Історія України опорні конспекти 7 клас

Феодальні відносини та землеволодіння

У Київській Русі зростало феодальне землеволодіння і феодальна залежність селян. Смерди поступово втрачали господарську самостійність і особисту свободу.

Феодальне господарство базувалося на використанні результатів праці залежних селян. Панівною формою феодального землеволодіння була вотчина.

Вотчина поділялася на:

• землі, якими користувався безпосередньо феодал;

• селянські землі.

Господарським, адміністративним і військовим центром вотчини був феодальний замок, який мав назву двір.

Феодальний двір - адміністративний і господарський центр феодальних володінь (вотчини). Тут був палац, а також житлові приміщення для слуг. Садиба феодала була укріплена й іноді називалася “грядом" (фортецею, замком).

Вотчина - великі земельні володіння, що передавалися у спадщину.

Велику роль у вотчині князя чи боярина відігравали:

• огнищанин — старший дружинник, управитель господарством;

• тіун — управитель феодального двору;

• під’їзний — збирач оброку, данини для князя.

Поблизу “княжого двору” розташовувалися залежні від нього селяни. Вони жили або в одному великому селі, або в декількох невеликих поселеннях. Крім селян-смердів, тут жили і ремісники: гончарі, ковалі тощо.

у вотчині вироблялося все необхідне для життя. Таке господарство називалося натуральним. Продукція вироблялася не на ринок, а для задоволення власних потреб, у Київській Русі були такі великі землеволодіння:

• князівські;

• боярські;

• церковні;

• монастирські.

Орні землі вотчини складалися з двох частин: на одній велося панське господарство, друга частина відводилася під наділи залежних селян. Селянин з власного господарства платив феодалу оброк і обробляв панське поле власними знаряддями праці і своїм конем.

У Київській Русі між різними феодалами складаються васальні відносини.

Васальні відносини — це система відносин особистої залежності одних феодалів від інших, у яких основу особистих відносин становлять поземельні.

Васальні відносини вперше було відображено в договорі з Візантією 911 року, в якому названі посли від “Олега — Великого князя руського й від усіх його світлих і великих князів і бояр, які є під його рукою”.

Феодальна драбина

Великий князь київський

Удільні князі

Бояри

Князівські дружинники

Особливості становлення феодальних відносин

1. У Київській Русі довгий час панувала державна власність на землю, а приватна індивідуальна власність появилася аж в XI ст.

2. Була слабо розвинена система васальної залежності.