Північна Америка. Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Учень/учениця:

• наводить приклади впливу господарської діяльності людей на природу материка;

• характеризує господарську діяльність;

• пояснює особливості освоєння материка людиною;

• оцінює вплив господарської діяльності людини на природні комплекси материка.

Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми. Ще у XIX ст. величезні площі США та Канади були рідко заселені індіанцями, неозорими степами рухалися мільйонні табуни бізонів. Потім степи розорали, ліси вирубали, бізонів майже винищили.

Історія не знала таких територіальних масштабів взаємодії людини та природи. Люди швидко змінили до невпізнанна природні ландшафти Америки. Природа не витримала і відповіла пиловими бурями, ерозією, селями та страшними повенями.

З десяти найбільших міських агломерацій світу дві знаходяться у Північній Америці. Друге місце в цьому списку належить столиці Мексики — Мехіко. Кількість жителів агломерації Мехіко — близько 24 млн чоловік, які живуть на площі 7350 км² із Щільністю населення понад 3000 осіб на 1 км². До того ж міська агломерація Мехіко розташована вище інших над рівнем моря. Тут природа змінена найбільше у світі. Природні умови столиці Мексики досить своєрідні. Величезне місто лежить у гігантській улоговині, оточеній звідусіль високими горами. Ця агломерація «випиває» таку кількість води з надр землі, що поступово «провалюється» в неї. Висока загазованість повітря, яке застоюється в улоговині та концентрація відпрацьованих газів автомобілів досягає небезпечних для життя людей меж.

Проблема загазованості особливо гостра і в іншій велетенській агломерації Північної Америки — Лос-Анджелесі. Дві із семи найбільш економічно розвинених країн світу — США і Канада — знаходяться у Північній Америці. Колись відстала Мексика швидкими темпами розвиває економіку, зростає і чисельність населення в країні. Розвиток економіки США, Канади та Мексики супроводжують інтенсивне будівництво дедалі нових заводів і міст, залізниць і автомобільних шляхів, вирубування лісів, розорювання степів. Видобуток корисних копалин, розвиток промисловості, зростання міських поселень, нераціональне освоєння Канадської Півночі й інших територій породжує чимало проблем, пов’язаних з охороною довкілля. Найгостріше вони відчуваються у промислово розвинених районах США. На кожен гектар території США щороку випадає до 13 т різних відходів у газоподібному, рідкому або твердому станах. Особливо небезпечним є чадний газ, який утворюється в результаті неповного згоряння пального в автомобільних двигунах. Із 150 млн т чадного газу 110 викидають різні засоби транспорту. На одну особу 1995 р. припадало 19 615 кг двоокису вуглецю. Важливою екологічною проблемою для США є виснаження водних ресурсів, які необхідні для життєдіяльності людини, поливу засушливих земель і функціонування промислових підприємств. За прогнозами спеціалістів, у найближчій перспективі потреби води у США становитимуть 1112 км³ на рік, тоді як реально можна використовувати лише 750-800 км³.

Важливою проблемою є збереження цілісності та врожайності сільськогосподарських угідь. Найбільшим лихом є ерозія, яка вразила у США половину орних земель.

Попри те, що промисловість у Канаді розвинена слабше, щільність населення значно нижча, ніж у США, проблеми охорони довкілля теж загострюються. Найбільш ураженою є природа Південної Канади, де промисловий розвиток досягнув неабияких розмірів і де повторюються ті самі проблеми, що і в США.

Складною проблемою є охорона екологічних систем північної Канади, де суворий клімат зумовлює меншу стійкість довкілля. Розвиток гірничо-видобувної промисловості, транспорту загрожує порушенням екологічної рівноваги тундри та північної тайги.

Наприклад, дуже чутливою до забруднення води, а особливо повітря, є рослинність північних широт. Лишайники, які є основним кормом північних оленів та інших тварин, за найменшої кількості окису сірки пригнічуються і поступово зникають.

Нині в Канаді та США думають над тим, як із найменшими втратами для природи продовжити освоєння величезних багатств півночі материка. Намагаються передбачити все, наприклад, під час прокладання доріг і нафтопроводів ураховують основні напрями міграції оленів карібу.

У США, Канаді та Мексиці було прийнято природоохоронні закони, які перетворили найцінніші й найцікавіші куточки природи на численні заповідники та національні парки.

