Географія. Опорні конспекти. 7 клас
ТЕМА 3. АВСТРАЛІЯ
Конспект № 26
Австралія. Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
Учень/учениця:
• називає характерні риси географічного положення, дослідників А. Тасмана, Дж. Кука, М. Фліндерса;
• позначає і показує на карті:
миси: Йорк, Південно-Східний, Стіп-Пойнт, Байрон;
моря: Коралове, Тасманове;
затоки: Карпентарія, Велика Австралійська;
острови: Тасманія, Великий Бар’єрний риф;
півострів Кейп-Йорк;
• характеризує особливості географічного положення;
• порівнює географічне положення Австралії й Африки;
• пояснює особливості заселення Австралії;
• визначає географічні координати та протяжність материка.
Австралія (7,6 млн км2) — найменший материк планети, який утримує за собою звання найвіддаленішого, найнижчого та найрівниннішого, найспокійнішого у тектонічному відношенні материка (відсутні землетруси та вулканізм), найпосушливішого та найменш заселеного материка. На материку відсутні області сучасного зледеніння. Біля східних берегів Австралії знаходиться найбільший кораловий риф світу — Великий Бар’єрний риф. Споруда простягається на 2600 км і займає 348 698 км2 поверхні океанічного дна. Органічний світ має найбільшу кількість ендеміків і реліктів, трава «росте» на деревах, а ліс не дає тіні. Австралію називають «країною навпаки», при просуванні на південь холоднішає, а на північ — теплішає, січень у нас місяць зимовий, в Австралії — літній. В Австралії найбільше у світі пасовище (його називають ранчо) має таку площу, як одна з європейських країн — Бельгія. Австралія — найдавніший материк, але одна з наймолодших державшу якої немає сухопутних кордонів із жодною країною.
Географічне положення материка. Австралія повністю знаходиться у Південній півкулі. Вона розташована майже в тих географічних широтах, що й Південна Африка, тобто її майже посередині перетинає Південний тропік. Це дає можливість порівнювати їх і припустити, що окремі риси природи, характерні для півдня Африки, тут будуть схожими. Якщо порівняти географічне положення Австралії та попереднього материка — Південної Америки, то можна зробити такий висновок. Крайньою північною точкою Австралії є мис Йорк, крайньою південною — мис Південно-Східний. Відстань між ними становить близько 3500 км. Крайньою східною точкою є мис Байрон, західною — мис Стіп-Пойнт. Вони знаходяться на відстані близько 4000 км одна від одної.
Клімат в Австралії так, як і на півдні Африки та Південної Америки, — тропічний пустельний. Слід зауважити, що площа згаданого тропічного кліматичного поясу в Австралії набагато більша, ніж площа такого самого поясу на згаданих материках у місці, де їх перетинає Південний тропік. Тож і клімат тут буде більш посушливим.
Африка й Австралія схожі між собою і за особливостями обрисів берегів. Вони розчленовані дуже слабо. Тому в Австралії замало заток, сприятливих для будівництва портів. Існує лише дві великі затоки — на півночі це затока Карпентарія, на півдні — Велика Австралійська.
Найбільші півострови — Арнем-Ленд і Кейп-Йорк — знаходяться на півночі. Вузька Торресова протока відділяє Австралію від другого за площею острова Землі — Нової Гвінеї. Цей острів за площею більший, ніж Україна. На півдні Бассова протока відокремлює від материка великий острів Тасманія.
Порівняння географічного положення Австралії та Африки
Із заходу Австралія омивається Індійським океаном, зі сходу — Тихим. На півночі та північному заході знаходяться мілководні Арафурське та Тиморське моря. З північного та південного сходу материк омивають води більш глибоких Коралового та Тасманового морів. У Кораловому морі, вздовж північно-східного узбережжя материка, простягнувся найбільший у світі кораловий риф, який має протяжність понад 2 тис. км, — Великий Бар’єрний риф. Він поступово звужується на північ убік Південного тропіка. Безліч островів і обмілин стають тут суходолом під час відпливів і ускладнюють судноплавство в цьому районі.
Відкриття та дослідження материка. Європейці з’явилися на материку пізніше, ніж в Африці чи Америці. Це пов’язано з тим, що Австралія серед заселених людиною материків знаходиться найдалі від Європи. Першими сюди припливли голландці. У першій половині XVII ст. вони дослідили північне, західне та південно-західне узбережжя материка. Голландський мореплавець Абель Тасман у середині XVII ст. обійшов Австралію з півдня і відкрив великий острів, який пізніше назвали його ім’ям.
