МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

МОГИЛЬНИЦЬКИЙ Антін Любич (1811—1873) — церковний та громадський діяч, письменник. Після закінчення Львівської духовної семінарії (1840) — парох (священик греко-католицької церкви) у с. Бабча Богородчанського повіту. Обирався послом (депутатом) галицького крайового сейму, де виявив себе рішучим захисником національних і соціальних прав українського селянства. Виступав з промовами у Віденському райхсраті, зокрема 27 липня 1861 першим виклав там тодішню політичну програму галицьких українців, що полягала у домаганні рівних прав з іншими слов’янськими народами Австро-Угорської імперії. Свої прозові та поетичні твори (найвизначнішими є поеми "Скит Манявський" і "Русин-вояк") намагався писати народною мовою, щоправда, за виразом І.Франка, густо помішаною церковщиною. У творчості використовував фольклорні мотиви, виказував себе послідовником патріотичних традицій "Руської трійці".

В. Capбей