Спадщина ЮНЕСКО у Північній Америці налічує близько 100 об’єктів природи та культури. За цим показником материк поступається лише Африці й Євразії. Найбільше відомих на увесь світ природних і культурних надбань знаходяться у Мексиці, США. У США проводять чималу роботу зі збереження довкілля. Під охороною федеральних властей перебуває 45 національних парків, 47 національних пам’яток, 3 національних заповідники, а також інші природоохоронні об’єкти. Існує більше 400 резерватів для охорони фауни (25 млн га). Найвідомішими національними парками США є Єллоустонський, Йосемітський, Секвойя, Глейшер, Великий Каньйон. Контроль над більшістю охоронних територій здійснює служба національних парків міністерства внутрішніх справ США. На 1000 мешканців країни припадає 742,7 га природоохоронних територій, що є шостим показником у світі після Данії, Австралії, Німеччини, Норвегії та Словаччини.

Безумовно, перлиною північноамериканської природи є Єллоустонський національний парк, створений 1874 р. Його розміщено на висоті близько 2300 м над рівнем моря. Парк відомий не лише своїми гейзерами-велетнями, але й неповторними вулканічними і тайговими ландшафтами. У його хвойних лісах збереглося чимало хижаків, зокрема, рідкісних на сьогодні чорних ведмедів і ведмедів грізлі.

Чудовим витвором природи в Північній Америці є Великий Каньйон річки Колорадо. Каньйон простягся на 350 км, завширшки від 6 до 28 км і глибина до 1,8 км. На річці Колорадо створено національний парк Великий Каньйон, заповідник Великий Каньйон і національний парк Каньйонленд. Щороку ці заповідні місця відвідують мільйони туристів.

Ще один відомий національний парк Північної Америки — Долина Смерті. Він лежить на 86 м нижче рівня моря. Це найбільша безводна пустельна западина в світі.

На території Йосемітського національного парку (3081 км²) розташовані тисячі озер і ставків, 2600 річок і струмків прокладено 1300 км туристичних маршрутів і 560 км доріг. Щороку парк відвідують понад 3,5 млн туристів. У парку понад 20 водоспадів, п’ять із яких мають висоту понад 500 метрів.

Найвищим водоспадом у Північній Америці й 20-тим за висотою серед найвищих водоспадів світу є Йосемітський водоспад заввишки 739 м.

Льодовики на території парку відносно невеликі за розміром і займають території, які здебільшого знаходяться в тіні. Багато льодовиків у парку відкрив 1871 р. Джон Мьюр. Сьогодні вони або повністю зникли, або втратили до 75 % своєї території. Це свідчить про глобальне потепління, яке зменшило кількість і розміри льодовиків у всьому світі, в тому числі і в Сьєрра-Неваді.

У Канаді налічується близько 40 національних парків, 9 із них занесено до списку Світової природної спадщини ЮНЕСКО, а 7 є кандидатами до нього. Ця друга за величиною площі у світі країна має своєрідну та дуже багату природу, на півдні якої знаходяться найбільші у світі прісноводні озера. Тут знаходиться більша частина знаменитого Ніагарського водоспаду.

У затоці Фанді, де спостерігають найвищі у світі припливи, теж організовано національний парк.

Парк Дайносор відомий на увесь світ як одне з найбільших сховищ скам’янілостей динозаврів у світі. Тут знайдено залишки більше ніж 500 динозаврів, які належать до 39 видів.

Один із найбільших у світі національний парк площею понад 44 тис. км², заснований 1922 р. — Вуд-Баффало. Він найбільший у Канаді і відомий тим, що на його території мешкає найбільше на континенті, понад 2500 голів, дике стадо американських бізонів. Тут гіпздяться рідкісні американські журавлі та пелікани, зустрічаються лосі та північні олені карібу, мешкають бобри, мускусні щури і вовки тощо.

Мабуть, найунікальнішою пам’яткою природи ЮНЕСКО в Мексиці є природоохоронна територія в мексиканському штаті Мічоакан і частково в штаті Мехіко. Це біосферний заповідних Маріпоса-Монарка. Його було створено в лісистій гірській місцевості на висоті 3000 метрів над рівнем моря 1980 р. з метою збереження природного ареалу проживання метелика Монарх, у 2008 р. став усесвітнім надбанням ЮНЕСКО, У період із листопада по березень на площі 56 259 га тут зимує понад мільярд дивовижних створінь природи. У парку знаходяться вісім колоній цього метелика.

Зміст