МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ЛЮБЕЦЬКИЙ З’ЇЗД КНЯЗІВ 1097— відбувся в м. Любечі в Чернігівській землі за участю Святополка Ізяславича київського, Володимира Всеволодовича Мономаха переяславського, Давида Святославича чернігівського, його брата Олега новгород-сіверського, Давида Ігоревича волинського і Василька Ростиславича теребовльського. Князі ухвалили припинити усобиці, що послаблювали державу й робили її здобиччю половецьких ханів. Вони проголосили принцип спадкового володіння землями і князівствами: "Хай кожний тримає отчину свою" — і зобов’язались не зазіхати на землі один одного. Однак відразу по закінченні з’їзду в Південно-Захід-ній Русі спалахнула кривава війна. Отчинний принцип заміщення князівських престолів так і не був запроваджений; як і раніше, побутувала практика, коли князівський стіл передавався не синові померлого князя, а старшому з його братів.

М. Котляр