Всесвітня історія опорні конспекти 11 клас

США у 1980-2005 pp.

“Рейганоміка”

“Рейганоміка” — економічна політика президента Р. Рейгана (1981-1988 pp.).

На початку президентства Р. Рейгана економічне становище в країні було важким:

• значний дефіцит державного бюджету;

• зниження темпів розвитку порівняно з іншими країнами;

• в економіці США — депресія, що розпочалася наприкінці 1972 р.;

• значна інфляція;

• зросла кількість безробітних;

• падіння реальної зарплати робітників.

Р. Рейган запропонував програму “Відродження Америки”, в якій вклав низку економічних заходів (“рейганоміка”).

Суть “рейганоміки”

1. Державне регулювання економіки було обмежене.

2. Послаблено державну регламентацію підприємницької діяльності.

3. Відмінено урядовий контроль за цінами на внутрішньому ринку.

4. Зменшені соціальні програми, щоб пізніше компенсувати це за рахунок зростання економіки.

5. Скорочувалися податки на 30% для всіх груп населення.

6. Корпораціям було надано великі податкові пільги, що дало змогу скерувати вивільнені кошти на розширення виробництва.

7. Збільшувалися капіталовкладення в передові галузі виробництва.

8. Зростала частка наукомістких галузей — радіоелектроніки, приладобудування, космонавтики тощо.

9. Створено сприятливі умови для залучення іноземного капіталу в економіку США.

10. Скорочувалися малоефективні галузі виробництва.

11. Особлива увага приділялася розвиткові і стимулюванню приватного сектора.

12. Здійснювалося технічне переоснащення підприємств та підвищення їхнього технологічного рівня.

13. Скорочувалися витрати на державний апарат; значно зменшилися асигнування міністерств, крім Пентагону (міністерства оборони).

14. Кредитно-грошова політика була спрямована на подолання інфляції.

Наслідки “рейганоміки”

1. Забезпечила нове зростання економіки США:

• зросло виробництво;

• щорічний приріст виробництва становив 4%;

• продуктивність праці зросла в 2 рази;

• середньорічні темпи приросту валового національного продукту становили 3,5%.

2. Уможливила подолати економічну депресію.

3. Забезпечила США безкризовий розвиток протягом тривалого часу.

4. Значно підвищився життєвий рівень населення:

• зменшився рівень безробіття з 7 до 5,4%;

• знизився рівень інфляції з 12,5 до 4,5%;

• було створено 18 млн робочих місць;

• сталися глибокі структурні зміни в економіці, зросла частка невиробничої сфери (торгівлі, фінансів, освіти, охорони здоров'я) до 64%.

Зовнішньополітична стратегія Р. Рейгана

Два етапи у зовнішній політиці Р. Рейгана.

Перший етап — до 1985 р.

Домінують силові підходи до вирішення проблем міжнародного життя, взято курс на відновлення військово-промислової могутності США.

Особливо це виявилося:

• після вступу радянських військ у Афганістан (1979 p.);

• після введення військового стану в Польщі (1981 p.);

• у зв’язку з розміщенням радянських ракет СС-20 у Східній Європі.

Приклади силових методів Р. Рейгана

1. Прийнято доктрину “неоглобалізму” Р. Рейгана, якою передбачалося: використання військ США проти радянського впливу у світі; глобальне протистояння СРСР.

2. 1982 р. Р. Рейган закликав до хрестового походу проти СРСР, який він назвав “імперією зла”.

3. 1983 р. Почалося розміщення американських ракет “Першинг-2” та “Томагавк” у Західній Європі.

4. 23 березня 1983 р. Р. Рейган обнародував плани “стратегічної оборонної ініціативи” (СОІ), відомої під назвою “зоряні війни”, що погрожували перенесенню військового протистояння в космос.

5. 1983 р. Американські війська вторглися на Гренаду; в 1983-1984 pp. — у Ліван.

6. Могутня економіка США включилася у гонку озброєнь.

7. Перед комуністичною небезпекою та ядерною загрозою з боку СРСР США вдалося згуртувати навколо себе країни НАТО.

