МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

"ЛЕКСИКОН СЛОВЕНО-ЛАТИНСЬКИЙ" — словник, укладений в середині XVII ст. у Москві київськими вченими, викладачами Києво-Могилянського колегіуму Арсенієм Корецьким-Сатановським та Єпіфанієм Славинецьким. Являє собою другу частину "Лексикону латинського", укладеного у 40-х роках XVII ст. Єпіфанієм Славинецьким у Києві. Реєстр "Лексикону" налічує близько 7500 як церковнослов’янських, так і українських слів, запозичених з "Лексикону словенороського" Памви Беринди. Перекладна латинська частина взята переважно з польсько-латино-грецького словника Г.Кнапського, виданого у Кракові в 1621. Книжка справила вплив на укладання багатомовних словників у Росії протягом XVII—XVIII ст.

О.Дзюба