Історія української культури. Навчальний посібник
2.4. Вплив античності на становлення української культури
Перші грецькі поселення (колонії) з’явилися на берегах Чорного моря на завершальному етапі Великої грецької колонізації. У ці краї вабили греків родючі землі, велика кількість риби в гирлах річок, можливість вести широку торгівлю з місцевими племенами. Початок шляху їх розселення на території північного Причорномор’я пов’язаний з Нижнім Побужжям і Подністров’ям, де в другій половині VII ст. до н. е. вони заснували поселення на острові Березань в руслі Борисфена (Дніпра). У VI ст. до н. е. виникла ціла низька грецьких міст, заснованих переселенцями з Мілета, Іонії, Егейських островів, Малої Азії. Це були такі міста, як Тіра, Ольвія, Кафа (Феодосія), Пантікапей (Керч), Керкінітіда (Євпаторія), Німфей, Киммерик, Тірітака, Мірмекій, Фанагорія, Гермонасса, Кепи та ін. У V ст. до н. е. виник Херсонес (Севастополь). У 480 році до н. е. утворилося Боспорське царство з центром у Пантікапеї [4; 9].
Грецькі поліси досягли розквіту в IV ст. до н. е., коли вони робили великі поставки хліба та інших продуктів для багатьох міст Греції та Малої Азії. Вони економічно і культурно впливали на місцеві племена, сприяли розкладу у них родового ладу, розвитку майнової диференціації.
Греки ретельно зміцнювали свої поселення від нападів місцевих кочових племен, які зустріли їх недружньо. Однак згодом між ними встановилися добросусідські стосунки, активно велася торгівля. Усе це сприяло діалогу культур. Греки багато запозичили від раціонального, практичного вжитку степовиків. Кочівники познайомилися з грецькою міфологією, мистецтвом, їх полонила краса і витонченість творінь древніх майстрів. Грецькі колоністи принесли на північ основні атрибути стародавньої культури. Вони дали назву Чорному морю (Понт Евксинський), Кримському півострову (Таврида), Дніпру (Борисфен). За 1000 років життя в Північному Причорномор’ї (VII ст. до н. е. - IV ст. н. е.) створили пам’ятки архітектури, живопису, різьблення, декоративного мистецтва. Традиції давньогрецької художньої культури не забулися навіть після того, як Північне Причорномор’я разом з усіма містами-республіками потрапило в І ст. н. е. під владу Римської імперії, а у IV ст. н. е. увійшло до складу Візантії.
З розкладом рабовласницької системи, а також у результаті набігів численних кочівників - готів, гуннів, аланів - занепали Тир, Ольвія, Херсонес, Пантікапей та інші міста. Але й ті вцілілі залишки великої культури свідчать, що північні береги Чорного моря пережили епоху розквіту античного мистецтва, яке за своїм рівнем не поступається мистецтву Еллади.
Тисячолітня історія античної цивілізації в Північному Причорномор’ї мала серйозні наслідки. По-перше, в ході колонізації на місцевий ґрунт був перенесений демократичний полісний устрій, що сприяло становленню державотворчої традиції на території сучасної України. По-друге, грецькі переселенці не тільки передали місцевому населенню прогресивні технології землеробства та ремесла, а й активно залучили його в товарно-грошові відносини. По-третє, виникнення античних міст-держав зумовило розгортання процесу урбанізації Причорномор’я. По-четверте, різнобічні контакти місцевих племен з колоністами сприяли поширенню досвіду та досягнень передової на той час античної культури. У своїй сукупності всі ці процеси не тільки помітно прискорили темпи історичного розвитку населення Криму, Подністров’я, Побужжя та Подніпров’я, але й на тривалий час визначили південний вектор цивілізаційної орієнтації, що надалі сприяло тісним контактам Київської Русі та Візантії - спадкоємиці грецької культури, колишньої еллінської колонії [7; 10].
Резюме
Перша епоха людської історії називається первісністю або архаїчністю.
Основною особливістю світосприйняття первісних людей було те, що вони не виділяли себе з навколишнього середовища. Людина була єдиною основою упорядкованого світу і протистояла хаосу та стихії.
Незважаючи на різні регіони проживання, життя ранніх племен мало загальні риси, характерні для всієї культури первісного суспільства. Це: гомогенність, синкретичність, егалітарність, табірування, колективізм, міфологічне мислення.