8. Секретні служби (особливо ЦРУ) дістали повну свободу дій у сфері супротиву радянському впливові та у підтримці антикомуністичних сил у країнах “третього світу”.

9. США озброювали моджахедів Афганістану.

Другий етап — з 1985 р. З приходом до влади в СРСР М. С. Горбачова починає змінюватися зовнішня політика США. Радянсько-американські відносини значно потеплішали.

1. Відбуваються зустрічі керівників держав і США:

1985 р. — у Женеві,

1986 р. — у Рейкв’явіку,

1987 р. — у Вашингтоні,

1988 р. — у Москві.

2. 8 грудня 1987 р. Між СРСР і США був підписаний Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності. Американська сторона зобов’язувалася демонтувати 889 ракет, радянська — 1752.

Рональд Рейган

40-й президент США, республіканець.

Народився 6 лютого 1911 р. в м. Тампіко (штат Іллінойс) у родині дрібного торговця ірландського походження. Мати — англо-шотландського походження. У 1932 р. закінчив коледж, За освітою економіст та соціолог, але дуже цікавився спортом і театром. В 1932-1937 pp. працював спортивним коментатором радіо Ен-Бі-Сі в м. Даненпорт та Де-Мойн (штат Айовя).

У 1937 р. став кіноактором у Голлівуді, знімався у 54 художніх фільмах: Акторський досвід допоміг йому навчитися спілкуватися з будь-якою аудиторією.

У політиці з 1964 p.-Належав до правого крила Республіканської партії. В 1966 р. отримав перемогу на виборах штату Каліфорнія. З 1975 р. — радіо-та газетний коментатор.

4 листопада 1980 р. на виборах президента отримав перемогу від Республіканської партії над кандидатом демократів Дж. Картером. Мав добрі зв’язки з великим бізнесом.

Р. Рейган був прихильником традиційних американських цінностей: релігії, сім’ї, власності, бережливості, старанності. Період його перебування в Білому домі ввійшов у історію як “епоха Рейгана” — людини, яка “повернула Америці віру в себе”.

Після виходу на пенсію Р. Рейган продовжував активну діяльність. У 1994 р. захворів на хворобу Альцгеймера, яка викликає поступову втрату пам’яті та мови.

Р. Рейган та його дружина Ненсі створили науково-дослідний центр із вивчення цієї хвороби. Останні роки життя прожив у своєму маєтку Бель-Ер.

Президентство Джорджа Буша (1989-1992 pp.)

1988 р. Президентом США був обраний Дж. Буш від Республіканської партії.

1. Продовжив політику свого попередника Р. Рейгана.

2. Вдалося досягти згоди між демократами й республіканцями з головних питань внутрішньої й зовнішньої політики.

3. Забезпечив виконання програми боротьби з наркоманією.

4. Сприяв розвиткові освіти, охорони здоров’я.

У зовнішній політиці

1. Переважала тенденція розрядки, що виявлялася в переговорному процесі з СРСР, а після його розпаду — з Росією.

2. 12 вересня 1990 р. У Москві було укладено Договір про врегулювання "німецького питання". Угода передбачала об’єднання НДР і ФРН в єдину державу.

3. США брали найактивнішу участь у припиненні іракської агресії проти Кувейту в 1991 р. (операція “Буря в пустелі”. Військові сили 28 країн, які діяли під американським командуванням, звільнили Кувейт).

4. Адміністрація Дж. Буша прагнула знайти “золоту Середину” у вирішенні конфліктних ситуацій.

5. 1993 р. Між Росією і США було укладено договір СНО-2 про обмеження стратегічних наступальних озброєнь, до якого приєдналися Україна і Казахстан.

Політичний курс Б. Клінтона

У 1992 р. президентом США обрали , а у 1996 р. переобрали на другий термін Б. Клінтона від Демократичної партії. У той час змінилася ситуація в світі:

• Розпався Радянський Союз,

• Республіки СРСР стали незалежними.

• З-під опіки СРСР вийшли країни Східної Європи.

• Завершилася “холодна війна”.

• Ліквідовано стратегічне протистояння двох світів — капіталістичного і соціалістичного.

Завдання зовнішньої політики Б. Клінтона

1. Зміцнювати співтовариство країн з ринковою економікою.

