Історія торгівлі, податків та мита

ПРО ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ МИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ”

Дячок Олег Олександрович

Академія митної служби України

Навчальна дисципліна “Історія митної діяльності” викладається курсантам, студентам і слухачам Академії митної служби України усіх спеціальностей і форм навчання уже багато років. Викладачі Академії у співпраці з колегами з інших закладів випустили дві монографії, підготували до друку навчальний посібник. Однак, як показує практика, є проблеми з проведенням семінарських занять. Першокурсники не користуються джерелами, а відтак на заняттях відсутня самостійна аналітична робота. По суті, семінари перетворюються на некритичне репродукування доступних книг або матеріалів, почерпнутих з мережі Інтернет, не завжди якісних за своїм змістом. Тут не місце з’ясовувати комплекс причин цього явища, яке у цілому є досить поширеним.

Якщо не вихід з вказаної ситуації, то принаймні покращення рівня самостійної підготовки до семінарських занять з навчальної дисципліни “Історія митної діяльності” та їх проведення вбачається у розробці та виданні практикуму, який би поєднував фрагменти джерел з необхідними легендами та поясненнями, а також завдання різної складності до них, згруповані за відповідними темами.

На прикладі Великого князівства Литовського це можуть бути:

- фрагменти обласних привілеїв (уставних земських грамот);

- фрагменти трьох Литовських статутів;

- універсали;

- привілеї;

- фрагменти господарських листів різного характеру (дозволені, причинні, безмитні, визнані тощо);

- фрагменти статейних списків;

- устави;

- фрагменти писарських записів;

- фрагменти реєстраційних книг;

- фрагменти ревізій українських замків;

- фрагменти вироків урядових ревізорів;

- присяги;

- атестації;

- заяви;

- скарги різних суб’єктів;

- позови;

- свідчення возного;

- судові листи та інші рішення судових інстанцій;

- наративні джерела.

Таким чином курсанти, студенти і слухачі мали б змогу самостійно проаналізувати правове регулювання митних відносин у їх розвитку та практику його реалізації, економічні та організаційні аспекти діяльності митниць у відповідний історичний період.

А аналіз тексту Раффельштеттенського митного статуту 904/906 р. дав би змогу об’єктивно оцінити значення цього документу, а не переповідати фразу, що українські купці уже в X ст. працювали у єдиному загальноєвропейському правовому полі, яка кочує з однієї публікації в іншу й не відповідає історичним реаліям.

Урешті, вдало підібрані матеріали дали б можливість показати молодим людям, які хочуть працювати на митниці, не абстрактних митників попередніх часів, а людей з цілком конкретними долями, характерами, здібностями, запитами, проблемами.