною та державами Четверного союзу.

Основні умови

— Завершення війни між протиборчими сторонами.

— Відмова від взаємних територіальних та матеріальних претензій.

— Відновлення довоєнних кордонів між Україною та Австро-Угорщиною.

— Зобов’язання України надати країнам Четверного союзу 1 млн тонн збіжжя.

Значення

— Визнання України на міжнародній арені; можливість продовжити процес українського державотворення; відновлення влади УЦР.

— Звільнення України від більшовиків шляхом збройного втручання країн Четверного союзу (квітень 1918 р.).

— Залежність від німців, які використали скрутне становище України для вирішення власних продовольчих проблем.

Політика УЦР протягом березня-квітня 1918 р. Конституція УНР

— 7 березня 1918 р. — повернення УЦР до Києва.

— Уведення в обіг національної валюти — гривні.

— Затвердження державного герба — тризуба.

— Впровадження закону про громадянство.

— Скасування приватної власності на землю; прийняття закону про землю, за яким передбачалися соціалізація землі та встановлення максимуму землеволодіння.

— 29 квітня 1918 р. — прийняття УЦР Конституції УНР; обрання президентом М. Грушевського.

— Загострення суперечностей між УЦР та німецько-австрійською адміністрацією.

Гетьманський переворот. Українська Держава
29 квітня 1918 р.	Державний переворот і прихід до влади П. Скоропадського.

Внутрішня й зовнішня політика

— Зміна державного устрою: перетворення УНР на Українську Державу монархічного типу на чолі зі гетьманом.

— Структура влади: гетьман, Рада Міністрів, губернські та повітові старости, волосні старшини (усі посади призначали, а не обирали).

— Відновлення приватної власності; повернення націоналізованих підприємств, землі й майна попереднім власникам.

— Скасування 8-годинного робочого дня, заборона страйків тощо.

— Грошова система (запровадження гривні, відкриття банків).

— Збут товарів до Німеччини та Австро-Угорщини.

— Визнання української мови державною; відкриття українських університетів у Києві та Кам’янці-Подільському; заснування українських кафедр в університетах Харкова, Києва, Одеси; відкриття понад 150 гімназій та мережі шкіл; заснування Національного архіву, державної бібліотеки, Українського історичного музею, Національної галереї мистецтв, Українського театру драми та опери тощо.

— 27 листопада 1918 р. — створення Академії наук на чолі з В. Вернадським.

— Започаткування регулярної армії; відновлення українського козацтва.

— Установлення дипломатичних відносин із 12-ма країнами (пріоритет відносинам із Німеччиною та Австро-Угорщиною); 14 листопада 1918 р. — підписання під тиском Антанти грамоти про федерацію з небільшовицькою Росією.

Утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)
Жовтень 1918 р.	Утворення у Львові Української Національної Ради — політичного керівництва українського національно-визвольного руху.
Листопад 1918 р.	Листопадовий зрив — повстання, здійснене Українською Національною Радою силами УСС на чолі з Д. Вітовським у Львові для встановлення влади Західноукраїнської Народної Республіки; утворення українського уряду — Державного Секретаріату на чолі з К. Левицьким; проголошення самостійної Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), президентом якої було обрано Є. Петрушевича.

Державне будівництво. Акт Злуки УНР та ЗУНР

— Утворення дієвих органів влади шляхом проведення демократичних виборів.

— Закон про громадянство; проголошення української мови державною.

— Земельна реформа, за якою земля відчужувалася у великих власників і передавалася земельним комітетам; термін наділення селян землею не встановлювався; за самочинне захоплення земель — покарання.

— Державна монополія на продаж найважливіших продуктів.

— Введення національної валюти: гривні та карбованця.

— Запровадження 8-годинного робочого дня.

— Закон про національні меншини, який гарантував їм 30 % місць у майбутньому парламенті,

— Створення збройних сил Української Галицької Армії (УГА); на чолі — М. Омелянович-Павленко.

— 22 січня 1919 р. — Акт злуки: урочисте оголошення на Софійській площі в Києві універсалу про об’єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну.

