Біологія. Опорні конспекти. 7 клас
РІЗНОМАНІТНІСТЬ АМФІБІЙ
1. Ряд Хвостаті амфібії
Хвостаті амфібії поширені переважно у Північній півкулі.
Саламандра велетенська
Ці тварини мають видовжене, стиснуте з боків тіло з невеликою головою, довгим хвостом і короткими кінцівками, іноді задні кінцівки відсутні. У деяких видів усе життя наявні личинкові органи дихання — зовнішні зябра. Живляться хвостаті амфібії молюсками, ракоподібними, червами, пуголовками.
Представники: саламандра велетенська, саламандра плямиста, тритон карпатський, тритон гірський тощо.
2. Ряд Безхвості амфібії
Безхвості амфібії мають коротке, без хвоста тіло з довгими задніми кінцівками, хоча хвіст у цих тварин колись був, оскільки й до сьогодні зберігся хоча б один хвостовий хребець. Багато представників безхвостих — тварини суходолу, а водне середовище їм необхідне лише в період розмноження. Деякі безхвості амфібії піднялися на дерева і ніколи не спускаються на землю, інші — навчились зариватися у ґрунт. Є й такі, що більшу частину життя проводять у воді. Переміщуються амфібії у воді за допомогою задніх лап, передні притискають до тіла, щоб не заважали. По землі можуть переміщуватись кроками та віддають перевагу стрибкам. Багато деревних жаб, як маленькі мавпочки, вміють чудово лазити по тоненькому гіллі. Можуть вони і рити нори задніми лапами. Для цього на лапах дуже розвинулась п’яткова мозоля, якою вони користуються, наче лопатою.
Австралійська зелена квакша
Усі безхвості амфібії в дорослому стані — хижаки. Основне знаряддя добування корму — язик. Самі вони є кормом для інших тварин, тому більшість має захисне забарвлення. Ріст тіла безхвостих амфібій супроводжується періодичним линянням шкіри. У наших жаб озерних линяння відбувається 4 рази на рік. Шкіра спочатку сповзає з ніг, потім з тулуба, а коли від неї звільняється голова, шкіра з’їдається.
Представники: ропуха очеретяна, квакша звичайна, жаба прудка. Найдрібніша — гірська жабка (1 см), найбільша — жаба голіаф (близько 25 см).
3. Ряд Безногі амфібії
Черв’яга кільчаста
Безногі амфібії — постійні жителі суходолу (за винятком кількох видів) вологої тропічної зони. Вони добре пристосовані до життя у ґрунті: червоподібне тіло, позбавлене кінцівок, рудиментарні очі, нерозвинений слух — відсутні середнє вухо і барабанна перетинка. Ґрунтових комах відшукують за допомогою добре розвиненого нюху, можуть живитися гниючими рослинними рештками.
Значення амфібій
|
У природі |
У житті людини |
|
Ланки в ланцюгах живлення. Регулюють чисельність безхребетних тварин |
Відіграють певну роль в еволюції тваринного світу — найпримітивніші тварини суходолу (теоретичне значення). Окремі види — класичні лабораторні тварини. Деякі види — делікатесний продукт харчування |
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
• Амфібії — перші хребетні, що освоїли суходіл. Переваги життя на суходолі: достатня кількість різноманітних безхребетних (корму), відсутність конкурентів і хижаків.
• Проте амфібії ще не повністю втратили зв’язок із водним середовищем. Вода необхідна їм для розмноження і розвитку личинок, деяким видам вона слугує середовищем існування.
• Шкіра в амфібій завжди волога. Вона є важливим, а іноді і єдиним органом дихання.
• Поява п’ятипалих кінцівок наземного типу. Між пальцями стопи — плавальні перетинки.
• Пристосування до життя на суходолі: очі з рухомими повіками і слізними залозами. Наявні у середньому вусі слухова кісточка і барабанна перетинка.
• Поява легень, трикамерного серця і двох кіл кровообігу.
Амфібії Червоної книги України (8 видів)
Тритон Кареліна
Тритон карпатський
Тритон дунайський
Тритон гірський
Саламандра плямиста
Ропуха очеретяна
Жаба прудка
Кумка жовточерева
ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ
1. У яких середовищах існування трапляються амфібії?
2. Які ознаки будови відрізняють амфібій від інших тварин?
3. Які особливості будови амфібій зумовлені пристосуванням до життя на суходолі?
4. Які особливості будови амфібій зумовлені пристосуванням до життя у воді?
5. Якими є особливості способу життя хвостатих, безхвостих і безногих амфібій?
6. Якими є роль амфібій у природі та значення в житті людини?
ЦЕ ЦІКАВО!
• Шкіра у жаб, на відміну від вищих тварин, прикріплюється до тіла не суцільним шаром, а лише в певних місцях. Решта підшкірного простору заповнена рідиною. Ця рідина використовується жабою для вироблення слизу.
• Не зміям, як багато хто з нас вважає, і не японській рибі тетрадону, а саме амфібіям належить першість в утворенні сильнодіючих отрут. «Чемпіоном» є крихітна жителька тропічних лісів Колумбії, розміром лише 2-3 см, — жаба кокоа. Слиз її шкіри може коштувати людині життя. Зі шкіри кокоа індійці готували отруту для стріл. Однієї жаби достатньо для того, щоб отриманою отрутою змазати 50 стріл. Поранена такою стрілою тварина миттєво гине, та м’ясо її безпечне для людини. Отрута на наконечниках оброблених нею стріл зберігається до 15 років.
Кокоа
• Переважна більшість безхвостих амфібій веде осілий спосіб життя і дуже прив’язана до своєї території. Якщо їх перенести на нове місце, вони зуміють знайти дорогу «додому».
• Навіть дуже отруйні амфібії рідко живуть довго, особливо жительки півночі. Вони щороку стикаються з труднощами зимівлі. У неволі амфібії живуть значно довше: землянка (часникова жаба) і жаба ставкова — до 10 років, жаба-бик — 16, жаба трав’яна — 18, квакша звичайна — 22, джерелянка і жаба дивовижна — 29, ропуха сіра — до 36 років, продовжують весь час рости і досягають найбільших розмірів під кінець життя.
• Пальці задніх лап жаб з’єднані шкірною плавальною перетинкою. Вони рухаються у воді за допомогою швидких поштовхів. Цей спосіб плавання дуже ефективний. Він був покладений в основу таких спортивних стилів плавання, як брас і батерфляй. А сама конструкція кінцівок була скопійована при створенні ласт — необхідної речі водолазного костюму.
• У Парижі перед будівлею Пастерівського інституту встановлено пам’ятник жабі. Другий пам’ятник був споруджений в Токіо за гроші, зібрані студентами-медиками. Обидва пам’ятники — данина поваги і вдячності за неоціненні заслуги цих створінь перед наукою. Саме жаби майже 200 років тому дали поштовх розвитку науки про електрику і забезпечили перші, ще боязкі кроки вчених на шляху розкриття її законів.
