Біологія. Опорні конспекти. 7 клас

Клас ССАВЦІ (ЗВІРІ)

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТА СПОСОБУ ЖИТТЯ ССАВЦІВ

Найдосконаліші хребетні тварини, для яких характерні такі прогресивні риси: високий розвиток кори півкуль головного мозку; теплокровність; терморегуляція; диференціація зубів; волосяний покрив; внутрішнє запліднення, розвиток зародка в матці й живородіння тощо.

Тіло ссавців вкрите шкірою з шерстю чи волоссям. Волосяний покрив періодично замінюється, тварини линяють. Шкіра багата на залози: потові, сальні, пахучі. Для всіх ссавців характерна наявність молочних залоз, які є видозміненими потовими залозами.

Шкіра утворена двома шарами: епідермісом і власне шкірою (дермою). Епідерміс дає початок, крім волосся, нігтям, кігтям, копитам, рогам, лускам. Добре розвинена підшкірна жирова тканина. У китів і тюленів через повну або часткову редукцію волосяного покриву функцію терморегуляції виконує ця тканина. Для ховрахів, бабаків, борсуків підшкірний жир — основний поживний матеріал під час сплячки.

Хребет у ссавців утворений п’ятьма відділами. У черепі переважає черепна коробка. Шийний відділ хребта утворений, як правило, 7 хребцями, Кінцівки розміщені під тулубом та значно піднімають його над землею. Добре розвинена мускулатура, є підшкірні м’язи.

Зуби ссавців поділяють на різці, ікла і кутні. Усі вони виконують різні функції. Різці зрізують корм, ікла відривають шматки корму, утримують здобич та слугують для захисту. Кутні зуби мають плоску жувальну поверхню, тому можуть перетирати корм. Слина містить травні соки.

Єдиний орган дихання ссавців — легені (близько 1 % — дихання через шкіру). Вони мають альвеолярну будову. Завдяки дихальним рухам відбувається не тільки газообмін, а й терморегуляція (особливо коли слабо розвинені потові залози) — підвищується випаровування води.

Серце ссавців чотирикамерне. Кров виходить із серця по лівій дузі аорти і рухається по двох колах кровообігу.

У ссавців видільну функцію, крім нирок, виконують і потові залози.

Складна поведінка і реакції на різноманітні зовнішні подразники пов’язані у ссавців з прогресивним розвитком кори півкуль переднього мозку. Сіра речовина (кора) вкриває білу. Збільшений об’єм і мозочка, що пов’язано зі складними і точними рухами. Значно ускладнені й органи чуття: добре розвинений нюх; орган слуху утворений вушною раковиною, слуховим ходом, середнім (три слухові кісточки) і внутрішнім вухом. Досконалим є й орган зору. Орган дотику часто має вигляд дотикових волосин — вібрисів.

Ссавцям властиві внутрішні запліднення і розвиток зародка. Яйцеклітини майже позбавлені жовтка. Зародок розвивається у матці. Зв’язок зародка з організмом матері відбувається за рахунок плаценти (звідси і назва вищих звірів — плацентарні). Плацента — це орган, який здійснює зв’язок між організмом матері і зародком у період внутрішньоутробного розвитку. Через плаценту зародок отримує кисень і поживні речовини з крові матері, а в кров матері виділяє вуглекислий газ і продукти розпаду. Тривалість внутрішньоутробного розвитку (вагітності) різна у ссавців різних видів і залежить переважно від розмірів тварини. Так, вагітність у хом’яків і мишей триває 11-15 діб, у собак — 2 місяці, у слонів — 20-22 місяці.

Отже, теплокровність та пов’язаний із нею захист тіла волосяним покривом (а в деяких, наприклад ластоногих і китоподібних, добре розвиненим жировим шаром), турбота про нащадків (вигодовування молоком) разом із розвитком нервової системи дозволили ссавцям заселити всі області землі від Північного полюса до берегів Антарктиди та освоїти не лише суходіл, але й повітряне (рукокрилі) і водне середовища (ластоногі та китоподібні).