Географічне положення Австралії
Як і зараз, Голландія була на той час невеликою країною і не могла освоювати відкриті землі, тому певний час приховувала відомості про них. Уже на той час голландці розуміли, що знайдена ними земля є новим південним материком.
Майже одночасно з голландцями 1606 р. іспанська експедиція відкрила Торресову протоку. Цього ж року голландська експедиція вирушає до Австралії з метою дослідити південну частину Нової Гвінеї. Вони оглянули затоку Карпентарія та берег півострова Кейп-Йорк.
У 1688 р. британський пірат, художник і письменник Дампір під час плавання під піратським стягом випадково наштовхнувся на береги Австралії. Повернувшись додому, він описав цю подорож та опублікував опис. Саме із цього часу Велика Британія почала цікавитися цими землями.
Відомий мореплавець Джеймс Кук 1770 р. під час свого першого навколосвітнього плавання відкрив східне узбережжя материка. Англійці не стали приховувати це відкриття й одразу оголосили Австралію британськими володіннями.
У 1792 р. англійський дослідник Метью Фліндерс уперше побачив Австралію, а вже 1795 р. у ролі навігатора та картографа він брав участь у плаванні до Австралії на кораблі «Релайєнс». Саме за сприяння Фліндерса було організовано наступну експедицію, метою якої було позначення на карті берегової лінії материка. Під час цієї експедиції на карті було позначено півострів Йорк, Великий Бар’єрний риф. Саме Фліндерс уперше назвав материк Австралією.
Колонізація материка європейцями. Наприкінці XVIII ст. уряд Великої Британії почав колонізувати цей континент. Важливе значення для прийняття урядом цього рішення мало ще й те, що 13 колоній у Великій Британії, Північній Америці здобули незалежність. Для країни це була не просто втрата територій у межах Нового Світу, але й можливість відправляти туди своїх каторжників.
Існує чимало інформації про те, що Австралія — це країна каторжників. Вважатимемо, що ті порушники закону, нащадки однієї четвертої сучасного населення Австралії, були просто його першими жителями.
Тож Австралія перетворилася на величезну колонію без колючого дроту й охорони, а найбільше місто Австралії — Сідней — виникло як колонія каторжників.
До речі, за останні 200 років на материк було завезено 160 000 ув’язнених, а сьогодні Австралія — це країна, у якій найменше порушують закон.
Пізніше розпочали дослідження внутрішніх районів, спрямоване на пошуки нових пасовищ і води, які почали приваблювати сюди дедалі більше громадян Великої Британії. Особливо сприятливими для проживання та розвитку фермерства були південно-східні та південно-західні узбережжя материка із субтропічним кліматом і багатими пасовищами.
Ще пізніше тут відкрили великі родовища золота і в Австралії почалася так звана «золота лихоманка». Найбільше місто Австралії того часу — Мельбурн — практично втратило всю чоловічу частину населення. Люди залишали роботу і вирушали на пошуки золота. Матроси з іноземних кораблів, які прямували у порти Австралії, перетворювалися на золотошукачів.
Золота дійсно знайшли дуже багато і колонія Великої Британії почала інтенсивно розвиватися, збільшувати чисельність населення, почали виходити газети, відкривались університети, музеї, театри, бібліотеки. «Золота лихоманка» дала могутній поштовх у дослідженні й освоєнні материка, розвитку економіки Австралії.
Рельєф і тектонічна будова Австралії. Австралія — найнижчий материк планети. За особливостями рельєфу вона близька до Африки, своєї найближчої родички. Пригадаємо, що Австралія разом з Африкою були частинами прадавнього материка Ґондвана.
В Австралії, як і в Африці, більшу частину площі материка займає докембрійська платформа з давнім і стійким кристалічним фундаментом. Її західна частина — Західно Австралійське плоскогір’я — трохи піднята. У межах плоскогір’я здіймається хребет Хамерслі з найвищою точкою 1236 м над рівнем моря. Плоскогір’я розбите долинами пересихаючих річок, які течуть в океан із сходу на захід. У багатьох місцях на поверхню виходять давні кристалічні породи, вік яких — кілька мільярдів років.