На цьому рівні розвитку суспільства формувалась культова свідомість. Ранніми релігійними формами стали фетишизм, тотемізм, анімізм та магія.
Міф для первісних людей був першою формою пізнання навколишнього світу. З його допомогою намагалися пояснити різні явища природи і суспільства. Крім того, він виконував найважливіші соціальні функції.
Язичницькі вірування стародавніх слов’ян максимально наближались до життєвих реалій і відображали у міфологічній формі прагнення єднання з природою, навколишнім середовищем. Безперервна боротьба світлих і темних сил природи була відображена в уявленнях слов’ян.
Поміж численних племен, які брали участь в етногенезі східних слов’ян, слід перш за все виділити культуру племен: трипільців, кіммерійців, скіфів, сарматів, антів (або черняхівську культуру). Після "Великого переселення народів" до числа племен, які згодом утворили давньослов’янську державу - Київську Русь - належали: поляни, древляни, дреговичі, радимичі, кривичі, уличі, сіверяни. Кожен з племен було уже примітивним державним об’єднанням, займало певну територію, мало свою культуру, побут і звичаї, князівську владу.
Антична культура є найбільшою спадщиною. Вона дала світові перші фундаментальні політичні ідеї про демократію, свободу, право, заклала основи юриспруденції. Зберігаючи міфологічно-релігійне сприйняття, запропонувала раціонально-філософський спосіб пізнання. Створені культурні цінності стали класичними еталонами. Оформилися самостійні види мистецтва: архітектура, скульптура, театр. Так само жанри: трагедія, комедія, лірична поезія. Твори мистецтва набули власної, естетичної цінності та сприяли формуванню високої духовності людини.
Грецька колонізація Причорномор’я сприяла включенню культурної традиції східних слов’ян до еллінського культурного простору. Грецькі переселенці передали населенню елементи демократичного устрою, прогресивні технології землеробства та ремесла, товарно-грошові відносини. Зумовили процес урбанізації Причорномор’я. Усі ці процеси не тільки помітно прискорили темпи історичного розвитку населення Криму, Подністров’я, Побужжя та Подніпров’я, але й на тривалий час визначили південний вектор цивілізаційної орієнтації, що надалі сприяло тісним контактам Київської Русі та Візантії.
Терміни для закріплення матеріалу
Гомогенність
Атональність
Синкретичність
Егалітарність
Табірування
Колективізм
Анімізм
Тотемізм
Поліс
Гармонія
Гінекократія
Колективізм
Міф
Демократія
Поліс
Етногенез
Сакральне
Фетишизм
Магія
Язичництво
Ордер
Космоцентризм
Питання для самодіагностики
1. Проаналізуйте основні риси первісної (архаїчної) культури.
2. Які форми релігійних уявлень з’явилися в первісному суспільстві?
3. Обґрунтуйте характерні риси міфу.
4. Яку роль виконував міф у первісній культурі?
5. Як проходив етногенез на території України?
6. У чому полягає специфіка язичницьких уявлень давніх слов’ян?
7. Який народ вважають найдавнішим на території України?
8. Хто зробив одним із перших опис території України та народів, що її населяли?
9. З чим пов’язане бурхливе зростання та розквіт античної культури?
10. Порівняйте культурні цінності, що визначають світосприйняття стародавніх греків і римлян.
11. З історією якої держави безпосередньо пов’язана велика грецька колонізація?
12. Як давні елліни називали Чорне море?
13. Що становить духовну скарбницю Греції та Риму?
14. Що привело до розквіту античних міст-полісів у IV - III ст. до н. е. у Північному Причорномор’ї?
Питання для дискусій
1. Які фактори допомогли первісним людям перейти від людського стада до соціально-культурної єдності; від біологічного до соціального розвитку?
2. Сформулюйте своє ставлення до первісної міфологічної культури: чи може вона дати щось сучасній людини?
3. У чому виявляє себе вплив античної традиції на формування системи західних цінностей?
4. Прокоментуйте вислів "із варяг у греки".
Література: основна [1, с. 14-46; 4, с. 48-75, 130-134]; додаткова [7, с. 7-68; 11, с. 20-96; 21, с. 27-56; 22, с. 23-58, 255-271]
