Історія України опорні конспекти 9 клас

Народовці

Народовці — політична течія ліберального напряму, яка бере свій початок від Львівського гуртка, заснованого

1861 р. групою молодих письменників і громадських діячів. Це була українофільська тенденція у суспільно-політичному русі, яка виступала за єдність українських земель, розвиток української літератури на живій народній основі, за створення єдиної літературної мови.

Народовці з’явилися у 60-х роках XIX ст., коли молода інтелігенція вела культурницьку роботу, яка повинна була сприяти національному відродженню. Активну участь у цій роботі брали вчителі, студенти, письменники, юристи.

Ці ідеї мали широку підтримку і у Наддніпрянській Україні.

У вирішенні внутрішніх проблем народовці орієнтувалися не на російського царя, а на український народ, присвятили себе служінню народу, звідси і назва „народовці”. Вони доводили, що український народ — це окремий народ, який займає територію від Кавказу до Карпат.

Москвофільство і малоросійство

Москвофіли — суспільно-політична течія, що об'єднувала частину інтелігенції, духовенства та сільської буржуазії, які покладали надії на допомогу від Росії та прагнули єдності з російським народом.

Передумови виникнення москвофільства:

• втрата українським народом власної державності;

• зневіра частини населення західноукраїнських земель у можливість вирішити місцеві проблеми власними силами;

• багатовікове іноземне поневолення;

• роздробленість і відокремленість частини земель;

• низький рівень національної самосвідомості мас. Заперечували існування східнослов’янських націй (української, білоруської та російської), обстоювали тезу „про єдиний загальноросійський народ”, до якого зараховували й населення Східної Галичини, Північної Буковини, Закарпаття.