НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)

Культура і наука Західної, Центральної та Східної Європи в XVI - XVII ст.

Шедеври західноєвропейської архітектури

Культура італійського Відродження сприяла великим змінам і в архітектурі. Засновником італійської архітектури епохи Відродження вважають флорентійця Філіппо Брунешескі (1377-1446). Він першим почав використовувати точні математичні розрахунки при спорудженні будівель. Символом італійського Відродження став собор Санта-Марія дель Фйоре у Флоренції, баню якого створив Брунеллескі. Завдяки блискучому інженерному рішенню він розв'язав надзвичайно складну для свого часу задачу: без зведення риштувань підніс величезну баню з 42-метровим діаметром основи. Вкрита темно-червоною черепицею, зв'язана міцними білими ребрами та увінчана білим ліхтарем, баня собору й понині вражає своєю довершеністю та величчю.

Розвиток архітектури в Італії доби Високого Відродження пов'язаний з Донато Браманте (1444-1514), який визначив напрямки її розвитку у XVI ст. Його творчість пов'язана з Римом. Коли папа римський Юлій II заходився перебудовувати Рим, його головним архітектором став Браманте. За проектом митця у 1506 р. почалося спорудження собору святого Петра в Римі — головного храму католицького світу. Проте збудувати собор Браманте не встиг. За дорученням папи Павла III Мікеланджело доопрацював проект, будівництво за яким було завершено 1590 р. Собор Святого Петра сьогодні — найбільша церковна споруда не тільки в Італії, айв усьому світі. Висота собору— 132 м, площа— 15 тис. кв. м (площа собору святої Софії в Константинополі — лише 800 кв. м).

Видатною архітектурною пам'яткою Іспанії XVI ст. став Ескоріал — палац-монастир, збудований геніальним іспанським архітектором Хуаном де Еррерою (1530-1597) для короля Філіппа II. Споруджена посеред безлюдного плоскогір'я на північний схід від Мадрида, резиденція іспанського короля дуже відрізнялася від архітектурних пам'яток тієї епохи. Зовнішній вигляд палацу — суворий і похмурий, без зайвих прикрас, — уособлював стриманий і неприступний характер Філіппа II. Проте велична й сувора краса побудованого з сірого граніту палацу й сьогодні приваблює багатьох іспанців, які з гордістю називають Ескоріал восьмим дивом світу.

Містом бароко став у XVII ст. Рим. Саме там були побудовані всесвітньо відомі архітектурні ансамблі, численні церкви й палаци у стилі бароко. Видатним архітектором і скульптором нової епохи став Джованні Лорещо Берніні (1598-1680). Він завершив ансамбль собору святого Петра, створивши величезну площу перед собором з колонадою, фонтаном та обеліском у центрі. Берніні був також автором багатьох скульптурних композицій для внутрішнього оздоблення собору. Вирізьблені ним скульптури завжди справляли надзвичайне враження на глядачів завдяки дивовижному поєднанню відвертої чуттєвості з релігійним натхненням.

Для європейської архітектури XVI—XVII ст. стали часом великих змін: старі споруди поступалися місцем новій архітектурі, яка, натхненна ідеалами гуманізму, перетворилася з ремесла у мистецтво.