Історія України опорні конспекти 9 клас

Україна в російсько-французькій війні 1812 р.

Україна в планах Наполеона

1. Наполеон прагнув передати частину українських земель союзникам у війні з Росією:

• польському королю — Правобережну Україну;

• австрійському імператорові — Волинь та залишити йому всю Галичину;

• турецькому султанові — Крим і Північне Причорномор’я.

2. Решту території України планувалося переділити на “наполеоніди” — військово-адміністративні колоніальні області, очолювані наполеонівськими генералами, які забезпечували б подальші військові походи французів матеріальними та людськими ресурсами.

У боротьбі проти Росії Наполеон мав намір використати Задунайську Січ (козакам було надіслано гроші, проводилась агітація, щоб заохотити їх до участі у воєнному поході проти Росії). Задунайці лишились осторонь.

12(24) червня 1812 р. Вторгнення наполеонівських військ у межі Російської імперії.

Наполеонівська армія налічувала 640 тис. осіб та 1372 гармати.

Армія Олександра І — 547 тис. вояків.

Усю російську армію було розділено на три частини:

• армія під командуванням генерала М. Барклая де Толлі захищала шлях на Петербург;

• війська під керівництвом генерала П. Багратіона захищали шлях на Москву;

• вояки, очолювані генералом А. Тормасовим, захищали шлях на Київ.

Причини війни

Прагнення Наполеона:

• “перекроїти” карту Європи, встановити гегемонію Франції у європейській та світовій політиці;

• домогтися європейського і світового панування, а для цього розгромити і позбавити самостійності провідні держави Європи (насамперед Велику Британію та Росію).

Привід до війни — відмова імператора Росії Олександра І підтримувати континентальну блоку Великої Британії.

Ця війна увійшла в історію під назвою Вітчизняна війна 1812 p., оскільки в ній брали участь не тільки армія, а й загони добровольців, мирне населення і не лише в Україні, а й на всіх окупованих територіях Російської імперії.

Ставлення українських поміщиків та інтелігенції до Наполеона

У ставленні до Наполеона утворилося два табори.

1. Консерватори.

їх лякала революційна Франція та її імператор. У російському самодержавстві вони вбачали охоронця громадського ладу і спокою.

На таких позиціях стояли: полтавський, магнат В. Кочубей;

поет І. Ковінько, перебуваючи в діючій армії, написав ряд патріотичних творів.

2. Автономісти.

Вбачали в особі Наполеона визволителя від російської тиранії.

Висловлювали радість і надії, що з приходом французької армії буде введено прогресивне законодавство й Україна стане автономною чи незалежною.

На таких позиціях стояли:

• переяславський магнат Василь Лукашевич;

• волинський дідич Чайковський, який організував козацьке “рушення” на допомогу Наполеону;

• подільський дідич Марлецький, який створив у своєму маєтку республіку і проголосив права людини;

• полтавський дворянин Василь Капніст, який виступив проти “московської тиранії”.