Українсько-польська війна 1918-1919 рр.
Листопад 1918 р.	Початок українсько-польського протистояння, яке переросло у війну; розгортання боротьби за Львів; захоплення польськими військами Перемишля; відступ українських сил зі Львова; переїзд уряду ЗУНР до Тернополя.
Лютий 1919 р.	Місія Антанти на чолі з генералом Ж. Бартельмі, яка висунула вимогу негайно припинити воєнні дії та встановити демаркаційну лінію таким чином, що Львів і Дрогобицький район (нафта) залишалися за Польщею; відхилення урядом ЗУНР цієї пропозиції.
Квітень 1919 р.	Надання Францією військової допомоги Польщі (прибуття з Франції 70 тис. солдатів на чолі з генералом Ю. Галлером).
Травень 1919 р.	Наступ польської армії по всьому фронту; підтримка польського наступу Румунією, що захопила частину Підкарпаття.
Червень 1919 р.	Чортківська офензива — наступальна операція, у ході якої 25 тис. українських воїнів примусили відступити по всій лінії фронту 100-тисячну польську армію; виснаження армії УГА. Визнання представниками Антанти на Паризькій конференції права Польщі на окупацію Східної Галичини.
Липень 1919 р.	Окупація поляками Східної Галичини. Відступ УГА до річки Збруч.
Листопад 1919 р.	Надання Польщі радою Антанти 25-річного мандату на управління Східною Галичиною.

Прихід до влади Директорії

Листопад 1918 р.

— Утворення для керівництва повстанням проти П. Скоропадського Директорії — тимчасового органу державної влади Української Народної Республіки (УНР); склад — В. Винниченко (голова), С. Петлюра, Ф. Швець, А. Макаренко, П. Андрієвський.

— Початок антигетьманського повстання; виступ січових стрільців у Білій Церкві.

— Підписання угоди між Директорією та представниками окупаційних військ про нейтралітет останніх.

— Вирішальний бій під Мотовилівкою, у якому гетьманські війська зазнали поразки.

Грудень 1918 р.

— Зречення П. Скоропадським влади.

— Урочистий вступ Директорії до Києва.

— Проголошення Декларації з програмою дій Директорії, у якій проголошувалося відновлення УНР.

Державне будівництво та національна політика

— Скасування законів і постанов гетьманського уряду.

— Створення уряду — Ради народних міністрів.

— Встановлення українського варіанту радянської влади без більшовицького максималізму; влада в УНР належить трудовому народу.

— Позбавлення права голосу нетрудових, експлуататорських класів.

— Конфіскація поміщицьких земель; передача землі селянам без викупу.

— 8-годинний робочий день; робітничий контроль на підприємствах.

— Неспроможність створити боєздатну армію, розквіт отаманщини.

Друга війна Радянської Росії проти УНР
Листопад 1918 р.	— Анулювання РСФРР Брестського миру; постанова Раднаркому про невизнання України самостійною державою. — Створення маріонеткового Тимчасового робітничо-селянського уряду України, який керівництво більшовиків розглядало як свою «обласну» адміністрацію. — Оприлюднення Тимчасовим робітничо-селянським урядом у Суджі маніфесту про відновлення влади рад в Україні. — Початок наступу на Україну більшовицьких військ.
Січень 1919 р.	— Захоплення більшовицькими військами Харкова, куди переїхав Тимчасовий робітничо-селянський уряд України; перетворення Харкова на столицю більшовицької України. — Ультиматум Директорії УНР Раднаркому з вимогою припинити воєнні дії та вивести російські війська з території України; заява Раднаркому про те, що воєнні дії ведуть між собою війська Директорії та Українського радянського уряду, а російських військ там немає. — Оголошення Директорією війни Радянській Росії. — Захоплення більшовиками Полтави, Катеринослава.
Лютий-квітень 1919 р.	— Переїзд Директорії до Вінниці. — Радянські війська увійшли в Київ. — Розгром головних військових сил Директорії. — Здобуття більшовиками Криму.

