СЕРЕДНІ ВІКИ

Центральна та Східна Європа в ІХ-ХІ ст.

Заснування Болгарської держави

Держава південних слов'ян і болгарських племен — Перше Болгарське царство — виникла наприкінці VII ст. у північно-східній частині Волконського півострова. Слов'яни, що осіли тут після розселення, заснували у першій половині VII ст. «Союз семи племен». їм довелося вести важку боротьбу за своє існування: проти аварів, які нападали з півночі, і проти Візантійської імперії на південних кордонах. У 879р. на ці землі з Приазов'я переселилися племена булгар на чолі з ханом Аспарухом. Він домовився зі слов'янами про виділення земель для поселень булгар. Спільна боротьба проти аварів і візантійців об'єднала два народи в єдину булгаро-слов'янську державу — Перше Болгарське царство. За наступників хана Аспаруха територія Болгарського царства значно збільшилася. За хана Крума (802-815) під владою болгар була територія сучасних Болгарії, Румунії та частини Угорщини. «Болгарами» тоді називали все слов'яно-булгарське населення країни. Вплив Візантії та переселення на її територію з Великої Моравії учнів Кирила і Мефодія спричинили у 864 р. прийняття болгарами від візантійців християнства.

Добою найбільшої могутності Першого Болгарського царства було правління Симеона Великого (893-927).

За наступників Симеона Великого Перше Болгарське царство занепало. Царська влада слабшала, міцніла болгарська знать — бояри, які почали виступати проти міцної влади царя і руйнувати своїми усобицями державу.

З ослаблення Болгарії скористалася Візантійська імперія. Упродовж другої половини X ст. вона вела проти Болгарії війни, під час яких поступово завоювала більшу частину країни. Остаточної поразки Болгарії завдав візантійський імператор Василь II Болгаробійця. У 1018 р. перше Болгарське царство було підкорене Візантією.