МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

БІЛІ ХОРВАТИ — частина слов’янського племені хорватів, що входило до Склавенського об’єднання і первинно займало територію Прикарпаття й Верхнього Подністров’я (т.зв. Велика, або Біла, Хорватія). За правління візантійського імператора Іраклія (610—641), внаслідок аварської експансії у своїй переважній більшості плем’я хорватів переселилося з прикарпатських областей на Балкани, зайнявши землі між Дунаєм і Адріатикою. Білі хорвати, які залишилися у своєму первинному ареалі, увійшли до складу Київської Русі після походу на них київського князя Володимира Святославича (992).

В.Кравченко