Окупація військами Антанти півдня України
Грудень 1917 р.	Поділ Великою Британією та Францією Російської імперії на сфери впливу; Україна потрапила до зони французької відповідальності.
Вересень 1918 р.	Затвердження прем’єр-міністром Франції Ж. Клемансо плану встановлення військового контролю за північно-чорноморськими портами.
Листопад-грудень 1918 р.	— Висадка перших антантівських десантів у Севастополі. — Висадка 15-тис. військового десанту Антанти в Одесі, який змусив війська УНР залишити місто.
Січень-березень 1919 р.	— Взяття військами Антанти під свій контроль Херсона й Миколаєва. — Вимога французів поділити південь на дві частини: Київська, Волинська, Подільська, Полтавська, Чернігівська і частково Харківська губернії (під управлінням Директорії УНР) і «Южнорусский край» (під управлінням російської Директорії, створеної Антантою, до якої долучався представник Добровольчої армії); окупація «краю» французькими військами; створення єдиного антибільшовицького фронту на чолі з французьким командуванням. — Відхилення плану Директорією УНР та командуванням Добровольчої армії.
Березень-квітень 1919 р.	Війська Антанти під тиском частин Червоної армії, сформовані переважно з повстанських загонів отамана М. Григор’єва, залишили Херсон і Миколаїв, згодом — Одеси.

Більшовицький режим в Україні. Ухвалення Конституції УСРР 1919 р.
Січень 1919 р.	Постанова Тимчасового робітничо-селянського уряду України про зміну назви УНР на Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР); перейменування Тимчасового робітничо-селянського уряду України на Раду Народних Комісарів (РНК), яку очолив X. Раковський.
Січень 1919 р.	— Видання Тимчасовим урядом Декларації, у якій було заявлено про ліквідацію поміщицького землеволодіння, передачу землі селянам; націоналізацію підприємств. — Боротьба проти «петлюрівців», «буржуазних націоналістів».
Березень 1919 р.	Затвердження першої Конституції УСРР за зразком Конституції РСФРР, за якою було закріплено диктатуру пролетаріату, скасовано приватну власність.

Політика «воєнного комунізму»
Сільське господарство	— Уведення продрозкладки (насильницьке вилучення «надлишків» продовольства в селян); кругова порука. — Державна монополія на продаж і заготівлю хліба.
Промисловість	— Націоналізація (одержавлення) промисловості. — Загальна трудова повинність; мілітаризація праці. — Зрівняльний розподіл продуктів харчування серед працюючих.
Торгівля й фінанси	— Заборона приватної торгівлі, прямий товарообіг; встановлення твердих цін на товари. — Карткова система забезпечення міського населення. — Скасування плати за житло, транспорт.
Наслідки	— Економічна розруха; падіння життєвого рівня; розгортання повстанського руху проти політики більшовиків.

Денікінський режим в Україні

Встановлення

— 1919 р. — наступ армії А. Денікіна, яка встановила свій контроль над Кримом і Лівобережжям.

— Липень 1919 р. — перехід УГА за р. Збруч та об’єднання з армією УНР.

— 30 серпня 1919 р. — здобуття Києва українськими військами.

— 31 серпня 1919 р. — «Київська катастрофа» — здобуття Києва частинами Добровольчої армії А. Денікіна внаслідок неузгодженості дій УГА та армії УНР.

Заходи

— Поновлення приватної власності, повернення націоналізованих підприємств попереднім власникам; відновлення вільної торгівлі; скасування 8-годинного робочого дня.

— Сплата селянами великих контрибуцій.

— Національне гноблення; єврейські погроми.

— «Білий терор».

Перший «Зимовий похід» Армії УНР
Проведення	Грудень 1919 — травень 1920 рр.
Мета	Збереження армії УНР в умовах окупації України; підтримка антибільшовицького повстанського руху на Правобережжі; продовження національно-визвольної боротьби.
Очільник	М. Омелянович-Павленко.
Результат	1920 р. — перехід армії УНР у зайняті поляками райони; збереження армії УНР.

Повернення більшовицького режиму

— Опір майже всіх верств українського населення денікінському режиму.

