Біологія. Опорні конспекти. 7 клас
РІЗНОМАНІТНІСТЬ ССАВЦІВ (екологічні групи ссавців)
Типово наземні ссавці живуть у лісах і на відкритих просторах. Мають пропорційно складене сильне тіло, добре розвинену мускулисту шию, високі ноги, особливо рослиноїдні. Хижі мають не такі довгі ноги, однак у тих, що переслідують здобич, вони довші, ніж у тих, які її підстерігають. Представники: олені, коні, антилопи, жирафи, вовки, гепарди, леви, тигри тощо.
Олень
Стрибаючі наземні ссавці мають сильні й довгі задні ноги та вкорочені, слабші передні.
Тушканчик (земляний заєць)
Представники: зайці, тушканчики, кенгуру тощо.
Наземно-деревні ссавці живуть у лісах із деревно-чагарниковою рослинністю, гнізда будують на деревах, корм добувають як на землі, так і на деревах. У цих ссавців витягнуте сильне і гнучке тіло, вкорочені ноги з гострими кігтями.
Представники: білка, соболь, куниця, бурундук тощо.
Бурундук
Підземні ссавці пристосовані до риючого способу життя. У них коротке вайлувате тіло, шийний відділ непомітний, хвіст короткий (редукований). Шерсть коротка, густа, без ворсу, ноги короткі, із сильною мускулатурою і великими кігтями. Вушні раковини редуковані, зір поганий. Добре розвинені нюх і дотик.
Борсук
Представники: борсук, кріт, землерийка, сліпак тощо.
Літаючі ссавці освоїли повітряне середовище. Передні кінцівки в них перетворені на довгі і гнучкі крила, що з’єднані перетинкою з тулубом, задніми кінцівками і хвостом. На грудині — кіль, до якого прикріплюються міцні м’язи.
Кажан
Ці тварини здатні до ехолокації.
Представники: кажани, крилани тощо.
Водні й навколоводні (напівводні) ссавці
Водні ссавці мають обтічну торпедоподібну форму тіла. Голова злита з тулубом. Головний орган руху — хвостовий плавець або ласти. Підшкірний жир забезпечує теплоізоляцію. Представники серед китоподібних: кит синій, кашалот; серед ластоногих: моржі, тюлені, морські котики.
Афаліна
Навколоводні ссавці на ногах мають плавальні перетинки, функцію руля виконує хвіст.
Ондатра
У цих тварин добре розвинений шерстяний покрив; підшерстя густе і тепле. Вони вправно плавають і пірнають, на суходолі пересуваються повільніше. Представники: хохуля, бобер, видра тощо.
Сезонні явища в житті ссавців помірної смуги
1. Підготовка до розмноження: вибір місць, сприятливих для народження та вирощування малят. Деякі тварини (наприклад, морські котики) мігрують на пустинні острови; лисиці і песці вибирають затишні місця серед кущів, густої трави, каміння, де облаштовують нори; білки, ондатри, ховрашки будують або ремонтують нори, гнізда.
2. Період народження та виховання малят. У цей час ссавці ведуть прихований спосіб життя. Кочові копитні, крупні види кішок, вовки стають осілими.
3. Період підготовки до зими. У більшості тварин відбувається линяння: змінюється густота хутра та його забарвлення. Цей період пов’язаний із підсиленим живленням і накопиченням жиру. Багато ссавців мігрують у багатші на корм місця. Копитні до зими об’єднуються у великі стада, а хижі, наприклад вовки, утворюють зграї. Деякі ссавці (миші лісові, білки, бобри, хом’яки) на зиму запасаються кормом.
4. Зимівля. Цей період вимагає від багатьох ссавців значної перебудови способу життя. Через значне зниження температури повітря різко зменшується кількість корму, стає дедалі складніше його добувати, погіршується його якість. Одним із пристосувань до подолання цих труднощів є підвищення рухливості звірів у пошуках корму. Так буває у багатьох хижих (вовків, лисиць, тигрів, барсів тощо), у гризунів (білок, зайців), у багатьох видів копитних. Більш глибокими пристосуваннями є зимова сплячка та запасання на зиму корму. Деякі ссавці (ведмеді, борсуки, собаки єнотоподібні) впадають у зимовий сон. У них знижується рівень обміну речовин, температура тіла, зменшується число дихальних рухів. За справжньої зимової сплячки температура тіла падає до +1°...+2°С. Спляча тварина зовні нагадує замерзлу. У глибокий сон впадають їжаки, ховрахи, бабаки. Деякі ссавці роблять великі запаси корму. Особливо це властиво гризунам. У свої схованки вони збирають зерна злаків, зрідка насіння інших трав та дерев, лишайники, суху траву, корінці. Лише небагато хижих звірів також роблять запаси: норка, тхір тощо. Ці звірі у своїх схованках зберігають жаб, вужів, дрібних звірків тощо. Іноді невеликі запаси корму роблять ведмеді, куниці, росомахи, лисиці.