2. Підтримувати відносини з основними світовими державами.

3. Формувати нову стратегію НАТО та його розширення на Схід. .

4. Боротися з агресією.

5. Брати активну участь у сучасних інтеграційних процесах.

6. Підтримувати і зміцнювати нові демократії, лібералізувати світову торгівлю.

7.. Активізувати миротворчі зусилля США (Югославія, Сомалі, Близький Схід та ін.).

8. Врегулювати югославську кризу та досягнути миру на Балканах.

24 березня 1999 р. з ініціативи США війська НАТО розпочали бомбардування Югославії, ведучи боротьбу проти сербського керівництва на чолі з С. Мілошовичем, якого звинуватили у геноциді проти албанців.

Проблеми, які існували за часів президентства Б. Клінтона

1. Важко вирішувалася проблема ізраїльсько-палестинського врегулювання.

2. Складною залишалася ситуація в Перській затоці та на Корейському півострові.

3. Була здійснена невдала спроба миротворчої акції морської піхоти США у Сомалі, яка завершилася загибеллю багатьох американських солдатів.

У внутрішній політиці

1. Економіка за Б. Клінтона розвивалася стабільно.

2. Лише за 1992-1996 pp. було створено 10 млн робочих місць.

3. Розміри валового внутрішнього продукту (ВВП) виросли до 7 трлн доларів.

4. Багато уваги приділялося:

• розширенню комп’ютеризації та інтернетизації суспільства;

• захисту навколишнього середовища;

• боротьбі зі злочинністю і наркоманією;

• будівництву житла.

5. Збільшено термін навчання з 12 до 14 років, включаючи середню школу і дворічні коледжі.

6. Прийнято Закон про безоплатну медичну допомогу для літніх людей та непрацездатних.

Висновки

1. За часів президентства Б. Клінтона США досягли політичного, військового та економічного домінування у світі;

2. Відбулося значне економічне відродження США та зростання рівня добробуту американських громадян.

3. Значно зріс “середній клас” (дрібні й середні власники).

Зростання ролі США у міжнародних відносинах після розпаду СРСР

Розпад СРСР вніс істотні зміни у зовнішню політику США.

1. Грудень 1991 р. Після розпаду СРСР американський президент привітав свій народ з перемогою у “холодній війні”.

2. США стали на шлях співробітництва з колишніми радянськими республіками, тепер незалежними державами.

3. США — один з найрозвиненіших центрів світового співтовариства.

4. Зникла глобальна ядерна загроза.

5. Залишилася загроза застосування сили в локальних конфліктах.

6. Виникла необхідність боротьби з міжнародним тероризмом, що змушує міжнародне співтовариство об’єднувати свої зусилля.

7. США намагаються використовувати свій потужний потенціал для становлення нового світового порядку. Основою цього є не тільки могутність США, а й провідна роль у “сімці”, у таких міжнародних організаціях, як Всесвітній Банк, МВФ тощо.

8. США взяли курс на збереження й закріплення лідерства у світі. На цьому шляху США чимало перешкод:

• насамперед з боку Росії — ядерного гіганта, якому важко змиритися з втратою своєї ролі у світі. У 2000 р. Росія декларувала можливість використання сили за межами Росії для захисту своїх інтересів.

• США відчувають економічну конкуренцію в Азії з боку Китаю (його економіка зростає на 8% у рік), Японії тощо.

Джордж Буш молодший Листопад 2000 р. На чергових виборах президента США з незначною перевагою в результаті довготривалих перерахунків голосів виборців перемогу здобув Джордж Буш від Республіканської партії над кандидатом від Демократичної партії А. Гором, колишнім віце-президентом за Б. Клінтона.

Джордж Буш став 43-м президентом США. Він продовжував політику попередника.

Проголосив три принципи свого правління.

• Толерантність у реалізації своїх поглядів.

• Сміливість у захисті суспільних інтересів.

• Справедливість.

1. 11 вересня 2001 р. Терористичні акти в СПІД, внаслідок яких було знищено Всесвітній торговий центр у Нью-Йорку, пошкоджено будівлю Пентагону у Вашингтоні — символи американської військової й фінансової могутності. Під руїнами нью-йоркських хмарочосів загинуло до 5 тис. осіб.