— Грудень 1919 р. — утворення Всеукрревкому — тимчасового найвищого законодавчого та виконавчого органу влади на чолі з Г. Петровським; розгортання наступу більшовиків; захоплення Києва більшовиками.

— Лютий 1920 р. — відновлення діяльності ВУЦВК та РНК України.

— Формальне визнання незалежності УСРР.

— Відмова від політики русифікації.

— Відновлення політики «воєнного комунізму».

Передумови

Варшавська угода між УНР та Польщею (квітень 1920 р.):

• визнання Польщею незалежності УНР на чолі з Директорією;

• домовленість про спільні воєнні дії проти більшовиків;

• підпорядкування збройних сил УНР польському командуванню;

• передача Польщі західноукраїнських земель.

Перебіг подій
Квітень 1920 р.	Початок наступу польсько-українських військ.
Травень 1920 р.	Вступ польської армії та частин УНР до Києва; початок наступу Червоної армії.
Червень 1920 р.	Захоплення Києва більшовицькими військами.
Липень 1920 р.	Відступ польсько-українського війська; перенесення військових дій на територію Польщі та Галичини.
Серпень-вересень 1920 р.	Розгром більшовиків під Варшавою — Замостям («Диво на Віслі»), унаслідок якого Червона армія залишила Польщу та Західну Україну.
Жовтень 1920 р.	Підписання радянсько-польського перемир’я, що означало розрив Варшавської угоди.

Результат і наслідки

Ризький договір між Польщею, РСФРР та УСРР (березень 1921 р.):

• анулювання Варшавської угоди між Польщею та УНР;

• визнання Польщею УСРР;

• передача Польщі західноукраїнських земель;

• забезпечення умов національно-культурного розвитку для росіян, українців і білорусів на території Польщі.

Розгром військ П. Врангеля
Квітень 1920 р.	Призначення головнокомандувачем Добровольчої армії П. Врангеля.
Вересень 1920 р.	Зустріч делегації УHP із П. Врангелем для координації дій проти більшовиків; отримання від П. Врангеля обіцянки «політично порозумітися з Україною».
Листопад 1920 р.	Форсування Червоною армією Сивашу; узяття Перекопських і Чонгарських укріплень; остаточний розгром військ П. Врангеля в Криму.
Другий Зимовий похід Армії УHP (листопад 1921 р.)
Мета	Об’єднання дій розрізнених повстанських загонів, повалення радянської влади в Україні.
Учасники	Добровольці, колишні вояки армії УНР, що перебували на території Польщі, на чолі з отаманом Ю. Тютюнником.
Перебіг подій	Оточення учасників рейду червоноармійцями на чолі з Г. Котовським під м. Базар на Житомирщині. Майже 450 повстанців потрапили в полон, більшість з них була розстріляна. Невелика група разом з Ю. Тютюнником вирвалася з оточення і втекла до Польщі.
Історичне значення	Похід підрозділів армії УНР став останньою спробою збройним способом здобути незалежність України; цими подіями завершилася Українська революція 1917-1921 рр.

Холодноярська республіка (1919-1922 рр.)

Холодноярська республіка — самопроголошене державне утворення у Чигиринському повіті Київської губернії в урочищі Холодний Яр, зі столицею в с. Мельники.

Перебіг подій

— Формування Холодноярської республіки, яку захищала 15 тис. селянська повстанська армія, завдяки чому територія Черкащини довше за інші регіони України залишалася вільною від більшовицької окупації.

— Лютий-березень 1920 р. — взаємодія повстанців Холодноярської республіки з армією УНР, що здійснювала Перший зимовий похід.

— Весна-осінь 1920 р. — антибільшовицьке повстання під керівництвом І. Деркача; проголошення більшовиками амністії для тих, хто добровільно складе зброю; припинення боротьби багатьма отаманами, які погодилися перейти на бік радянської влади; репресії більшовиків проти повстанців.

— 1922 р. — припинення існування Холодноярської республіки після того, як повстанські отамани потрапили в засідку й були ув’язнені.

Зміст