Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення
Із звіту київського губернатора про кризові явища в цукровій промисловості (1875 р.)
При тісному зв’язку найважливіших галузей фабрично-заводської промисловості з землеробством, умови, що не цілком сприятливо впливали на стан останнього, не могли не відбитися в деякій мірі і на успіхах фабричного виробництва. Це стосується особливо цукроваріння, через те що в звітному році, поряд з посереднім урожаєм зернових хлібів, збір буряків був також набагато нижчий від торішнього. Але, крім цього, ще сильніший вплив на хід промисловості, в тому числі і на цукроваріння, справили грошові і фінансові утруднення і взагалі утруднене становище торгового і промислового ринку. Початок цих утруднень збігається з припиненням платежів Московським позичковим банком, і, хоча вся сила кризи виявляється, власне, в поточному році, але вона мала істотні наслідки при самому виникненні.
Підготовлена в значній мірі самим цукроварінням, а саме: надмірним зростанням цукробурякових підприємств, а також дуже широким кредитом, наданим цьому зростанню кредитними установами, криза, природно, найбільше відбилася на роботі цукробурякової промисловості. Тому першим результатом її, як тільки виявились грошові утруднення, було те, що деякі цукрові заводи або припинили зовсім роботи (3 заводи в губернії), або, як рафінадні заводи, обмежили виробництво власними пісками. В свою чергу це скоротило, з одного боку, виробіток саме цукру-піску майже на 800 тисяч пудів і рафінаду на 760 пудів, а з другого — дало можливість іншим заводчикам, місцевим і столичним, набагато знизити шляхом конкуренції ціни на цукор. Таким чином, наслідки цукрового виробництва в губернії у звітному році виявились слабшими не тільки за кількістю, але й за цінністю продукту [...]
