Історія України опорні конспекти 7 клас
Князь Кий
(кінець V - перша третина VI ст.)
Учені вважають, що Кий був реальною історичною та видатною особою того часу, засновником правлячої династії — Києвичів - держави східних слов’ян — “Руської землі” з центром у Києві.
Його діяльність:
• князював у племені полян;
• вів боротьбу з кочовими племенами;
• ходив у далекі походи на Дунай і Волгу;
• закінчив спорудження міста на Дніпрі;
• утвердив Київ як політичний центр східнослов’янської держави;
• підтримував зв’язки з візантійським імператором;
• відвідав Царград (Константинополь) у 528 р. на запрошення імператора Юстиніана;
• візантійським імператором був прийнятий з великими почестями;
• уклав торгову угоду з Візантією;
• зі своєю дружиною здобув чимало перемог над волзькими та камськими болгарами;
• намагаючись закріпити свою владу на Дунаї, збудував фортецю Києвець, але не зумів там укріпитися.
Значення його діяльності
1. Зміцніла князівська влада.
2. Київ було перетворено на культурний і політичний центр.
3. У східних слов’ян утворилася держава.
1. Племінні союзи східних слов’ян поступово переростали на утворення вищого рівня —племінні княжіння.
2. Їх єднали спільність господарювання, мови, культури, територіальна близькість, подібність побуту і звичаїв, що підготувало фунт для утворення великої ранньофеодальної слов’янської держави.
3. Вищий рівень розвитку матеріальної і духовної культури, розвиток феодальних відносин у східних слов’ян у період раннього середньовіччя зумовили переростання їхніх племінних союзів на державні об’єднання — князівства, які стали початком утворення Київської Русі.
4. Наприкінці VIII — у середині IX ст. складаються державні об’єднання у східних слов’ян.
5. Виникнення держави — закономірний результат внутрішнього розвитку суспільства, досягнення ним такого рівня суспільно-економічного розвитку, коли державність стає історично необхідною.
6. Окремі елементи ж державності формувалися під впливом уже існуючих держав — насамперед таких давніх і розвинених, як Візантія.
