СЕРЕДНІ ВІКИ

Країни басейну Середземного моря

Неаполітанське королівство

У другій половині XIII ст. колись могутнє централізоване Сицилійське королівство вступило в період занепаду. Воно стало об'єктом зазіхань з боку французів (Анжуйська династія) та Арагону. У 1302 р. Сицилія потрапила під владу Арагону, і в Південній Італії (Неаполітанському королівстві) закріпилася династія Анжу. Тривала боротьба призвела до занепаду міст із колись розвиненою торгівлею та сільським господарством.

Держава розпалася на окремі феодальні володіння. Неаполітанські королі потрапили в залежність до флорентійських, генуезьких і венеціанських купців та банкірів. На Неаполітанське королівство претендував король Арагону, який у 1442 р. домігся свого. Під владою Арагону Сицилія і Неаполітанське королівство мали короткий період стабільності, економічного і культурного піднесення.