Видатні українські вчені у світовій науці
Заболотний Данило Кирилович (1866-1929), с. Чоботарка, Поділля
Всесвітньовідомий мікробіолог і епідеміолог. Закінчив екстерном 1891 р. природничий факультет Новоросійського (нині - Одеського) університету. Того ж року вступив на 3-й курс медичного факультету Київського університету, який закінчив 1894 р. Доктор мед. наук (1908), акад. ВУАН (1922), Президент ВУАН (1928-1929), акад. АН СРСР (1926). Під час навчання займається пошуком протихолерної сироватки. Одну з них, що, за даними дослідів на тваринах, могла бути ефективна, випробовує на собі разом з товаришем. Після медичного факультету працює на Поділлі, борючися з епідеміями холери й дифтерії, створює бактеріологічну лабораторію. 1885 р. керує заразним відділом і лабораторією Київського окружного військового шпиталю й працює асистентом кафедри загальної патології медичного факультету Київського університету. 1897 р. - експедиція до Індії для вивчення епідемії чуми й до Аравії для вивчення можливих шляхів перенесення чуми. 1898 р. - робота в Пастерівськім інституті на запрошення І. Мечникова, поїздка до Китаю й Монголії для дослідження тамтешніх вогнищ чуми, створення першої в Росії (С.-Петербурґ) самостійної кафедри медичної мікробіології. 1899 р. - поїздки до Персії, Аравії й Месопотамії, відрядження на спалах чуми в Шотландії, Портуґалії, Марокко, Саратовській губернії, на Чорноморськім узбережжі Кавказу. 1911 р. - експедиція до Маньчжурії й Китаю для вивчення епідемій легеневої чуми, під час якої встановив переносника хвороби й виділив чисту культуру чумової бактерії. Далі - нові відрядження до Астраханської губернії й Туркменії. 1919 р. його обрано першим ректором Одеської медичної академії. Тут наступного року організовує комісію з вивчення висипного тифу, засновує першу в країні кафедру епідеміології, перший у світі Будинок санітарної освіти. 19241928 рр. - нач. кафедри мікробіології з епідеміологією й курсу дезінфекції Військово-медичної академії в Ленінграді. Найвидатніші його наукові праці - «Основи загальної мікробіології» (1907), «Загальна бактеріологія» (1908), «Чума на Південнім Сході СРСР» (1926), «Основи епідеміології» (1927), «Курс мікробіології» (1929). Родинне життя було нещасливе. 1906 р. помер синочок Петрик, 1918 р. - дружина. Він усиновив 13 дітей (від 1920 р.). Український патріот. Хоч би де був, мав з собою «Кобзаря» Т. Г. Шевченка, складав українські вірші, написав щоденник українською мовою, знищений 1937 р. НКВС «...как содержащий буржуазно-националистические взгляды...».