Дуже зруйновані часом хребти, наприклад, Макдоннелл, із висотою до 1510 м, підносяться в центральній частині материка. Далі на схід поверхня починає поступово знижуватись, а в районі озера Ейр місцевість лежить на 16 м нижче від рівня моря. Кристалічний фундамент перекритий тут товстим шаром осадових порід. Узагалі, всю середню частину Австралії займають низовини, які простягаються від затоки Карпентарія на півночі до Великої Австралійської затоки на півдні. Зокрема, це Центральна рівнина — найнижча і найпласкіша частина материка. Вона складається з морських і річкових відкладень, піску та глини. Висота її не перевищує 100 м, а деякі западини розміщені нижче океану на 10-12 м. «Червоним серцем Австралії» називають пустелю Вікторію та Велику Піщану пустелю. (Знайдіть їх на карті.) їхня поверхня справді має червоний колір, що зумовлено сполуками заліза, на які багаті піски пустель.
Пустелі Австралії незвичайні. Їх використовують як пасовища впродовж року, адже вони часто вкриті колючими чагарниками з низькорослих евкаліптів і акацій. Рослини тут так тісно переплетені, що місцями утворюють важкопрохідні хащі.
На південний захід, за триста миль від центру Австралії, розташована знаменита скеля Айєрс-Рок. Висота скелі від підніжжя сягає 300 м, а периметр підніжжя— 11 км. Це найбільший на планеті моноліт, вигляд якого вражає. Айєрс-Рок знаходиться серед рівнинної пустелі і, залежно від часу дня, змінює колір від червоного до рудого.
Для корінних жителів Австралії аборигенів це святе місце. Кожну ділянку цієї дивовижної гори, кожну велику тріщину на її тілі пов’язано в аборигенів із певним епізодом у їхній міфології про створення світу.
Східну окраїну материка займають невисокі, дуже зруйновані гори, що утворилися у палеозої, а в епоху альпійської складчастості розбиті розломами та підняті. Хребти невисокі, з куполоподібними вершинами із середньою висотою 800-1000 м. Землетрусів, діючих вулканів, гірських льодовиків тут немає. Великий Вододільний хребет із найвищою вершиною Косцюшко (2230 м) знаходиться в південно-східний частині Австралії в Австралійських Альпах. Середня висота Австралійських Альп 2000 м. Пологі західні схили розділені улоговинами, у деяких місцях збереглися конуси згаслих вулканів.
Корисні копалини Австралії. Оскільки Австралія й Африка колись були одним величезним материком і їхня геологічна будова близька, обидва материки складаються з кристалічних гірських порід магматичного походження, то й склад корисних копалин теж буде близьким. Як і в Південній Африці, в Австралії переважають рудні корисні копалини (золото, залізна й уранова руди, руди кольорових металів тощо).
Хоча «золота лихоманка» в Австралії давно закінчилася, золота тут і сьогодні видобувають чимало. Найбільші родовища золота знаходяться в пустельних районах Західної Австралії. У затоці Карпентарія зосереджено чималі запаси марганцевих руд. На південь від півострова Арнем-Ленд і далі на схід є поклади міді та поліметалевих руд.
Важливими для розвитку господарства країни сьогодні є величезні родовища залізної руди. Для розробляння її запасів і руд інших металів Австралії потрібні неабиякі додаткові витрати. Це пов’язано з пустельним, дуже жарким кліматом на материку. Але вміст чистого заліза в руді досягає тут 65-70 %. Складно знайти ще десь у світі щось подібне. Тож попри те, що Пілбара знаходиться в пустелі, де взимку температура повітря досягає +38 °С, а влітку +50 °С, це родовище активно експлуатують.
Багате на руди металів і східне узбережжя материка. Тут від півострова Кейп-Йорк до крайнього південного сходу знаходяться родовища алюмінієвих, олов’яних, титанових і поліметалевих руд. На півночі, півдні та в центральній частині Австралії розробляють родовища уранових руд світового значення. Вони є важливою сировиною для виробництва палива атомних електростанцій.
Як і Південна Африка, Австралія має чималі запаси нафти, газу та кам’яного вугілля. Буре вугілля видобувають на півдні материка поблизу міста Мельбурн, кам’яне вугілля — на східному узбережжі материка. Поклади нафти й газу виявлено в декількох місцях: на сході, півдні та в центрі материка.
