Історія України опорні конспекти 9 клас

Розширення внутрішнього ринку

Після реформи 1861 р. пожвавилася внутрішня торгівля і зросли її обсяги.

1. Виникли нові форми торгівлі — укладення контрактів (договорів) на товари.

2. Проводилися ярмарки.

На ярмарках поширився оптовий продаж за зразками. Внаслідок цього ярмаркова торгівля набула характеру біржових операцій.

3. Пожвавилися базари.

У 60—80-х роках XIX ст. їх кількість зросла з 350 до 900. До товарно-грошових відносин активно долучилися селяни, які продавали продукти харчування.

У 1882 р. державні органи видали 54 тис. посвідчень на розвізну й понад 1,8 тис. — на розносну торгівлю.

4. Скрізь в Україні зростала постійна торгівля.

Відкривалися великі універсальні магазини, різні крамниці, особливо у великих промислових центрах.

5. Швидко розвивалося купецтво.

Серед купців України переважали росіяни і євреї, українців було менше.

Розвиткові внутрішнього ринку сприяли:

1. Спеціалізація окремих регіонів України.

Спеціалізація сприяла розширенню внутрішньої торгівлі. Південь України став головним районом виробництва товарного зерна.

Правобережна Україна спеціалізувалася з вирощування пшениці й цукрових буряків, що сприяло розвиткові цукрової і харчової промисловості та внутрішньої і зовнішньої торгівлі.

Лівобережна Україна спеціалізувалася з виробництва зерна, тютюну і частково цукру.

2. Розвиток транспорту

Залізничний транспорт

— 1863—1867 pp. Збудовано першу залізницю — Балто-Одеську завдовжки 219 верств (Балта — повітове містечко Подільської губернії).

— 1866—1871 pp. Будівництво великої залізниці Київ — Одеса.

— 1869 р. Побудовано Курсько-Харківсько-Азовську залізницю.

— 1884 р. Відкриття Катерининської залізниці, що з’єднала Донбас із Криворіжжям. Будівництво цієї залізниці було зумовлене потребами розвитку важкої промисловості.

— До 1900 р. всі головні міста України були з’єднані залізничним сполученням.

— У 1900 р. довжина залізничної колії в Україні сягала 8417 км і становила одну п’яту всієї залізничної мережі Росії.

Вади

Усі найбільші залізниці спрямовувалися до поза-українських центрів в інтересах Російської імперії, а не України. Регулювання цін за перевезення вантажів залізницями здійснювалося в інтересах Росії.

Вигідніше було промислову й сільськогосподарську продукцію вивозити залізницями за межі України, ніж розвозити її по Україні своїм споживачам.

Річковий транспорт

— Чимало вантажів перевозилось такими річками, як Дніпро, Південний Буг, які з’єднували українські губернії з центром Росії.

— На Дніпрі почали використовувати пароплави, яких на кінець XIX ст. було 400; втім вони становили лише одну шосту кількості суден річкового флоту України.

— Як і перше, переважали судна без парових машин, що майже всі були дерев’яними.

— Пристані не мали причалів і навантажувально-розвантажувального устаткування.

— Річковий транспорт значно поступався залізничному. Ним перевозили лише 2% вантажів.

Ґрунтові шляхи України

Вони були занедбані та найгірші в Європі.

Протяжність бруківок становила 19 тис. км.