Український Гетьманат: нариси історії національного державотворення XVII-XVIII ст.
Україна, «руський народ», козаки
А тепер звернемося до двох сюжетів двох французів про козаків та їхню країну Україну. П’єр Шевальє у своїй «Історії війни козаків проти Польщі з розвідкою про їх походження, релігію і другою розвідкою про перекопських татар» (1663) пише, що «козаки… це були добровольці з окраїн Русі, Волині, Поділля та інших провінцій Польщі». Пов’язує їхню появу він з діяльністю Стефана Баторія: «Король Стефан Баторій, якому Польща завдячує багатьма добрими законами, розуміючи, наскільки ці волоцюги можуть прислужитися йому щодо хорони кордонів Русі, Волині, Поділля, яким завжди загрожували напади татар, створив з козаків військо»*. Суттєвим для нас є зауваження Шевальє, що «козаки — це тільки військо, а не народ, як багато дехто думав». Італієць Г. Пріорато тоді ж писатиме, що «ні походженням, ні укладом життя вони (козаки) ні в чому не відрізняються від русів»13.
———————
11 Наливайко Д. Назв. праця. — С. 362.
12 Там само. — С. 362.
Щодо України, то француз надає таку географічну інформацію: «Країна, де мешкають козаки, зветься Україною, що означає окраїна. Це вся територія, що простяглася поза Волинню та Поділлям і яка входить до складу Київського та Брацлавського воєводства… Україна є дуже родючою країною, так само як Русь і Поділля». І далі: «Головні ріки — це Дніпро, або Борисфен, Дністер, або Тірас (що тече вздовж кордону Валахії), Десна, Рось, Горинь, Случ, Стир і багато інших менших річок та проток, велика кількість яких свідчить про добру якість ґрунту. Найвидатніші міста та фортеці, які займають козаки, — це Київ, центр воєводства і митрополії грецької церкви, Біла Церква, Корсунь, Костянтинів, Бар, Черкаси, Чигирин, Кодак, Ямпіль над Дністром, Брацлав над Бугом — центр воєводства, Вінниця, Умань, Чернігів, Переяслав, Лубни, Паволоч, Фастів». Коли ж у нього мовиться про «Русь», то йдеться про Прикарпаття та Руське воєводство. Таким чином, «Україна» для Шевальє — це Придніпров’я, яким за булави Хмельницького оволоділо Військо Запорозьке. В іншого француза Отевіля у загальному описі Речі Посполитої Україна є також лише Придніпров’ям, але перераховується в числі «руських провінцій» — разом з Поділлям, Волинню та Галичиною14.
Десь такою саме залишиться її «вузька локалізація» французами й через тридцять років, після нашої «Руїни», зокрема, в «Мемуарах» Божо, написаних за спостереженнями агента короля Яна Собєського Ф. Деларака (вийшли у 1699 р.). Згідно з ними, ще донедавна Україну «за розміром території й чисельністю населення можна було б назвати великим королівством… Сьогодні ця країна геть зруйнована, війна, немов гангрена, мало-помалу з’їдає все, що зустрічає на своєму шляху, перетворюючи найкращий куточок Європи на пустинні поля, де трава вкриває залишені міста»15. Але ця сумна цитата, як ми побачимо нижче, аж ніяк не позначила завершення кар’єри «народу — відкриття століття».
———————
* Саме козацтво, звісно, з’явилося раніше, але Стефан Баторій позначився розширенням вдвічі складу реєстрового козацтва, започаткованого Сигізмундом ІІ Августом у 1572 р.
13 Наливайко Д. Назв. праця. — С. 361.
14 Там само. — С. 359.
15 Цит. за: Наливайко Д. Назв. праця. — С. 353.
