МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ЛЮБЧЕНКО Панас Петрович (1897—1937) — державний і громадський діяч. Народився в м. Кагарлику Київської губ. у бідній селянській родині. З 1913 співробітничав з есерами. Під час Першої світової війни — військовий фельдшер. У 1917 брав активну участь у революційних подіях від Української партії соціалістів-революціонерів, став членом її ЦК. Один з організаторів і лідерів УКП(б). Активний учасник встановлення радянської влади. Після самоліквідації УКП(б) стає членом КП(б)У (1920). В радянські часи на керівних партійних і державних посадах. Від лютого 1927 — секретар ЦК КП(б)У (до 1934) і одночасно голова Всеукраїнської кооперативної ради, від лютого 1933 — заступник голови РНК УСРР, від квітня 1934 —голова РНК УСРР. У 1934 обирається членом Політбюро ЦК КП(б)У і кандидатом у члени ЦК ВКП(б). У 1937 на пленумі ЦК КП(б)У звинувачений у належності до т.зв. "буржуазно-націоналістичної антирадянської організації колишніх боротьбистів". 30 серпня 1937 загинув за нез’ясованих обставин.

С.Кокін