2. Конгрес США відразу ж прийняв рішення виділити 40 млрд доларів на боротьбу з тероризмом, а згодом виділив ще 320 млрд доларів на військові потреби.

3. Жовтень 2001 р. Воєнна операція антитерористичної коаліції під керівництвом США на території Афганістану. Режим талібів було повалено, владу передано перехідному уряду, в країну введено миротворчі стій.

4. 2002 р. У США створено Консультативну систему внутрішньої безпеки. Мета — координація дій усіх гілок влади стосовно визначення терористичних загроз та механізмів запобігання терористичним атакам.

5. У Виконавчій владі США було створено нову структуру — Управління національної безпеки США всередині країни. Завдання Управління — вироблення загальної стратегії боротьби з тероризмом.

6. Березень 2003 р. Початок антитерористичної операції США та Великої Британії проти тоталітарного режиму Саддама Хусейна в Іраку, звинуваченого у підтримці міжнародного тероризму, наявності хімічної та бактеріологічної зброї. Франція, ФРН, а також Росія не підтримали цієї операції. В Іраку створено перехідний уряд, але терористичні акти проти американських військ та військ її союзників у війні, проти миротворчих військ, проти цивільних громадян гуманітарної місії та тих, які беруть участь у відбудові Іраку, проти мирного населення тривають.

7. У США зростають витрати на військові потреби.

Рік	Військовий бюджет, млрд дол.
2001	329
2003	355
2004	379
2007	470

15 грудня 2005 р. За сприяння США проведено вибори до парламенту Іраку з чотирирічними повноваженнями, який має обрати постійного президента, затвердити уряд і Верховний суд Іраку.

Результати виборів показали, що відійшовши до завершальної стадії складного політичного процесу на шляху до створення нового незалежного Іраку більша частина іракського суспільства, досі розділеного етноконфесійними бар'єрами (курди, шиїти, суніти), здобула, нарешті, надію на бачення майбутнього. Це майбутнє має стати спільним для курдів, шиїтів, сунітів і представників не мусульманських релігійних меншин. Воно на десятиріччя визначить долю не лише Іраку, а й усього Близького Сходу.

Висновок

Події останніх років показали, що треба формувати нову систему світового порядку, яка будуватиметься не на протистоянні, а на згуртуванні сил у боротьбі проти міжнародного тероризму.

Економічне піднесення наприкінці XX — початку XXI ст.

1. На сучасному етапі США в економічному розвитку продовжують посідати перше місце у світі.

2. Для сучасної моделі американської економіки характерним є її здатність пристосовуватися до потреб споживача. І у виробництві, і в сфері послуг це досягається використанням сучасної техніки та новітніх технологій (промислові роботи, верстати з числовим керуванням, гнучкі автоматизовані системи, ЕОМ усіх видів тощо). У США більше 20 млн персональних комп’ютерів.

3. Величезні кошти США витрачають на наукові дослідження (46% всіх витрат розвинених країн).

4. У США фонд заробітної плати становить 60% внутрішнього валового продукту (ВВП). На охорону здоров’я американці витрачають 14% ВВП, на освіту — 7,6%, на науку — 2,6%.

5. Продовжується зростання сфери послуг, де зайнято 75% усіх працюючих. Це наука й наукове обслуговування, освіта, охорона здоров’я тощо.

6. У сільському господарстві щорічно виробляється 310 — 350 млн т зернобобових культур, хоч у сільській місцевості проживає лише 2,2% населення.

У США нараховується близько 125 млн голів великої рогатої худоби, 60 млн свиней.

Причини економічної могутності США

1. Цьому сприяли зовнішньополітичні умови: закінчилася “холодна війна”, протистояння Заходу і Сходу, хоча значні кошти забирають антитерористичні операції, зокрема війна в Іраку.

2. Наприкінці XX ст. США інтенсивно включилися у світовий інтеграційний процес, планують до 2006 р. створити зону вільної торгівлі, яка об’єднає 34 країни американського континенту.