Значення ссавців
|
У природі |
У житті людини |
|
Великі ставці (слони, копитні), живлячись рослинами, не дають розростатись деревам і кущам, чим підтримують у природному стані відкриті ландшафти — степи, савани. Великі та середніх розмірів ссавці контролюють чисельність дрібних травоїдних ссавців, отже, впливають на рослинний покрив. Дрібні ссавці поїдають велику кількість безхребетних тварин і насіння рослин, самі служать кормом для інших тварин |
Свійські та промислові тварини. Завдають чимало шкоди культурним рослинам. Переносники збудників небезпечних захворювань |
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Риси організації ссавців, що дозволили їм посісти панівне положення в природних угрупованнях
• Високорозвинений головний мозок. Більша частина мозкової речовини ссавців зосереджена в корі півкуль переднього мозку. Кора координує роботу всіх інших відділів мозку та є центром вищої нервової діяльності. «Спілкуванням» тварин керують лобні частки кори, у людини вони пов’язані з мисленням,
• Добре розвинені органи чуття. У жителів відкритих просторів розвинувся гострий зір, у тварин, активних вночі і в сутінках, — слух і нюх. Тільки у ссавців орган слуху утворений трьома відділами, у тому числі зовнішнім вухом. У середньому вусі є три слухові кісточки. Поєднання високорозвиненої нервової системи з досконалими органами чуття забезпечило складні форми поведінки ссавців.
• Удосконалена травна система. Травна трубка довга та чітко диференційована на відділи. У ссавців зазвичай є добре розвинені губи, що дозволяє їм споживати різноманітний рідкий корм.
• Удосконалена дихальна система. Альвеолярна будова легень збільшила площу газообміну, що в 50-100 разів перевищує поверхню тіла. Дихальні рухи відбуваються не тільки за рахунок зміни об’єму грудної клітки, а й за рахунок діафрагми. Діафрагма — грудочеревна перетинка, що поділяє порожнину тіла на грудну і черевну. Вона властива тільки ссавцям.
• Удосконалена кровоносна система. Завдяки чотирикамерному серцю (як і у птахів) органи тіла отримують артеріальну кров, збагачену киснем. Численні еритроцити дрібні, не мають ядер, тому переносять велику кількість кисню.
• Підвищена інтенсивність процесів обміну речовин, що відбулося завдяки удосконаленню травлення, дихання, кровообігу, виділення і забезпечило абсолютну незалежність температури тіла від температури навколишнього середовища.
• Внутрішні запліднення і розвиток зародка, що забезпечило виживання потомства, яке у зв’язку з цим нечисленне.
Отже, завдяки різноманітним пристосуванням (адаптаціям) і дуже широкому (порівняно з іншими хребетними) використанню кормових ресурсів, ссавці разом із птахами, комахами і квітковими рослинами належать до панівних груп в екосистемах Землі.
Ссавці Червоної книги України (68 видів)
Вечірниця велетенська
Видра річкова
Горностай
Ведмідь бурий
Зубр
Тхір лісовий
ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ
1. Які середовища існування заселили ссавці?
2. Які ознаки будови відрізняють ссавців від інших тварин?
3. Які особливості будови ссавців зумовлені пристосуванням до життя у наземно-повітряному середовищі?
4. Якими є особливості будови ссавців, що можуть літати?
5. Як ссавці пристосовані до життя у водному середовищі?
6. Як ссавці пристосовані до життя в різних екологічних умовах?
7. Якими є роль ссавців у природі та значення в житті людини?
ЦЕ ЦІКАВО!
• Розміри ссавців дуже різноманітні: від 3,8 см у бурозубки карликової і до 30 м і більше у кита синього.
• Вік ссавців: від кількох місяців (у полівок) до кількох десятків років (у природі слон індійський живе 70-80 років, зубр — 50, ведмідь білий — 30-50, олень — 25, кит — до 20, вовк — 12-15, заєць — 5-7 років).
• Кут зору котів — 187°, собака бачить у межах 83°, лев — 120°, людина — 125°.
• Довжина тіла морського хижака Косатки 11 м, окрім того, у неї велика зубата паща. Шлунок одного з убитих хижаків містив 13 дельфінів і 14 морських котиків.
• Гепард бігає зі швидкістю 80 км/год, вовк — 45 км/год, слон — 20 км/год.
• Маса кита синього 150 т. Це маса майже 25 слонів. Маса язика кита синього 300 кг, а серця — 600-700 кг. З одного такого кита можна отримати близько 50 т жиру. Щоб отримати таку кількість жиру, довелось би вбити 8000 баранів.
• Найменша мавпа — чічіко. Вона на зріст така сама, як щур. Її можна посадити на долоню.
