Біологія. Опорні конспекти. 7 клас

Тип КИШКОВОПОРОЖНИННІ (ЖАЛКІ)

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТА СПОСОБУ ЖИТТЯ КИШКОВОПОРОЖНИННИХ

Живуть кишковопорожнинні переважно у морській воді, лише незначна кількість є прісноводними. Представники цього типу можуть бути поодинокими і колоніальними. Для сучасних кишковопорожнинних характерні дві життєві форми (покоління): прикріплена форма — поліп і вільноплаваюча форма — медуза. Усі кишковопорожнинні хижаки.

Життєва форма тварин — це група особин, які мають подібні пристосування до існування в однаковому середовищі.

Поліпи зазвичай утворюють колонії, лише зрідка бувають поодинокими (гідра, актинія). У формі медузи кишковопорожнинні переважно живуть поодиноко. У багатьох представників цього типу обидві життєві форми чергуються упродовж життєвого циклу. Деякі (гідри, коралові поліпи) не мають вільноплаваючої форми — медузи. Інші втратили форму (покоління) поліпів. Існування у двох формах дає великі переваги. Завдяки медузоїдному поколінню і його личинкам відбувається розселення тварин. Життя поліпів коло дна, а медуз — у товщі води зменшує конкуренцію за їжу і місця проживання.

Схема будови тіла гідри: 1 — рот; 2 — кишкова порожнина; 3 — ектодерма; 4 — ентодерма; 5 — жалка клітина; 6 — травно-мускульна клітина; 7 — нервова клітина; 8 — шкірно-м’язова клітина; 9 — яйцеклітина; 10 — сперматозоїд

Прісноводний поліп — гідра поширений у водоймах України. Гідра веде малорухливий спосіб життя. Нижнім кінцем (підошвою) гідра прикріплюється до стебел і листків водяних рослин, корчів, каміння. На протилежному кінці тіла, навколо рота, розміщені 6-12 щупалець.

Тіло гідри утворене двома шарами клітин — зовнішнім, ектодермою, і внутрішнім, ентодермою. Між ними розміщений неклітинний прошарок драглистої речовини, що виконує опорну функцію.

Зовнішній шар тіла гідри утворений кількома типами клітин:

• шкірно-м’язовими, щільно розміщеними, що виконують захисну функцію. Крім того, біля основи кожної клітини міститься мускульне волоконце. Його скорочення призводить до того, що гідра може здійснювати певні рухи;

• жалкими, які розміщені переважно на щупальцях. У кожній із них є капсула з отруйною речовиною і жалкою ниткою. Клітина має чутливий волосок. Тільки-но якась тварина торкнеться цього волоска, жалка нитка з силою встромлюється в тіло жертви. Зазвичай спрацьовує одночасно багато жалких клітин, що викликає параліч або смерть дрібної жертви. Після цього жалкі клітини відмирають. Замість них формуються нові;

• проміжними, які дають початок всім іншим видам клітин. Завдяки цим клітинам гідра може відновлювати втрачені частини тіла, тобто регенерувати. Регенерація — відновлення організмом утрачених або пошкоджених органів і тканин, а також відновлення всього організму з його частин;

• нервовими, які мають довгі відростки, що контактують між собою, утворюючи нервову сітку (примітивну нервову систему);

• статевими, завдяки яким гідра розмножується статевим способом. Гідри — гермафродити. Гермафродитизм — наявність органів чоловічої і жіночої статі в Однієї й тієї самої особини. У гідри і яйцеклітини, і сперматозоїди формуються на одній особині.

Внутрішній шар тіла гідри утворений переважно такими типами клітин:

• травними, що мають джгутики та здатні утворювати псевдоніжки. Ці клітини здійснюють внутрішньоклітинне травлення;

• залозистими (секреторними), які виробляють травні ферменти та виділяють їх у кишкову порожнину. Цим забезпечується початкове перетравлення захопленої їжі. Отже, у кишковопорожнинних травлення порожнинне і внутрішньоклітинне.

Розмноження гідри. Упродовж сприятливої пори року гідра розмножується нестатевим способом — брунькуванням.

Нестатевий спосіб розмноження гідри (брунькування)

Брунькування відбувається без участі статевих клітин. Брунька — це випинання на стінці тіла. Вона збільшується, на вільному кінці утворюються рот і щупальця. Із часом виникає підошва. Нова особина відокремлюється від материнської і починає самостійне життя. У колоніальних поліпів дочірні особини не відокремлюються від материнських, внаслідок цього колонія росте.

Статеве розмноження відбувається з настанням несприятливих умов. Зигота вкривається багатошаровою оболонкою, і в такому стані гідра зимує. З настанням сприятливих умов зигота починає ділитися і перетворюється на маленьку гідру.