3. Посилюється глобалізація американської економіки, її зв’язки з багатьма країнами світу. Діяльність транснаціональних американських компаній охоплюють увесь світ. Зростає експорт послуг і товарів зі США, за рахунок чого у США створено 1,5 млн робочих місць.

4. Продовжується процес реформування системи управління й організації економіки. Відбувається процес освоєння новітніх інформаційних систем і технологій, на що кожного року інвестується 100 млрд доларів.

5. Зростають приватні інвестиції в комп’ютеризацію та інші новітні галузі, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності американської економіки та зростанню матеріального добробуту США. Держава цей процес стимулює різними пільгами.

6. США використовують сировинні ресурси всього світу. Маючи 4,6% населення планети, споживають 40% розроблених світових сировинних ресурсів.

7. У США проводиться низка заходів зі стимулювання сільського господарства.

• Держава надає підтримку фермерам, які орієнтуються на виробництво експортної продукції. Експорт продовольства закріплює пріоритет США у світі.

• Якщо фермер виконує державний контракт на вирощування певних культур, то від місцевого управління сільського господарства отримує субсидії на суму 40 тис. доларів на одного виробника.

• Великі кошти використовуються на природоохоронні заходи (за період 1996-2003 pp. — 1,3 млрд доларів).

• На розвиток малого бізнесу у сільській місцевості за 1996-2003 pp. було виділено 1,5 млрд доларів.

Українсько-американські відносини на початку XXI ст.

25 грудня 1991 р. США визнали незалежну Україну.

З березня 1992 по березень 1996 р. згідно з офіційною американською статистикою допомога США Україні становила 1 млрд 182 млн доларів.

1994 р. Україна відмовилася від ядерної зброї, приєдналася до програми “Партнерство заради миру”. США підтвердили свої гарантії територіальної цілісності України.

1997 р. Відбувся політ американського космічного корабля за участі першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка.

Початок XXI ст. Українсько-американські відносини погіршилися:

• зменшився експорт українських товарів через економічні санкції проти українських експортерів;

• США обвинувачували Україну в повільному русі в бік ліберальної демократії та ринкової економіки, в переслідуваннях журналістів, у порушенні свободи слова та прав людини, в утисках засобів масової інформації, в порушеннях під час президентських виборів 2004 р.

Жовтень 2001 р. Україна приєдналася до антитерористичної операції в Афганістані, надавши свій повітряний простір для військово-транспортної авіації безпосереднім учасникам антитерористичної акції.

2003 р. Верховна Рада України дала дозвіл на відправлення до Кувейту українського батальйону радіохімічного захисту.

Червень 2003 р. Верховна Рада прийняла рішення про направлення українських миротворчих сил до Іраку. Українські миротворці приєдналися до польського військового контингенту в цій країні.

2004 р. В Україні визріває питання, щоб разом зі США узгодити терміни перебування українських миротворців в Іраку.

2005 р. Після “помаранчевої революції” і приходу до влади в Україні демократичних сил, Коли президентом України став В. Ющенко, інтерес з боку США до України значно зріс.

До 31 грудня 2005 р. український миротворчий контингент було виведено із Іраку. Там загинуло 18 миротворців, 42 одержали поранення.

Уряд Іраку попросив на рік продовжити перебування українського контингенту (50 осіб військового персоналу), які працюватимуть у штабах та органах управління Іраку, забезпечуватимуть координацію підготовки сил безпеки республіки та допомагатимуть втілювати проекти відновлення країни.

Президенти США в післявоєнний період

Роки	Прізвище президента	Від якої партії
1945-1952	Г. Трумен	Демократичної
1953-1960	Д. Ейзенхауер	Республіканської
1961-1963	Д. Кеннеді	Демократичної
1963-1968	Л. Джонсон	Демократичної
1969-1974	Р. Ніксон	Республіканської
1974-1976	Дж. Форд	Республіканської
1977-1980	Дж. Картер	Демократичної
1981-1988	Р. Рейган	Республіканської
1989-1992	Дж. Буш (старший)	Республіканської
1993-2000	Б. Клінтон	Демократичної
2001-2004	Дж. Буш (молодший)	Республіканської
Перевибори президента 2004	Дж. Буш (молодший)	Республіканської