Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

З Постанови Всеукраїнської національної ради про політичну ситуацію та українське питання (1921 p., лютого 12)

[...]

VII. ПРО БОЛЬШЕВИЦЬКУ ОКУПАЦІЮ ВЕЛИКОЇ УКРАЇНИ

З огляду на те, що Совітська Росія, бажаючи за всяку ціну утримати Україну в своїх руках на становищі колонії, щоби експльоатувати її великі багатства, як-то було за царських часів, робить спроби перед опінією Європи, а особливо робітництвом оправдати окупацію українських земель тим, що проголосила Україну суверенною, радянською соціалістичною Республікою, сподіваючись сим сфальшувати публичну опінію світа, яка ще не зовсім поінформована про відносини на Сході Європи, —

ВСЕУКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА СТВЕРДЖУЄ:

1) що уряд радянської України ніколи не був обраний українським народом, лише силою накинений українському населенню Москвою і зложений з чужинців,

2) що український народ безліч разів робив великі повстання проти сього уряду і його системи та продовжує дальше сю свою боротьбу,

3) що українські політичні партії твердо стоять на грунті Суверенної України з демократичним Урядом,

4) що навіть українські комуністи завше були і нині є проти того уряду, що тримається на Україні тільки за допомогою російської окупаційної армії та терором.

Через те ВСЕУКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА отсим заявляє, що всякі договори, підписані сим Урядом в імени України і про Україну з ким би не було і про що не було б, уважає недійсними, позбавленими законності і Україну та її народ не обов’язуючими.